Стартап «Чорнозем» допомагає фермерам виявляти та нейтралізувати військові токсини на полях
Військові дії на території України спричинили масштабне забруднення аграрних земель важкими металами, що стало суттєвим викликом для фермерів. Для оперативної діагностики та вирішення цієї проблеми троє студентів-магістрів з України, США та Німеччини заснували міжнародний стартап «Чорнозем». Українка Ярослава Шилик разом із Олівією Менезис та Кирилом Коголом розробили інноваційний підхід до моніторингу та відновлення ґрунтів.
Про це розповідає AgroReview
Інноваційна технологія діагностики та очищення ґрунтів
Унікальність розробки полягає у використанні спеціального реагенту, що додається до добрив або системи поливу. Після внесення на поле цей реагент вступає у хімічну реакцію з важкими металами, утворюючи помітну візуальну ознаку — чим інтенсивніша реакція, тим вище рівень забруднення. Як пояснює Ярослава Шилик, швидкість появи цієї реакції є прямим індикатором концентрації токсинів.
Далі дрони, що літають на низькій висоті, сканують поле. Алгоритми комп’ютерного зору аналізують реакції й визначають осередки забруднення, які потім відображаються на цифровій карті. Фермери отримують доступ до цих карт у спеціальному веб-додатку разом із рекомендаціями щодо ізоляції небезпечних ділянок та висадження фіторемедіаторів. До таких рослин, здатних витягувати токсини з ґрунту, відносять соняшник, гірчицю та сою.
Розробка «Чорнозему» є універсальною: вона підходить як для зон військових дій, де вибухи сприяють викидам важких металів, так і для територій, що постраждали від промислового забруднення.
Визнання та стратегічне значення для України
Ідея українських розробників отримала міжнародне визнання — стартап здобув перемогу у номінації Overall Winner на Biodesign Challenge 2025 у Нью-Йорку. Це підкреслило світову важливість очищення українських земель, адже країна залишається одним із ключових експортерів агропродукції.
«Масштаби втрат вражають. За її оцінками, до 2024–2025 років лише близько 24 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь залишаються відносно безпечними для використання. Хімічне забруднення важкими металами вже фіксується у ґрунтах областей, що зазнали інтенсивних обстрілів. У цьому контексті, розробки на кшталт «Чорнозем» вона називає елементом критично важливої інфраструктури безпеки».
Експерти наголошують, що для ефективного відновлення земель потрібен перехід до системної, сертифікованої політики діагностики та ремедіації ґрунтів. Особливо важливо координувати ці зусилля з державними програмами розмінування та залучати міжнародне фінансування. Стратегічною метою для України залишається не лише збереження сільськогосподарського потенціалу, а й модернізація системи управління земельними ресурсами шляхом впровадження інновацій. Лише так можна повернути мільйони гектарів пошкоджених земель до безпечного сільськогосподарського обігу та посилити продовольчу безпеку країни.