Польський ринок лохини: тенденції експорту та перспективи розвитку до 2030 року

Польща, один з основних гравців на європейському ринку лохини, демонструє суттєві зміни у структурі виробництва та експорту цієї культури. Вражаюче зростання площ під лохиною – з 5 800 гектарів у 2018 році до майже 12 000 гектарів у 2022 році – дозволило країні увійти до п’ятірки найбільших виробників лохини у світі. Річне виробництво цієї ягоди останніми роками коливається в межах 60 000–68 000 тонн, проте середній показник врожайності (5,7 т/га) відстає від світових лідерів, наприклад, Перу (14 т/га). Основний приріст виробництва забезпечують дрібні господарства, середній розмір плантації яких у 2022 році становив лише 1,4 га. Така фрагментація гальмує експортну ефективність і ускладнює координацію діяльності виробників.
Про це розповідає AgroReview
Стрімке зростання внутрішнього споживання та зміни у структурі експорту
Традиційно польська лохина експортувалася переважно на ринки Німеччини, Великобританії та Скандинавії в літній період. Близько третини врожаю надходило на експорт, решта — на внутрішнє споживання та переробку. Проте останнім часом спостерігається тенденція до збільшення споживання лохини всередині країни, з одночасним зростанням імпорту ягоди поза сезоном – Польща імпортує лохину з Іспанії, Марокко, Перу та Південної Африки у зимові та весняні місяці. Ці обсяги імпорту вже наближаються до експортних показників у сезон збору власного врожаю.
Варто зазначити, що до 30% експорту польської лохини можуть становити ягоди, реекспортовані з України. Українські виробники, завдяки довшому сезону збору, конкурентним цінам та високій якості, заповнюють цю нішу. Однак зростання можливостей для прямого експорту дозволяє українським компаніям продавати свою продукцію без посередників, отримуючи більший прибуток.
Виклики для польських виробників та перспективи галузі
У 2022/2023 маркетинговому році Польща вперше зіткнулася з від’ємним торговельним балансом у лохині – обсяги імпорту перевищили експорт на 6,4 мільйона євро. З огляду на стабільне зростання споживчого попиту, популяризацію здорового харчування та підвищення доходів населення, країна може стати чистим імпортером лохини вже найближчими роками. Польські споживачі дедалі частіше купують лохину впродовж усього року, а зростання внутрішнього попиту стримує розширення експорту.
Сезон експорту польської лохини обмежується липнем і серпнем, коли країна займає лідерські позиції на ринку Західної Європи, заповнюючи прогалини між сезонами місцевих врожаїв. Проте виробники стикаються з низкою проблем: погодні ризики, такі як приморозки та надмірні опади, посилюються, а зростання витрат на виробництво та стагнація світових цін знижують маржу агробізнесу. Особливо гостро ці виклики відчувають дрібні фермери, які домінують у структурі галузі.
Для збереження конкурентоспроможності виробники фокусуються на впровадженні нових сортів з підвищеною врожайністю та можливістю механізованого збору, що є актуальним на тлі подорожчання робочої сили та дефіциту сезонних працівників. Важливою залишається потреба кооперації фермерів для інвестування у сучасне обладнання та маркетинг, що сприятиме підвищенню ефективності експорту.
«До 2030 року галузь лохини в Польщі може досягти поворотного моменту. Площі лохини значні для суттєвого збільшення обсягу виробництва, якщо врожайність зростатиме. Однак, якщо світові ціни залишаться низькими, деякі дрібні виробники можуть вийти з бізнесу або переключитися на інші культури. Імовірний сценарій – стабілізація виробництва на поточних рівнях з можливими незначними збільшеннями. Польща може виробляти ~70 000+ тонн до 2030 року, якщо все буде добре, але більша частка цього може споживатися всередині країни або перероблятися».
З відкриттям ринку Китаю у 2023 році Польща отримала новий експортний напрямок, однак конкуренція з місцевими виробниками Китаю обмежує його потенціал. Відтак, у найближчі роки Польща залишатиметься вагомим постачальником лохини в середині літа та одним із лідерів європейського виробництва, проте зменшення експортного сегмента є дуже ймовірним через фокус на внутрішній ринок та посилення конкуренції з боку інших країн.