Логістичні проблеми впливають на імпорт кукурудзи до ЄС: Україна поступається часткою ринку Бразилії

Упродовж маркетингового року (вересень–серпень) структура імпорту кукурудзи до Європейського Союзу зазнала змін під впливом геополітичних чинників, високої чутливості до цін та коливань попиту. За оновленими даними аналітиків S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), у 2024/25 маркетинговому році обсяг імпорту кукурудзи до ЄС склав 18,79 млн тонн, що менше порівняно з 19,83 млн тонн у 2023/24 році. Аналітики прогнозують збільшення імпорту до 21 млн тонн у 2025/26 МР.

Про це розповідає AgroReview

Зміни у географії постачань кукурудзи до ЄС

Україна традиційно займала провідні позиції серед постачальників кукурудзи до Євросоюзу, поступаючись лише Бразилії. Проте у 2025/26 маркетинговому році (липень–червень) основна частка імпорту перемістилася саме на Бразилію. Це зумовлено, передусім, логістичними складнощами, пов’язаними з війною на території України, про що свідчать дані Європейської Комісії.

У середньому за останні п’ять років Україна забезпечувала близько 9,7 млн тонн кукурудзи на рік, що складало 53,5% усього імпорту цієї культури до ЄС. Бразилія займала друге місце з 22,5%, далі йшли Канада, США та Сербія. Однак у 2025/26 маркетинговому році частка Бразилії зросла до 40%, США — до 28,3%, тоді як Україна скоротилася до 22,4%.

Учасники ринку повідомляють про затримки у виконанні контрактів на українську кукурудзу, через що європейські покупці все частіше звертаються до альтернативних постачальників, зокрема США та Бразилії.

“Логістичні проблеми в Україні створюють труднощі для покупців”, — зазначив трейдер з Нідерландів, додавши, що затримки у виконанні існуючих контрактів вплинули на потоки закупівель.

Інший трейдер підкреслив, що через ці труднощі покупці змушені “обирати інші джерела”.

Крім логістики, на вибір постачальника впливають і торговельні угоди, зокрема рамкова торгівля між ЄС та Меркосур. Один із ринкових експертів зауважив: “З торговельною угодою нічого не можна передбачити”.

Основні імпортери та зміни у напрямках постачання

Серед країн ЄС лідерами з імпорту кукурудзи залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За інформацією Європейської Комісії, Іспанія у 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн тонн кукурудзи (у 2023/24 році — 7,6 млн тонн), Нідерланди — 3,3 млн тонн (2,6 млн тонн), Італія — 2,8 млн тонн (2,1 млн тонн).

Згідно з GTAS, з січня по вересень 2025 року 13% експорту української кукурудзи припадало на Італію, 10% — на Іспанію (попереднього року цей показник становив 19%), 9% — на Нідерланди. Іспанія поступово орієнтується на закупівлі кукурудзи у США, де ціни виявилися більш вигідними порівняно з Чорноморським регіоном. Як ціновий чутливий ринок, Іспанія отримала вигоду від зниження американських експортних цін, зокрема через зменшення поставок США до Китаю. Водночас, через підвищений попит на українську кукурудзу з боку Туреччини її ціна для європейських споживачів була менш конкурентною. Один з імпортерів в Іспанії відзначив: “Українська кукурудза повністю випала з гри для Іспанії.”

З початком нового сезону трейдери очікують підвищення попиту на українську кукурудзу з боку Європи. Український продавець наголосив: “50% експорту української кукурудзи піде до ЄС.” Інший очікує, що основними напрямками експорту стануть Туреччина, Італія та Єгипет. Продавець додав: “Схоже, ми втрачаємо Іспанію на користь американської кукурудзи зараз, але друга половина сезону може змінити ситуацію залежно від темпів експорту України.”

Трейдери прогнозують, що Італія та Нідерланди залишатимуться значними імпортерами української кукурудзи, а попит з боку Іспанії залежатиме від торговельних відносин із США. На початку 2026 року кілька партій української кукурудзи все ж було відправлено до Іспанії через невизначеність у постачанні зі США. Український продавець зазначив: “Іспанія може повернутися до української кукурудзи, якщо Трамп поставить під загрозу їхні торговельні відносини.”

Вплив попиту кормової промисловості на ринок кукурудзи

Використання кукурудзи в ЄС переважно зосереджене у виробництві кормів для тварин, а також у виробництві етанолу та харчових продуктів. Кукурудза лишається основною складовою білкового виробництва в Європі. Водночас, ринок кормів перебуває під впливом спалахів хвороб тварин, зокрема африканської чуми свиней та пташиного грипу, що знижує попит на білок і, відповідно, кукурудзу. Покупець з Іспанії підкреслив: “Ці хвороби зменшують попит на білок, що прямо впливає на ринок кормів і, відповідно, на кукурудзу”.

Виробники кормів також відзначають коригування рецептур, замінюючи кукурудзу на фуражну пшеницю, коли змінюється співвідношення цін. Трейдер із Іспанії зазначив: “Коли кормова пшениця стає більш конкурентоспроможною, попит зміщується”.

У Італії спостерігається схожа тенденція: кормова пшениця наразі конкурує з кукурудзою, а ціни на кукурудзу для завантаження у квітні–травні залишаються вищими, що може стимулювати подальше використання пшениці у кормах для тварин.

За оцінками Platts (S&P Global Energy), станом на початок лютого 2026 року ціна кукурудзи для виробництва кормів ex-works Таррагона становила 213 євро за тонну для завантаження 3 лютого – 5 березня. Українська кукурудза пропонувалася по $223 за тонну на умовах FOB порт Одеса для завантаження 3–17 березня, а бразильська — $210,81 за тонну FOB Сантос із постачанням у серпні.