Межа зони достатнього зволоження ґрунту в Україні зміщується на північ
В Україні фіксується помітне зростання частоти тривалих, але малоефективних дощів, коли основна кількість опадів випадає протягом одного-двох днів, а також скорочення території з достатнім зволоженням ґрунтів. Водночас межа цієї зони поступово зміщується на північ країни.
Про це розповідає AgroReview
Динаміка зволоження за 23 роки
За підсумками досліджень кандидата сільськогосподарських наук Андрія Федоренка з Інституту захисту рослин НААН, проаналізовано багаторічні зміни гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Згідно з даними Укргідрометеоцентру, для Степу середнє багаторічне значення ГТК має становити 0,9, але протягом останніх 23 років цей показник знизився до 0,82. Для Лісостепу норматив ГТК складає 1,3, що відповідає зоні достатньої вологості, проте фактично за цей період він зменшився до 1,12, перетворюючи зону на таку з недостатньою вологістю. На Поліссі ГТК, хоча й залишається на рівні «вологих» умов (1,42), також знизився на 0,08 порівняно із середньобагаторічним значенням.
«За даними Укргідрометеоцентру, середнє багаторічне значення ГТК за рік для зони Степу має становити 0,9, але, за моїми дослідженнями, за останні 23 роки цей показник знизився до 0,82 (табл. 2). Для Лісостепу норму ГТК зазначено як 1,3, що відповідає характеристиці зони «достатньої вологості», проте за проаналізований період цей показник становить 1,12, і це вже зона «недостатньої вологості». На Поліссі ГТК – 1,42 поки що перебуває в діапазоні «вологих» умов, проте все одно показник дещо зменшився (на 0,08), як порівняти з відповідним середнім багаторічним значенням», – зазначає науковець.
Зміни клімату та просторове зміщення зони зволоження
Середнє значення ГТК для всієї України мало б становити 1,3, проте в період з 2002 до 2024 року воно знизилося до 1,1. Особливо суттєве зменшення спостерігається у період активної вегетації (квітень-вересень), коли ГТК знижується швидше, ніж у середньому за рік. У Степу ця різниця за вегетаційний період складає 0,17, що більш ніж удвічі перевищує річну різницю (0,08). Для Лісостепу цей показник становить –10, а для Полісся – 5.
ГТК в період активної вегетації в середньому по Україні зріс на 0,26, що на 0,06 більше, ніж річний приріст. Протягом 2002–2024 років клімат на всій території країни, а також у кожній природно-кліматичній зоні, став більш посушливим. Найменші показники ГТК (0,8) зафіксовано в 2009, 2015 і 2018 роках, що на 0,43 менше за середньобагаторічне значення (1,23). Близько 0,9 цей показник був у 2003, 2011, 2017 і 2024 роках. Водночас найвологіші роки – 2004 (ГТК 1,5), 2005 (1,46) і 2010 (1,4) – припали на початок аналізованого періоду, але навіть тоді простежувалася тенденція до зниження.
ГТК, що перевищував середньобагаторічне значення (1,23), спостерігався у 2014, 2021 та 2022 роках (1,3). Для відстеження змін у розподілі опадів було проаналізовано середні показники ГТК за останні 5 років (2019–2024) для кожної області України та відображено їх картографічно. Порівняння з даними за 1986–2005 роки чітко засвідчує скорочення зони достатнього зволоження ґрунту, межа якої поступово рухається у північно-західному напрямку.