174499

Розвиток технологій робить рослинне м’ясо все більш доступним

Світовий ринок рослинного «м’яса» вже оцінюється в 11,1 мільярдів доларів США і надалі зростатиме з темпом 15,8% на рік. Такі дані наведено в свіжому аналітичному звіті компанії Polaris Market Research.

Головними драйверами тренду вказуються такі фактори як збільшення кількості веганів, зростання обізнаності населення щодо поживних якостей рослинних замінників м’яса та, навіть, стурбованість людей про своє здоров’я через COVID-19.

Аналітики Polaris Market Research стверджують, що галузь виробництва традиційного м’яса знаходиться зараз у штопорі, принаймні у США, і причиною цьому є саме коронавірус. Через закриття потужностей з пакування м’яса виробництво продукту в США скоротилось більше ніж на 25%, чим і скористалися виробники замінників м’яса. Ба більше, той факт, що пандемія COVID-19 пішла від тварин, негативним чином позначилося на сприйнятті населенням традиційного м’яса як здорової їжі.

З іншого боку, розвиток технологій виробництва рослинного м’яса робить його все більш доступним і помітним. З’являється все більше нових продуктів і компаній і все схоже на те, що ми зараз знаходимось на порозі технологічної революції, подібної до тієї, що сприяла розвитку традиційного агровиробництва в 30-60-х роках минулого століття.

Серед джерел рослинного білку все більш популярною стає соя і вчені підтверджують її переваги у порівнянні з тваринним білком завдяки низькому вмісту насичених жирів.

Що ж до форми продуктів з рослинного «м’яса», то найбільшим сегментом стали котлети для бургерів і саме вони мають перспективи найшвидшого зростання надалі.

Географічно, найбільші продажі рослинних замінників забезпечує Північна Америка, але й Європа демонструє впевнений зріст завдяки розповсюдженню ідей веганізму. Велика Британія, Швеція, Франція та Нідерланди випустили для своїх громадян офіційні рекомендації щодо зменшення споживання м’ясних і молочних продуктів.

Основними гравцями молодого ринку рослинного «м’яса» в звіті були названі такі компанії як Impossible Foods, V2food, Beyond Meat, Garden Protein International, Zhenmeat, Morningstar Farms, Novameat, Quorn Foods, Amy’s Kitchen, Omnipork, Maple Leaf Foods, Zikooin, The Vegetarian Butcher, Greenwise, Tofurky, Gold & Green Foods, Sunfed, and VBites.

Джерело: Meat-Inform

Помідори, огірки, перець: ціни на салатні овочі

Ціни на ринку "Шувар" на салатні овочі: помідори, огірки, перець, баклажани та інше. 

Аграрії закликають владу пришвидшити розблокування держреєстрації пестицидів та агрохімікатів

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Уряду з проханням врегулювати питання роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і пришвидшити розблокування державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Як йдеться у зверненні, протягом року у зв’язку з політичними змінами з Міністерством, що здійснює державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів відбувалася низка важливих та кардинальних змін. Так, Кабінетом Міністрів України було ухвалено Постанову «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02 вересня 2019 р. № 829, якою Мінекології об’єднали з Міненергетики та в результаті було утворено Міністерство енергетики та захисту довкілля України (далі – Міністерство).

Таке об’єднання двох міністерств спричинило те, що процедура реєстрації пестицидів налагодилася лише 3 лютого 2020 року за активної комунікації створеного міністерства з профільними асоціаціями. Наступним кроком стало ухвалення КМУ Постанови «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 27 травня 2020 р. № 425, якою утворено Міністерство.

Проте через певні складнощі з налагодженням роботи новоствореного Міністерства, вже понад два місяці як процес державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів призупинений.

«Такі зупинки в роботі є неприпустимими, адже напряму впливають на роботу аграріїв, захист урожаю, продовольче забезпечення країни та експортний потенціал країни, адже аграрна галузь забезпечує 39% від загального обсягу експорту, 19% ВВП та 40% валютних надходжень. Так, понад 100 препаратів чекають на завершення процедури реєстрації, перереєстрації та завезення в Україну для використання аграріями з метою захисту урожаю, які в першу чергу страждають від таких затримок», - наголошується у зверненні.

Безумовно, такі затримки з реєстрацією сприяють також і збільшенню попиту на фальсифіковану продукцію та сірий імпорт, що в результаті може негативно вплинути на якість продукції, яка буде отримана в результаті, а також несе шкоду навколишньому природному середовищу.

Враховуючи важливість цього питання, УКАБ звернувся до влади з проханням пришвидшити внутрішні процеси роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та якнайшвидше розблокувати державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів.

Як недобросовісні виробники підробляють кисломолочний сир

Дуже часто виробники заради збільшення прибутку намагаються замінити дорогу сировину на більш дешеву, але не завжди якісну. Найпростіший спосіб фальсифікації — заміна молочного жиру більш дешевим пальмовим або кокосовим маслом, яке буквально «кишить» шкідливими трансжирами. Про це розповідає Володимир Величко, генеральний директор ДП «Харковстандартметрологія».

Експерт зауважує, що вимоги до якості сиру викладені в національному стандарті ДСТУ 4554:2006 «Сир. Технічні умови».

«Підприємства можуть виробляти продукцію відповідно до цього нормативного документа. Однак згідно з чинним законодавством суб'єкти господарювання мають право добровільного вибору нормативного документа, відповідно до якого будуть випускати продукцію, в тому числі можуть розробити власний нормативний документ — технічні умови», — каже фахівець.

Однак яка потреба розробляти свої нормативи, якщо є національний стандарт?, — запитаєте ви.

«Як правило, при наявності національного стандарту технічні умови розробляють, якщо необхідно уточнити, доповнити вимоги на конкретну продукцію, яку виробляє підприємство. Однак вимоги, встановлені в технічних умовах, не повинні суперечити вимогам законодавства та національних стандартів, що поширюються на цю продукцію», — пояснює Володимир Величко.

На сьогоднішній день асортимент сиру в торговій мережі надзвичайно широкий. Однак ми живемо в такий час, коли корисний далеко не кожен вид сиру. Молочний жир — досить дорогий компонент. Дуже часто виробники заради збільшення прибутку намагаються замінити дорогу сировину на більш дешеву, але не завжди якісну.

Найпростіший спосіб фальсифікації — виготовлення сиру з меншою часткою жиру під виглядом більш жирного, — каже Володимир Величко. — Також при виробництві сиру можуть замінювати молочний жир дешевшим рослинним. Найчастіше використовуються масла тропічного походження — пальмова, кокосова та інша, а також замінники сухих вершків на рослинній основі. Однак, якщо при виробництві сиру разом з молочними використовуються рослинні жири, то виходить не молочний, а молоковмісний продукт і називатися повинен відповідно — продукт молоковмісний сирний.

Згідно ДСТУ 7170: 2010 «Продукти молочні та молоковмісні» молокомісткий продукт — це продукт, що містить білки і (або) жири немолочного походження, але в якому молочні компоненти складають істотну частку в кінцевому продукті та визначають його властивості. Визначено, що в готовому молоковмісному продукті масова частка молочних компонентів повинна становити не менше 25%. Якщо ж менше, то такий продукт взагалі не має права на виробництво і продаж.

Джерело: milkua.info

В Україні стало помітно менше хліба

Виробництво в Україні хліба, що дорожачає, та хлібобулочних виробів в січні-червні склало 373 тис. тонн, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, виробництво пшеничного хліба скоротилося на 15,6% – до 150 тис. тонн. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

При цьому в червні цього року було вироблено 59 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що на на 16,4% менше, ніж в червні минулого року. З них пшеничного хліба – 23 тис. тонн, що менше на 21,4%. Обсяг виробництва пшеничного борошна за вказаний період склав 713 тис. тонн, що на 11,5% менше показника за січень-червень минулого року. При цьому в червні поточного року обсяг виробництва даної продукції склав 104 тис. тонн, що майже на 13% менше, ніж в червні 2019 року.

За шість місяців Україна скоротила виробництво більшості видів борошняних виробів: печива на 4,5% – до 73 тис. тонн, макаронних виробів на 1,2% – до 34 тис. тонн, тортів та кондитерських виробів на 13,3% – до близько 40 тис. тонн.

Джерело: Сегодня

Україна не повністю реалізовує свій потенціал з експорту зернових

Сезон-2019/20 став для України рекордним як за обсягом виробництва пшениці і кукурудзи, так і за обсягами експорту. Тим часом, слід зазначити, що Україна не повністю реалізувала свій потенціал з експорту, хоча використовує всі можливості, які надає світовий ринок. Таку думку висловив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов в інтерв’ю ІА «АПК-Інформ».

«Для нас стали відкриті нові ринки. Наприклад, в минулому маркетинговому році Україна експортувала вперше пшеницю в Еквадор. Зараз відбувається новий перерозподіл ринків в світі, трансформується робота таких міжнародних організацій, як СОТ, змінюється геополітична обстановка і відносини між країнами. І Україна намагається і повинна отримати з цього максимальну вигоду», – вважає він.

На думку керівника УЗА, те, що відбувалося в другій половині сезону в світі, лише підкреслило значущість України на глобальному ринку як надійного постачальника продовольства.

«На мій погляд, як б криза не торкнулась Україну та світ в цілому, поставки продовольства з боку України будуть тривати, і в подальшому будуть тільки збільшуватися, як і роль України як суб’єкта забезпечення світової продовольчої безпеки», – поділився своєю впевненістю М. Горбачьов.

Голова профільної організації підкреслив, що для України аграрний сектор в умовах світової економічної кризи через пандемію коронавірусу фактично перетворився в одного з драйверів економіки, який забезпечує стабільний приплив валюти від експорту.