ЄС посилив вимоги до сертифікації українського меду: нові правила для експорту
Від лютого 2026 року українські виробники меду стикаються з посиленими вимогами щодо сертифікації, які запровадив Європейський Союз. Ці зміни значно розширюють перелік показників, за якими лабораторії перевірятимуть продукцію бджільництва, та спрямовані на підвищення безпеки для споживачів у країнах ЄС.
Про це розповідає AgroReview
“Фахівці зазначають, що такі нововведення спрямовані на повне виключення потрапляння на ринок ЄС меду з найменшими слідами ветеринарних препаратів”.
Контроль за антибіотиками і засобами захисту рослин
Оновлені правила акцентують особливу увагу на виявленні залишків певних груп антибіотиків, які раніше не піддавалися такому ретельному моніторингу. Завдяки сучасному лабораторному обладнанню європейські експерти можуть знаходити навіть найменші сліди заборонених речовин на рівні наночасток. Це означає, що навіть випадкове використання невідповідних ветеринарних препаратів для лікування бджіл може стати підставою для блокування цілої партії меду на європейському кордоні.
Крім ветеринарних засобів, під особливий контроль потрапляють залишки засобів захисту рослин, що застосовуються під час цвітіння медоносних культур. Експерти закликають українських пасічників до тіснішої співпраці з аграріями. Використання певних інсектицидів на полях ріпаку чи соняшнику може зробити мед непридатним для експорту згідно з новими стандартами безпеки.
Цифровізація і кооперація — шлях до збереження експорту
Для збереження позицій на європейському ринку галузеві експерти радять впроваджувати цифрові паспорти для кожної партії продукції. Такий підхід забезпечує повну прозорість ланцюга постачання — від пасіки до переробного підприємства. Прозорість та простежуваність стають ключовими аргументами для співпраці з європейськими імпортерами.
Водночас, одним із найбільших викликів для українських пасічників залишається висока вартість оновлених лабораторних досліджень. Для оптимізації витрат спеціалісти радять дрібним і середнім виробникам об’єднуватися в кооперативи та створювати спільні лабораторні центри для первинного контролю якості. Це дасть змогу проводити попередній скринінг меду ще до відправки на експортні підприємства, знижуючи ризики повернення продукції та запобігаючи репутаційним втратам для всієї галузі.