Український експорт меду у 2026 році може скоротитися на 10-20%

Українські експортери меду стикаються зі значними викликами через загострення ситуації на Близькому Сході та подорожчання пального, що суттєво впливає на собівартість продукції й обсяги експорту. За словами Семена Гагаріна, генерального директора компанії Beehive, яка є одним із найбільших гравців ринку, зростання цін на дизельне пальне призвело до серйозного підвищення витрат на логістику, а щомісячні втрати вже сягають десятків тисяч євро.

Про це розповідає AgroReview

Складнощі з логістикою і втрата ринків Близького Сходу

Після початку війни в Ірані вартість перевезення контейнера до Катару зросла майже втричі – з $7–8 тис. до $20 тис. на контейнер, а терміни доставки подовжилися з 45 до 90 днів. Ці фактори змусили Beehive тимчасово зупинити експорт у напрямку Катару, ОАЕ та Саудівської Аравії, які раніше були ключовими ринками компанії. Генеральний директор підкреслив, що особливо складною стала доставка через Ормузьку протоку, а пошук альтернативних ринків, зокрема в Європі чи Північній Америці, не може повністю компенсувати втрати від закриття Близького Сходу.

“Вся закупівля меду в Україні, умовно кажучи, відбувається в різних регіонах, до яких потрібно добиратися. Щоб закупити одну машину меду обсягом 20 тонн, доводиться проїжджати 500–600 кілометрів, збираючи продукцію по різних селах від пасічників і фермерів. Після цього мед потрібно доставити на виробництво, а далі – організувати логістику і доставити продукцію партнерам у Європейський Союз. Це лише витрати на паливо через зростання цін. До початку війни на Близькому Сході дизель на гуртовому ринку можна було купити приблизно за 60 грн за літр, тоді як зараз він коштує близько 90 грн за літр. Тобто ціна зросла приблизно в півтора раза, що призвело до подорожчання як внутрішньої логістики, так і експорту”, – пояснив Гагарін.

Дефіцит меду і зміни на ринку ЄС

На внутрішньому ринку України спостерігається тимчасовий дефіцит меду, що спричинило скорочення обсягів поставок до ЄС та зростання цін. У 2025 році експорт меду з України становив 50 тис. тонн, але у 2026 році очікується його скорочення на 10-20% – до 40-45 тис. тонн. Водночас із початком нового сезону, орієнтовно з серпня–вересня, ситуація може почати стабілізуватися.

Гагарін зазначає, що ринок Євросоюзу залишається стратегічно важливим для України, на нього припадає 90-95% всього експорту. Однак через дефіцит меду та затримки з постачанням імпортери ЄС та США все частіше віддають перевагу меду з інших країн – Китаю, Індії, Аргентини. Однак, за словами експерта, це не означає повну втрату позицій, адже Україна залишається одним із ключових гравців світового ринку і має всі шанси повернути та зміцнити свої позиції після відновлення обсягів виробництва.

Водночас конкуренція на міжнародному ринку посилюється, а ціноутворення багато в чому залежить від врожайності. У разі гарного врожаю ціни залишаються стабільними або навіть знижуються, а обсяги продажів зростають. Якщо ж врожайність низька – ціни швидко підвищуються, а продажі скорочуються.

У 2025-2026 роках доходи та маржинальність пасічників в Україні зросли, що сприяє розвитку галузі. Водночас багато європейських імпортерів і виробників меду зазнали фінансових втрат і навіть припинили свою діяльність через зниження прибутковості.

Закупівельна ціна меду для українських пасічників підвищилася з 65–70 грн/кг на початку сезону до 130 грн/кг нині, а експортна ціна для країн ЄС – з 1,90 євро/кг до майже 3,20 євро/кг.