Похолодання і опади зменшили активність шкідників на посівах
Мінлива погода з коливаннями температури, дощами та мокрим снігом, а також приморозками, вплинула на розвиток збудників хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку. Проте такі умови негативно позначилися на шкідливості фітофагів, розвиток яких сповільнився через брак ефективного тепла.
Про це розповідає AgroReview
Ці дані представлені у звіті Держпродспоживслужби стосовно фітосанітарного стану сільгоспкультур.
Стан шкідників на полях
На посівах озимини у Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській областях були зафіксовані личинки хлібної жужелиці, які виявилися шкідниками з чисельністю 0,2-2 екз. на кв.м, завдавши шкоди 1-5% рослин на 3-12% площ. В аналітичному звіті зазначено, що віковий стан личинок складає: ІІ-14%, ІІІ-86%. Оскільки личинки жужелиці можуть шкодити до кінця квітня, фахівці рекомендують провести захисні заходи у крайових смугах або в осередках з надпороговою чисельністю (ЕПШ понад 3-4 личинок на кв.м) та інших фітофагів, використовуючи дозволені інсектициди.
Гусениці озимої совки п’ятого-шостого віків (20-80%) з щільністю 0,5-2 екз. на кв.м заселили 3-15% обстежених площ та пошкодили до 3% рослин озимої пшениці та ріпаку у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях.
Інші шкідники та їх вплив
На посівах озимих і ярих зернових колосових культур триває повільне розселення та шкідливість хлібних блішок, які зосереджені переважно в лісосмугах та на краю посівів, а також п’явиць, злакових мух, попелиць і цикадок, що в допороговій чисельності пошкодили 2-4, максимум 15% рослин.
У Запорізькій, Одеській, Харківській областях піщаним мідляком було заселено до 4% посівів озимих зернових та ячменю ярого з чисельністю 0,5-2 екз. на кв.м, що призвело до пошкодження до 3% рослин. Найбільша шкода від жуков спостерігається на ранніх стадіях розвитку культури, оскільки вони можуть повністю знищити сходи або значно послабити рослини, що веде до прямих та опосередкованих втрат врожаю.
В Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях відбувається вихід на листову поверхню клопа шкідливої черепашки, середня чисельність якого становить 0,3-1 екз. на кв.м. Під час фітосанітарного моніторингу важливо враховувати, що у прохолодну погоду шкідник перебуває у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослини, а також щілинах під грудочками ґрунту. За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів може посилюватися, особливо на ярих колосових культурах.