Туреччина прогнозує рекордний урожай пшениці та стикається з викликами експорту

Про це розповідає AgroReview

Туреччина розпочинає сезон збору врожаю з оптимістичними прогнозами щодо виробництва пшениці, що перевищують торішні показники. Однак, разом із позитивною динамікою, аграрний сектор країни стикається з низкою нових викликів, які впливають на виробництво, експорт і переробку зерна. Ці питання стали ключовими під час конгресу Національної зернової ради, що відбувся у місті Конья.

Опади сприяють врожаю, але залишаються регіональні відмінності

Професор Байрам Саде зазначив, що завдяки значній кількості опадів взимку, рівень яких перевищив середньобагаторічний на 47% і був значно більшим, ніж минулого року, Туреччина має всі шанси зібрати 22,75–23,25 млн тонн пшениці. Незважаючи на це, регіональні прогнози демонструють нерівномірність відновлення: на Мармуровому морі очікують зростання на 4–6%, в Егейському регіоні — на 10–12%, у Середземноморському — на 20–22%, у Центральній Анатолії — на 6–8%, у Чорноморському — на 3–5%, у Східній Анатолії — на 13–15%, а у Південно-Східній Анатолії — на 23–25%.

Саде наголосив, що рясні опади самі по собі не можуть гарантувати високої врожайності, оскільки вирішальну роль відіграють структура ґрунту, здатність утримувати вологу та сучасні агротехнології.

Зміни у структурі посівів і вплив на галузі переробки та експорту

Професор Сюлейман Сойлу повідомив, що площі під посівами пшениці цього року виросли приблизно до 7,5 млн га, порівняно з 7,2 млн га торік. Натомість площі під кукурудзою зменшуються на 10–15% по країні й до 30% у регіоні Конья через дефіцит води. Також помічено скорочення посівів бавовнику на південному сході Туреччини, збільшення інтересу до вирощування сочевиці та зменшення площ під твердою пшеницею в Центральній Анатолії.

Зростання виробництва пшениці безпосередньо впливає на переробну галузь і експорт. За словами голови Асоціації виробників пасти Туреччини Айкута Гьоймена, країна експортує близько 1,5 млн тонн макаронних виробів, що становить майже 26% світового експорту, а внутрішнє споживання — близько 700 тис. тонн. Водночас він попередив про ризики надмірних виробничих потужностей, які можуть досягти 4 млн тонн, і зазначив, що це створює виклики для експорту на тлі посилення протекціонізму та розвитку власного виробництва в африканських країнах.

У борошномельній галузі також фіксуються труднощі. За словами голови Федерації промисловців борошномельної галузі Туреччини Месута Чакмака, з 472 млинів у країні працюють лише 379, а середній рівень завантаження потужностей становить 45%. Торговельні обмеження та фінансові труднощі на ключових ринках, зокрема в Іраку, негативно впливають на експорт борошна, який може скоротитися до 2 млн тонн, якщо ситуація не зміниться.

“Світові ціни на пшеницю на рівні близько $240 за тонну є занадто низькими для покриття витрат виробників. Хоча ринок виглядає забезпеченим, великі врожаї та запаси, зокрема експортний потенціал росії, маскують більш крихкий баланс”, — зазначив голова IAOM Eurasia Ерен Гюнхан Улусой.

Улусой підкреслив, що ціноутворення на зерно дедалі більше залежить від енергетичних, логістичних і добривних чинників. Він наголосив, що перебої у стратегічних транспортних коридорах, таких як Ормузька протока чи Червоне море, можуть спричинити не фізичний дефіцит зерна, а підвищення цін через збільшення витрат на нафту, газ, добрива та фрахт. Оскільки понад 75% світової торгівлі зерном здійснюється морським шляхом, ці фактори мають вирішальне значення для ринку.

Окрім цього, президент Асоціації виробників кормів Туреччини Улькю Каракуш відзначив, що загальний обсяг виробництва кормів у країні досяг 30 млн тонн, а соя залишається стратегічно важливою імпортною сировиною. Міністр сільського та лісового господарства Ібрагім Юмакли запевнив, що Туреччина не очікує дефіциту добрив і вживає заходів для стабільності постачань. Генеральний директор TMO Ахмет Гюльдаль повідомив, що державні склади повністю готові до нового сезону, а система ліцензованого зберігання, яка перевищує 14 млн тонн, функціонуватиме під посиленим контролем.

У підсумку, учасники конгресу наголосили, що попри позитивні прогнози щодо врожаю, Туреччина входить у новий сезон із більш складною картою ризиків, що охоплюють увесь зерновий ланцюг — від виробництва до експорту.