Невизначеність торговельної політики США знижує продажі нового врожаю кукурудзи та сої
Тривала невизначеність щодо майбутньої торговельної політики Сполучених Штатів негативно впливає на продажі нового врожаю кукурудзи та сої, створюючи серйозні труднощі для американських зернових елеваторів та трейдерів. Відсутність прозорості у питаннях тарифів з головними торговими партнерами, передусім Китаєм, призвела до суттєвого зниження обсягів попередніх замовлень і переходу багатьох іноземних покупців до закупівель на спотовому ринку. Це ускладнює роботу підприємств, які традиційно залежать від сталого експортного попиту.
Про це розповідає AgroReview
Зміни на ринку зернових: ключові тенденції та вплив Китаю
Аналітичний звіт CoBank Knowledge Exchange наголошує, що затяжна невизначеність у сфері зовнішньої торгівлі може змусити експортерів і трейдерів орієнтуватися переважно на внутрішній попит у маркетинговому році 2025/26. Однак не всі регіони мають достатній попит на місцевому рівні. Економіст із зернових та олійних культур Таннер Емке пояснює, що елеватори, які критично залежать від експорту, особливо до Китаю, можуть бути змушені збільшувати базисні ціни для приваблення внутрішніх покупців. Зараз базис для кукурудзи, сої та пшениці залишається стабільним, але для сої у північних штатах, орієнтованих на китайський ринок, можливе його послаблення.
За станом на 1 травня продажі нового врожаю в США значно поступаються п’ятирічному середньому рівню: продажі сої скоротилися на 88,2%, кукурудзи – на 26,9%. Водночас продажі пшениці дещо перевищують середній показник. Китай цього року не підписав нових контрактів на купівлю американських сої, кукурудзи чи пшениці, натомість збільшив імпорт сої з Бразилії, уклав угоди з аргентинськими експортерами та призупинив співпрацю із трьома американськими компаніями. Мексика й Японія, другий та третій за обсягами ринок збуту американської сої, також скоротили закупівлі нового врожаю, а продажі пшениці до Філіппін та Кореї й кукурудзи до Японії та країн Латинської Америки відстають від середніх показників.
Внутрішній попит та можливості для трейдерів
Попри складнощі з експортом нового врожаю, високий внутрішній попит і хороші результати продажів попереднього врожаю частково компенсують негативні тенденції. Загальні експортні зобов’язання США за маркетинговий рік 2024-2025 збільшилися на 27% для кукурудзи, на 13% для сої та на 14% для пшениці порівняно з минулим роком. Наявність позитивних марж для переробників сої, виробників етанолу та високий прибуток у тваринництві підтримують місцевий ринок. Тим не менш, для елеваторів і трейдерів, які зазвичай формують контракти на кілька місяців наперед, невизначеність у торговельній політиці залишається серйозною проблемою.
«Деякі елеватори та трейдери здатні уникнути найгірших наслідків складного торговельного середовища. Ті, хто має доступ до стабільного внутрішнього попиту з боку заводів із виробництва етанолу, переробки сої, борошномельних підприємств чи тваринницьких ферм, будуть захищені від втрати експортних ринків. Для залежних від експорту зниження залізничних тарифів може відкрити можливості для транспортування зерна на схід, а ослаблення долара США може залучити нових покупців із менших ринків, частково компенсуючи втрати від Китаю», — зазначає Таннер Емке.
Однак навіть за наявності таких можливостей, затяжна невизначеність у торгових переговорах між США, Китаєм та іншими країнами продовжує стримувати продажі нового врожаю зернових та олійних культур. Відсутність чіткої стратегії змушує експортерів оперативно шукати нові рішення, що може призвести до суттєвих змін у структурі ринку.