Ефективні способи підвищення родючості ґрунту на присадибній ділянці
Багато власників садових ділянок стикаються з проблемою уповільненого росту рослин, недостатнього цвітіння та падіння врожайності. Проте підвищення родючості ґрунту цілком можливе, якщо правильно підійти до вирішення питання та врахувати тип ґрунту на ділянці.
Про це розповідає AgroReview
Як визначити проблеми з ґрунтом
- Сухий ґрунт характеризується світлим відтінком і розсипчастою структурою. Переважно містить багато піску, що призводить до недостатнього утримання вологи та поживних речовин.
- Глинистий ґрунт має бурий колір, щільну структуру, погану дренованість і повільно прогрівається. Коренева система рослин у такому ґрунті часто страждає від нестачі вологи та кисню.
- Болотистий (торф’яно-болотистий) ґрунт відрізняється оливковим, іржавим або блакитним відтінком із плямами. Йому притаманна підвищена кислотність і дефіцит калію, азоту та фосфору.
- Дерново-підзолистий ґрунт має білі або сірі відтінки, бідний на мікроелементи, важкий, погано дренується і повільно прогрівається, тому малопридатний для землеробства.
Рекомендації щодо покращення родючості різних типів ґрунтів
Для кожного виду ґрунту потрібен індивідуальний підхід. Наприклад, поліпшення якості сухого ґрунту — це довготривалий процес, який може зайняти не менше п’яти років. Важливо регулярно мульчувати органічними матеріалами шаром 4-5 см, висаджувати сидерати, додавати торф, сухе листя, тирсу та вносити мінеральні добрива. Декоративні й лікарські рослини, а також окремі чагарники можуть рости на такому ґрунті, але для саджанців варто вносити поживний ґрунт у лунки для кращого приживання.
Глинистий і важко-глинистий ґрунт потребує покращення аерації. Для цього рекомендується додавати торф, вапнякове борошно, компост, перегній, пісок, тирсу. Висадка сидератів і регулярне розпушування сприяють формуванню родючого шару товщиною 15-20 см приблизно за 5-6 років. На таких ділянках добре приживаються вологолюбні й морозостійкі культури, багаторічники, хвойні, цибулинні, ліани та черемха.
Болотистий ґрунт часто характеризується нестачею мінеральних речовин і перевищеною кислотністю, особливо у холодні зими. Для його покращення доцільно застосовувати мінеральні добрива, а при підвищеній кислотності — вапняні. Після нейтралізації кислотності можливе вирощування практично будь-яких культур.
Кислий ґрунт підходить для вирощування картоплі, буряку, часнику, капусти, щавлю, журавлини, салату, гороху, полуниці, огірків і лохини. Для підвищення врожайності варто додавати азотні добрива, а для зниження кислотності — цементний пил або мелене вапно.
Дерново-підзолистий ґрунт зазвичай має кислу реакцію, тому його слід збагатити вапном, органічними речовинами та мінералами. Під час перекопування додають компост і торф, що сприяє загальному покращенню якості ґрунту та підвищенню врожайності.
Важливо правильно провести діагностику та вжити відповідних заходів щодо покращення складу ґрунту.