Широка сівозміна знижує хімічне навантаження та покращує фітосанітарний стан посівів

У господарстві «Злагода», що розташоване у Вінницькій області, на площі 1100 гектарів вирощують озиму пшеницю, ріпак, ярий ячмінь, кукурудзу, сою, соняшник, горох, просо та цукрові буряки. Раніше тут також вирощували гречку, однак через відсутність попиту цьогоріч від посіву цієї культури відмовилися.

Про це розповідає AgroReview

Переваги впровадження широкої сівозміни

Агроном господарства Олег Хлищиборщ наголошує, що широка сівозміна не лише робить виробництво більш рентабельним та різноманітним, а й суттєво покращує фітосанітарний стан полів. За його словами, таке рішення дозволяє зменшити хімічне навантаження на посіви.

«Колись я був на тренінгу компанії «Байєр». Так от навіть у цій хімічній компанії в боротьбі з хворобами на перше місце ставили сівозміну. Запам’яталося, як лектор поставив нам запитання: «Який бачите захист озимої пшениці відповідно до ваших умов вирощування?» Слухачі почали розповідати кожен про свою схему захисту в різні фази розвитку культури. Він усе вислухав, після чого написав на дошці велику букву С – сівозміна. Потім дописав обробіток ґрунту й робота з рослинними рештками. І тільки після цього хімічний захист, живлення тощо. То ми так і намагаємося працювати. Звісно, від хімічного захисту відмовитися неможливо – хвороби й шкідники нікуди не діваються, бо поля в нас суміжні. Однак проблеми менші, зокрема із західним кукурудзяним жуком, зі склеротиніозом», – розповів Олег Хлищиборщ.

Науковий підхід до сівозміни

Спеціалісти наголошують, що правильна організація сівозміни сприяє зниженню ризиків розвитку хвороб і шкідників. Для диверсифікованих господарств розроблені складні схеми – 6-, 7- або 8-пільні сівозміни, що дозволяє підтримувати оптимальний баланс культур, підвищувати врожайність та зменшувати потребу у хімічних засобах захисту рослин.