Особливості вибору гібридів для технології No-Till в агрономії
Технологія No-Till вимагає особливої уваги до вибору гібридів, адже для її успішного застосування необхідно, щоб гібрид мав потужну кореневу систему та високу енергію проростання насіння. Ця технологія передбачає сівбу приблизно на два тижні пізніше, ніж у традиційних методах, оскільки під рослинністю ґрунт прогрівається повільніше. Це означає, що культури мають обмежений час для дозрівання.
Про це розповідає AgroReview
Про це повідомив директор ТОВ «Мрія» з Київщини, Михайло Войтовик, у своєму інтерв’ю для журналу The Ukrainian Farmer.
«Під час сівби вношу РКД, мікроелементи – щоб рослина добре стартувала, розвивалася коренева система. Віддаю перевагу гібридам кукурудзи ФАО 280–330, соняшник і сою також сію середньостиглі. Паралельно працюю над зменшенням ущільнення ґрунту, зокрема застосовуючи широкозахватну техніку», – зазначив Михайло Войтовик.
Щодо гібридів, придатних для технології No-Till, у минулому році у господарстві було проведено цікавий експеримент. Одна компанія висіяла на полі директора всю лінійку гібридів кукурудзи без добрив, через сім днів після того, як він посіяв свою кукурудзу. Результатом стали показники врожайності від 6 до 12,5 т/га, і лише шість з 50 гібридів дали понад 12 т/га.
«Це доводить, що для нашої технології важливо підібрати сорт чи гібрид під своє поле. До речі, один гібрид ФАО 590 утворив качан із 22 рядами, кожен з яких мав 43 зернини з вологістю 26%. Не думав, що на моєму полі може дозріти така кукурудза», – додав аграрій.
Нагадаємо, що за 17 років застосування No-Till у господарстві рівень органічної речовини в ґрунті зріс в середньому на 1%.