Вегетація озимих на Львівщині завершилася із затримкою через погодні умови

У Львівській області цьогоріч припинення вегетації озимих культур відбулося із запізненням порівняно з типовими багаторічними строками. За інформацією науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, середньодобова температура повітря в період з 20 по 26 листопада коливалася від +0,2 до +2,2°C, що трохи вище середнього кліматичного показника для цієї декади (+0,5°C). Максимальні температури досягали +6,2°C, а мінімальні опускалися до -2,3°C. За цей період випало 22,5 мм опадів у вигляді дощу та мокрого снігу.

Про це розповідає AgroReview

Особливості погодних умов і стан озимих культур

Відповідно до аналітичної довідки НААН, вегетація озимих культур завершилася 18 листопада, що майже на два тижні пізніше за середньобагаторічну дату (6 листопада). На цей момент озимі зернові вже перейшли у фазу вимушеного зимового спокою. 22 листопада на полях утворився сніговий покрив заввишки 10-12 см на талому ґрунті. До 25 листопада, через вплив плюсових температур, товщина снігу під озимими зменшилася до 4-5 см, а температура ґрунту на глибині вузла кущіння становила 1,2°C.

Ризики для озимих культур у зимовий період

“Останніми роками спостерігається нестабільність і мінливість погодних умов у період перезимівлі. Підвищені температури в зимові місяці дещо знижують шкідливий вплив низьких”.

Фахівці наголошують, що погодні коливання, такі як зміна температур від мінусових до плюсових, нестійкий або недостатній сніговий покрив, незначне промерзання чи тале становище ґрунту, а також тимчасове відновлення вегетації озимих під час тривалих відлиг (більше 5 діб), призводять до зниження морозостійкості рослин і втрати запасних цукрів. Окрім цього, короткочасне різке зниження температури може становити небезпеку для озимих зернових культур, особливо тих, що висівалися у пізні строки.

Експерти радять приділяти особливу увагу моніторингу посівів, особливо тим, які не встигли досягти оптимального розвитку до початку зими, оскільки такі рослини найбільш вразливі до механічних та фізіологічних пошкоджень під час зимового періоду.