Які елементи живлення бракувало рослинам у 2025 році: аналіз дефіцитів за регіонами України

П’ятий рік повномасштабної війни приніс українським аграріям нові виклики, значно ускладнивши ведення сільського господарства. Серед основних проблем – посилення негативного впливу кліматичних змін, спрощення агротехнологій, нехтування сівозміною та поступове виснаження ґрунтів, що, за даними Ukravit Institute, призвело до широкого дефіциту елементів живлення у сільськогосподарських культурах.

Про це розповідає AgroReview

Результати досліджень дефіциту елементів у різних регіонах

Попри очікування, попит на наукові дослідження у воєнний час не лише не зменшується, а навпаки – стає як ніколи затребуваним, – розповідає керівник сервісно-технологічного напряму Ukravit Сергій Сальніков. – За 2025 рік ми в Ukravit Institute дослідили 1462 зразки рослинного матеріалу із різних областей України. Це дозволило нашим фахівцям простежити певні тенденції та скласти об’єктивну картину по дефіцитах живлення рослин».

В аграріїв Полісся найбільше аналізували польові, овочеві та ягідні культури. У зразках озимої пшениці спостерігався дефіцит азоту, фосфору, калію, цинку, міді й магнію; у ріпаку озимому – нестача азоту, фосфору, калію, сірки, марганцю, магнію, бору, молібдену; для кукурудзи характерний дефіцит азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді, бору; у соняшника не вистачало азоту, калію, магнію, бору, цинку, міді, молібдену; соя потерпала від недостатньої кількості калію, сірки, цинку, міді, молібдену. Серед цукрових буряків виявлено дефіцит фосфору, калію, магнію, марганцю, бору, міді, а в картоплі – фосфору, калію, магнію, бору. Ягідні культури також страждали від браку мікроелементів: у лохини визначили нестачу кальцію, магнію, заліза, цинку, бору, міді, марганцю, у полуниці – азоту, фосфору, калію, кальцію, бору, цинку, міді.

Господарства Лісостепу також активно досліджували рослинний матеріал. В озимій пшениці виявлено дефіцит азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді; у ріпаку озимому – нестача азоту, фосфору, калію, сірки, бору, марганцю, цинку, міді; кукурудза відзначалася дефіцитом азоту, фосфору, калію, марганцю, цинку, міді, бору; соняшник і соя – азоту, фосфору, калію, бору, цинку, міді. У цукрових буряках спостерігали брак азоту, фосфору, калію, марганцю, бору, міді, а у яблуні – фосфору, кальцію, заліза, марганцю, цинку. Для лохини характерний дефіцит азоту, фосфору, кальцію, заліза, марганцю, бору, цинку, міді, а для полуниці – азоту, цинку, міді.

Ситуація у Степу та рекомендації щодо корекції живлення

У Степовій зоні озимий ріпак потерпав від нестачі азоту, фосфору, сірки, марганцю, бору, цинку, міді; озима пшениця – азоту, калію, цинку, міді; соняшник – азоту, фосфору, бору, цинку; кукурудза – азоту, фосфору, марганцю, цинку, міді; соя – цинку, міді. Томатам бракувало калію, кальцію, магнію, бору, молібдену. Буряки цукрові відчували нестачу азоту, калію, марганцю, бору, а яблуневі сади – фосфору, кальцію, заліза, марганцю, цинку.

На основі виявлених проблем експерти дійшли висновку, що їх причиною стали порушення у технологіях вирощування, неправильне застосування добрив або сукупність різних факторів, які завадили повноцінній реалізації потенціалу сортів і гібридів.

З огляду на очікуваний дефіцит добрив та подорожчання їх у 2026 році, багато аграріїв можуть зменшити дози або навіть повністю відмовитися від внесення добрив у певних випадках. Це, а також зростання собівартості вирощування, вплине на рішення щодо проведення позакореневих підживлень.

Живлення має бути не ощадним і не марнотратним – воно має бути оптимальним і збалансованим, – наголошує Сергій Сальніков. – І перший крок до цього – дослідження ґрунту. Таким чином можливо побачити, чого на полі є достатньо, чого – ні, а чого – в надлишку. Варто звернути увагу й на доступність елементів: для її оцінки необхідно комплексно враховувати реакцію ґрунтового середовища (pH), баланс і співвідношення елементів, рівень засоленості, біологічну активність ґрунту, а також режим вологості. Навіть незначні порушення в цій системі можуть спричиняти суттєві дисбаланси живлення і призводити до зниження продуктивності культур до 50%».

Фахівці рекомендують після аналізу ґрунту також обстежувати рослинний матеріал у лабораторіях під час вегетації. Для ефективної компенсації дефіцитів варто використовувати комплексні добрива, розроблені з урахуванням фізіологічних потреб різних культур, зокрема добрива серії Авангард.