Жито під загрозою зникнення на житомирському Поліссі: причини та перспективи
Житомирське Полісся, яке здавна славилося вирощуванням жита, нині стикається з різким скороченням посівів цієї культури. Фермери регіону дедалі менше віддають перевагу житу, і наразі площі під цією культурою суттєво поступаються посівам інших зернових.
Про це розповідає AgroReview
Скорочення посівів та економічні причини
За словами заступниці директора департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної військової адміністрації Ніни Добринської, під урожай 2025 року на Житомирщині основними культурами залишаються зернові. Зокрема, озима пшениця займає 118 тисяч гектарів, ячмінь — 9 тисяч гектарів, а жито — лише 6,5 тисячі гектарів. Вона зазначила:
“Попри те, що жито — традиційна культура для Полісся, а вироби з нього українці цінують за смак та користь, аграрії не поспішають його вирощувати. Причини — економічні. Урожайність жита нижча, ніж у пшениці, а ціна останнім часом не надто приваблива. Через це фермери неохоче обирають цю сільськогосподарську культуру для посіву”.
Можливості відродження та роль інших культур
Фахівчиня наголошує, що дефіцит жита та подальше зростання ціни на нього можуть стати стимулом для повернення цієї культури на поля Полісся. Адже через нестачу українського жита хлібозаводи змушені імпортувати борошно, зокрема з-за кордону, і навіть зараз часто виникає його дефіцит. У відповідь на цю ситуацію, в регіоні ініціювали інформаційну кампанію, яка покликана переконати фермерів знову вирощувати жито — як для забезпечення продовольчої безпеки, так і для збереження національних традицій.
У підсумку весняної посівної кампанії-2025 на Житомирщині спостерігається позитивна динаміка в інших галузях. Зокрема, за багато років тут відродили коноплярство: цією культурою засіяно майже удвічі більше площ, ніж торік — 1,4 тисячі гектарів у 2025 році проти 800 гектарів у 2024-му.
Крім того, Житомирщина залишається ключовим виробником хмелю в Україні. У регіоні зосереджено 75% усіх площ, відведених під хміль, і діє єдиний в країні сертифікований за міжнародними стандартами завод з виробництва гранул хмелю. На сьогодні цією культурою займаються 13 господарств області.