Масштабні втрати озимих культур на Кіровоградщині: причини та наслідки

У Кіровоградській області цього сезону аграрії зазнали значних втрат озимих культур, що суттєво вплинуло на посівну кампанію регіону.

Про це розповідає AgroReview

За офіційною інформацією обласного департаменту агропромислового розвитку, лютневі морози у поєднанні з утворенням крижаної кірки призвели до пошкодження понад 113 тисяч гектарів озимих зернових та майже 26 тисяч гектарів ріпаку. Експерти підкреслюють, що понад 20% посівних площ постраждали, тому сільгоспвиробники змушені розпочати масштабні підсівні та пересівні роботи, аби компенсувати втрати.

Керівниця обласного департаменту АПК Валерія Фурманова відзначила, що попри значний розмір втрат, ситуація контрольована. На даний момент аграрні підприємства завершують обстеження угідь та поступово засівають площі ярими культурами замість загиблих озимих.

Кліматичні фактори та висновки фахівців

Фахівці вважають основною причиною загибелі озимих відсутність сталого снігового покриву під час стрімких морозів. За словами агронома Віталія Постернака, затяжні морози від –20 до –25°C разом з обледенінням ґрунту стали критичними для рослин.

«Озима пшениця, ячмінь та горох фактично опинилися заблокованими під крижаною кіркою, що призвело до дефіциту кисню та механічного пошкодження тканин».

Основні аспекти поточної посівної кампанії

• Вразливість сортів: Найбільших втрат зазнали посіви імпортної селекції, які виявилися недостатньо пристосованими до безсніжних українських зим.
• Стратегія пересіву: Господарства активно замінюють загиблу озиму пшеницю ярим льоном та іншими альтернативними культурами, щоб мінімізувати збитки.
• Державна підтримка: У 2026 році стартувала нова програма агрострахування, яка охопила ризики для озимої пшениці, жита та ячменю, що має суттєво підтримати аграріїв у разі подібних погодних катаклізмів.
• Масштаб пошкоджень: За інформацією Укргідрометцентру, в середньому по країні пересіву можуть потребувати до 12% площ, тоді як на Кіровоградщині цей показник суттєво вищий, що ускладнює ситуацію в регіоні порівняно з іншими областями.

Експерти галузі наголошують, що впровадження агрострахування як нової форми державної підтримки є важливим кроком для фінансового захисту сільгоспвиробників перед обличчям кліматичних ризиків у майбутньому.