Дефіцит соєвої олії на світовому ринку поглиблюється через низку факторів
Світовий ринок соєвої олії демонструє стійке зростання цін, що зумовлено сукупністю взаємопов’язаних факторів. Зокрема, навіть при зниженні премії на бразильську сою, котирування на Чиказькій біржі (CBOT) продовжують впевнено зростати, компенсуючи втрати та підтримуючи загальний висхідний тренд.
Про це розповідає AgroReview
Вплив торгової політики та погодних умов
Важливу роль відіграє зміна торгової політики Китаю — нещодавнє зниження імпортних мит на американську сою з 23% до 13% не усунуло конкурентну перевагу бразильських постачальників, чиї товари обкладаються лише 3% митом.
Аналітики очікують, що листопадовий звіт USDA може продемонструвати підвищення прогнозів урожайності та експорту американської сої, але при цьому кінцеві запаси, ймовірно, скоротяться. Додатковий тиск на ринок чинять несприятливі погодні умови у провідних соєвих штатах США: дефіцит опадів може призвести до зниження врожайності нижче очікуваних 53,5 бушелів з акра.
Ситуація на внутрішньому ринку Китаю і вплив суміжних секторів
На внутрішньому ринку Китаю, попри рекордний імпорт соєвих бобів (95,68 млн тонн за січень-жовтень) та високі обсяги переробки, пропозиція значно перевищує попит. Комерційні запаси соєвої олії досягли максимального за останні сім років показника — 1,199 млн тонн, а рентабельність переробки залишається від’ємною. Попит на продукцію обмежується уповільненням зростання доходів у сфері громадського харчування та обачною закупівельною політикою трейдерів.
На світовому ринку соєвої олії продовжує формуватися стійка висхідна тенденція, що підтримується комплексом взаємопов’язаних факторів.
Суміжний ринок пальмової олії також впливає на загальну кон’юнктуру: після рекордного жовтневого виробництва в Малайзії (2,04 млн тонн) спостерігається сезонне скорочення виробництва. Поточні запаси пальмової олії залишаються підвищеними (2,46 млн тонн), але в найближчі місяці очікується їх зменшення. Додаткової невизначеності додає ситуація навколо програми B50 в Індонезії, де тривають дискусії щодо переходу країни на 50% біодизельне паливо до 2026 року.