174499

Що чекає на українську цукрову галузь?

Про це свідчать данні Держстату України.

Значне падіння обсягів виробництва спричинене багатьма факторами.

По-перше, зібрана площа у 2019 році порівняно з попереднім роком скоротилась на 35,4 тис. га (або на 8,3%) до 166,3 тис. га. А посівна площа під цей коренеплід скала 220, 6 тис. га, що на 20,2% менше, порівняно з 2018 роком. На кінець 2019 року врожайність цукрових буряків складала 423,9 ц/га, що на 46,3 ц/га менше, порівняно з 2018 роком.  Щодо прогнозів на поточний сезон, експерти НАЦУ Укрцукор повідомляють, що окрім очікуваного зменшення посівних площ, сезон 2020/21 характеризується і менш сприятливими погодними умовами що, в свою чергу, може суттєво вплинути на врожайність, яка у минулому році суттєво знизилася.

По-друге, у 2019 вартість вирощування 1 ц цукрових буряків зросла на 5,4% (до 104 грн 20 коп. за 1 ц). Найбільшу частку у структурі витрат на їх виробництво мають мінеральні добрива (у 2019 - 18,1% та у 2018 - 19,8%). Витрати мінеральних добрив на 100 ц у 2019 році склали приблизно 3 грн, а в 2018 році - 7 грн. Можливо, аграрії почали застосовувати дешевші добрива, що могло позначитися на врожайності цукрових буряків.

По-третє, ситуація з цінами на цукор у 2019 році стала головною причиною скорочення посівних площ під цукровий буряк. При цьому  ситуація з вартістю цього продукту на світовому ринку є неоднозначною. Якщо 2019 рік був періодом зниження цін на цукор та характеризувався значним профіцитом цукру у світі, то сезон 2020/21 має інші перспективи. Вартість ф’ючерсів на цукор у Нью-Йорку у 2020 році склала 328 $/т, що є максимальним показником за останні два роки. Це пояснюється тим, що через падіння котирувань на головні товари (у зв’язку з пандемією) інвестори вирішили вкладати кошти в цукор. Скорочення виробництва цього продукту у низці країн призвело до певного дефіциту цукру у світі у 2019/20 МР. У 2019/20 МР  значно скоротився експорт цукру з України. При цьому нарощення його виробництва в Росії до 7,3 млн т тиснуло на світовий ринок. Не варто забувати й про те, що сучасна мода на здорове харчування передбачає виключення цукру з раціону. В свою чергу, це теж може позначитися на скороченні попиту. Проте, поки що світові експерти прогнозують дефіцит цукру у наступні три роки, тож бачимо активне інвестування в цей продукт і зростання на нього ціни. 

Щодо виробництва цукру в Україні, то 2019 році працював 31 цукровий завод. Найбільше цукру було виготовлено на заводах  ТОВ Фірма «Астарта-Київ» - 301, 5 тис. т, ТзОВ «Радехівський цукор» - 296,3 тис. т та ТОВ Агрофірма «Світанок» - 88,6 тис. т. Загалом на заводах було перероблено 1,48 млн. т цукру, що на 18,6% менше, порівняно з 2018 роком. Для порівняння: у 2018 році відбулося скорочення виробництва цього продукту на 15%.

Отже, тенденція щодо зменшення посівних площ під цукровими буряками, обсягів його виробництва, зниження  урожайності, прогнозів щодо складних погодних умов на 2020/21 МР, свідчить про складні часи для цукрової галузі України на майбутній сезон. Однак, поточна ситуація з котируваннями цін на цей продукт на світовому ринку дає надію на те, що наш виробник активно переорієнтується у бік експорту та в новому сезоні обсяги виробництва цукру принаймні не зменшаться.

Беляєва Катерина, аналітичний департамент УАК

Сортооновлення – запорука зростання врожайності

Сорт - найдешевший засіб підвищення врожайності, поліпшення якості продукції, зниження її собівартості, а саме це і є головною метою вирощування кожної культури.

Сорт - це сукупністю споріднених рослин тієї чи іншої культури, створеної шляхом селекції. Йому притаманні певні спадкові морфологічні, біологічні, високі господарськоцінні ознаки та властивості. Проте потенційні можливості сорту можуть бути реалізовані лише за високої якості насіння - чистосортності, схожості, стійкості до ураження хворобами і шкідниками. Будь-який добре відселектований сорт стійко зберігає свої спадкові якості в ряді поколінь. Однак, у процесі розмноження з різних причин спостерігається зниження показників якості насіння, що призводить до погіршення сорту. Збереження сортових якостей можливе тільки при добре налагодженому насінництві.

Тому в насінництві вирішується два взаємопов’язані завдання. Перше з них - розмноження високоякісного сортового насіння нових, введених у виробництво сортів до розмірів, що забезпечують потребу господарств у ньому. Проте, в процесі масового розмноження і тривалого вирощування якість сортів погіршується. Тому друге завдання насінництва - збереження сортових і врожайних якостей насіння всіх рекомендованих до вирощування сортів. 

Сортооновлення — це заміна сортового насіння в господарствах насінням цих самих сортів, але вищих генерацій.

Сортооновлення в товарних господарствах необхідно проводити базовим насінням (супереліта, еліта) або сертифікованим насінням першої генерації в певні строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.  

Урожайність сортів залежить від дії багатьох факторів, тому завданням насінництва є збереження генетичного потенціалу продуктивності, який сорт мав при виведенні.

В науковій літературі немає єдиної думки щодо значення генерацій. Одна група дослідників встановила, що за врожайністю між генераціями сортового насіння істотної різниці практично не спостерігається, інші вважають, що врожайність послідовно знижується від базового насіння до віддалених генерацій.

Вплив генерації на якість насіння вивчали в Миронівському інституті пшениці імені М. В. Ремесла. Наукові досліди проводились за схемою, яка дозволяла порівняння базового насіння з сертифікованим насінням низьких генерацій, вирощеним не в господарствах, а на полях інституту, тобто в ідентичних умовах.

Одержані данні показують, що посівні якості – маса 1000 насінин, енергія проростання і лабораторна схожість базового насіння і наступних генерацій були майже одинакові.

Значне зниження врожайності в порівнянні з базовим насінням починається вже з другої генерації – на 2,6 ц/га, 4-ої – на 3,4 ц/га, 6-ої – на 4,4 ц/га.

При посіві насінням 2-ої і наступних генерацій зменшувались кількість продуктивних стебел на одиницю площі, число і маса зерен в колосі, що призводило до зниження маси зерна з 1м2 і з га.

Тому для вчасного проведення сортооновлення суб’єкту господарювання необхідно дотримуватися певних правил:

-      посів проводити насінням не нижче 2-ї генерації;

-      сортооновлення проводити насінням категорії базове (супереліта, еліта), або сертифіковане, але не нижче 1-ї генерації;

-      дотримуватись технології вирощування сільськогосподарських культур, особливо на насінницьких ділянках, з метою збереження сортових та посівних якостей насіння.

Зерновиробництво для нашої держави є найбільш пріоритетною та стратегічно важливою галуззю агропромислового комплексу,  а тому без підвищення ефективності системи насінництва неможливий подальший  його ефективний розвиток.

Європейський та світовий досвід свідчить про те, що своєчасна сортозаміна і сортооновлення є надійним резервом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Отже, суб’єктам господарювання необхідно постійно здійснювати впровадження у виробництво високоякісного насіння нових перспективних сортів і високих генерацій, що в свою чергу повинно сприяти підвищенню ефективності виробництва зерна та має істотно вплинути на рівень конкурентоспроможності вітчизняного товарного зерна на міжнародному зерновому ринку.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чи варто очікувати на здешевлення ягід та фруктів

Чому ціни на фрукти в деяких регіонах України ставлять все нові й нові рекорди та чи варто очікувати на їх здешевлення?

Фруктова розкіш
Наразі в Україні вартість практично всіх видів фруктів і ягід вища ніж в минулому році. Гуртом суницю садову реалізують від 35 до 45 гривень за кіло. Для порівняння в аналогічний період минулого року вартість цієї ягоди становила приблизно 25-30 гривень. 

Черешню українські виробники відвантажують в середньому по 40-45 гривень за кіло, що на 35% більше ніж в кінці червня 2019 року.

"Основною причиною такого подорожчання фруктів і ягід є несприятливі погодні умови протягом весни 2020 року. В Україні було зафіксовано кілька хвиль заморозків, остання з яких спостерігалася в другій половині травня",– говорить виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації Семен Крамаренко.

Експерт додає, що низькі температури в кінці травня і початку червня, які супроводжувалися рясними дощами, не сприяли швидкому дозріванню фруктів і ягід. До того ж такі природні катаклізми серйозно вплинули на якість ягід. Отже, пропозицію на ринку обмежено, а якість продукції не завжди відповідає очікуванням споживачів. Варто відзначити, що цього тижня почався сезон місцевих персиків і абрикосів, однак ціни на них також значно вищі, ніж роком раніше. Персик садівники пропонують по 27-40 гривень за кіло (на 34% вище ніж у минулому році), а абрикоси – 20-30 гривень за кілограм (на 15% дорожче ніж в минулому році).

"Зараз у зв'язку з підвищенням температури повітря пропозиція фруктів і ягід зростає. Точно можна сказати, що вартість черешні, вишні, абрикос і персиків найближчим часом знижуватимуться, однак ціновий рівень буде вищий за минулорічний, бо урожай в цьому сезоні гірший",– вважає Семен Крамаренко.

Економіст Борис Кушнірук погоджується з колегою. Він додає, вочевидь, цьогоріч були не зовсім сприятливі умови для фруктів, бо в період вегетації рослин тобто тоді, коли мало відбуватись формування кісточкових, були заморозки. Відповідно в 2020 році з фруктами ситуація буде значно гірша ніж в 2019. Крім того, дощі наче й були, але коли їх забагато і вони рясні – не дуже сприятливо для вирощування фруктів. Це природний фактор на який людина вплинути не може.

Пандемія і ціни

На переконання голови Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенко, ціни на фрукти та ягоди будуть вищими через пандемію порушено багато економічних зав'язків, тому спостерігатимуться перепади цін.

"В окремих регіонах ягоди і фрукти можуть "просісти" в ціні. В певній області зберуть непоганий врожай, але його не так багато аби перевезти в іншу. Цінові коливання будуть, бо зараз на Закарпатті полуниці має бути все більше і більше, але перевезти її – велика проблема, зокрема через дощі",– зауважує Олексій Дорошенко.

Ціни на фрукти у нас можуть рік від року суттєво відрізнятись. Згадуючи південь країни, варто сказати, що там має велике значення наявність на полях чи в садах системи крапельного зрошування. Адже в регіоні дощі не часті гості, тому зі зволоженням потрібна допомога.

"Якщо ми створимо умови при яких впровадиться крапельне зрошення, то врожайність вирівняється. Але фермер таку систему робитиме лише якщо це його власна земля, бо йдеться про капітальні вкладення",– вважає Борис Кушнірук.

Ще є питання складів. Така продукція потребує якісного зберігання. На жаль, поки що ми маємо прородну модель – як Бог дав так і буде. Оскільки, приміром, будувати сховище окреме фермерське господарство неспроможне, це дуже дорого. Аби його побудувати необхідно щоби держава стимулювала створення кооперації. Аби кооперативи займались будівництвом з допомогою держави (бюджетне фінансування тощо).

Є й проблема переробки. Зібрав поганий врожай – виробник програв, наступний рік хороший і знову програв через низьку ціну. В роки гарної врожайності можна було б не продавати за безцінь продукцію, а переробляти. Проте за існуючої моделі ведення бізнесу важко розраховувати на стабільну вартість продукції щоб це було вигідно і споживачам і тим, хто займається виробництвом.

Джерело: 24tv.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ціни на хліб: як вплине новий врожай та криза

В Україні поступово почали збирати врожай зернових. Яким він буде в ці нелегкі часи. Вочевидь, що суха зима, дощова весна та спекотне літо – мали негативний вплив на майбутній врожай. Не кажучи про паводки в деяких регіонах нашої країни та пандемію.

Урожайний-неурожайний рік

На переконання експертів, не потрібно панікувати – Україна буде з хлібом. Ми вирощуємо стільки зернових, що їх вистачає не лише для внутрішнього споживання. 

"Врожай у нас буде. Зберемо менше ніж 2019 року, але навіть цього нам більш ніж вистачить для власного споживання. Україна експортує 70% того, що вирощує. На внутрішньому ринку ціна залежатиме винятково від світової, де все більш-менш стабільно",– розповідає голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

Погоджується з колегою і голова ГС "Аграрний союз України" Генадій Новіков. На його переконання, врожай буде непоганий, окрім частини Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької областей. В цих областях постраждало 10% від посіяного і там врожай буде від 0 до 50% від можливого. Втрати будуть, але там де на полях є зрошення – очікують пристойний врожай. Загалом, зернових планують зібрати трошки менше ніж минулоріч, але не критично для України та формування ціни.

"Вартість, яка формується по ячменю свідчить – ціновий тренд буде минулорічний. За ячмінь хочуть отримати ціну 2019 року – це 4-4200 (з ПДВ та за готівку). В цій ситуації, як завжди, зиск отримають посередники",– переконаний Генадій Новіков.

Цікаве ціноутворення
Питання в тому, що вартість хлібу трошки підвищиться. Адже ціна на світовому ринку зросла ще у березні, потім трошки впала. В Україні такого підвищення ціни ми ще не бачили. Як пояснює Олексій Дорошенко, наші продавці підвищення ціни розтягнули на певний час. Експерт впевнений, що вартість хлібу потроху зростатиме, починаючи з серпня.

"На 1% чи й трошки більше відсотків ми побачимо здорожчання хліба. Це данина світовим тенденціям. Хоч у нас врожай прогнозується й не такий, як минулого року, проте він буде непоганий. Врожай у світі прогнозується приблизно на рівні минулого року", – додає Дорошенко.

Щоправда, Генадій Новіков зазначає, що в Україні є певна особливість: не кількість врожаю впливає на ціну. Вартість у нас взагалі незрозуміло як формується. Хоча нас переконують у тому, що ціна ринкова, але в Україні пшениця другого-третього класу, врожаю 2018 року, коштувала 6,5 -7 тисяч гривень за тонну. Минулого року ця ж пшениця вже вартувала 4,200 – 4,500 тисяч гривень. Тобто на 30% пшениця впала в ціні.

"Ще у 2019 році я б сказав – немає причин для здорожчання хліба, основний компонент якого – борошно, а воно на 30% здешевшало. Але в 2019 році, одразу після збирання врожаю зерно коштувало 4,300, а через 6 місяців воно ж приблизно 5 тисяч. І тоді хлібопекарі почали казати про необхідність підвищувати ціну хліба через подорожчання зерна",– розповідає деталі Генадій Новіков.

Експерт пояснює, що ціна на хліб формувалась у 2018 році, коли зерно коштувало 6-7 тисяч гривень за тону. Вочевидь, тоді хлібопеки працювали не у збиток. Але, коли ціна в 2019 році з 4300 піднялась до 5 тисяч гривень за тонну, хлібопеки одразу ж розпочали розмови про підвищення вартості своєї продукції.

Новіков додає, що у нас викривлений процес формування ціни. Нам здається, що на ринку зерна багато гравців, але всі вони транснаціональні, якщо подивитись на кінцевого бенефіціара. Уже є продаж зерна врожаю цього року.

"Мені, як керівнику господарства, за останні 5 днів було приблизно 100 дзвінків з пропозицією купити зерно за "кеш". Жодної пропозиції купити "по перерахунку". Маю питання – у нас немає обліку грошей? Подзвонив у профільне міністерство із запитанням – що відбувається. Мені відповіли, що вони вирішують це питання – вже є кілька проєктів електронного обрахунку зерна",– дивується Генадій Новіков.

Ще одна проблема аграріїв полягає в тому, що банківська система аграрний бізнес не кредитує. Тому фермери змушені задешево продавати зерно з-під комбайна і не мають змоги чекати поки його вартість зросте. Адже після збирання врожаю одразу ж починається посівна, яка потребує грошей.

У держави є багато інструментів аби регулювати це питання. Немає проблем у держави зробити запаси зерна аби хлібопеки за зрозумілою та встановленою державою, але не збитковою чи без занадто завищеною, купували зерно протягом року.

Насамкінець, експерти заспокоюють українців – цінової загрози для вартості хліба немає. Про недостачу зерна для українців не йшлось, навіть аби ці дощі не пройшли. Наше виробництво в рази перевищує внутрішнє споживання.


Джерело: 24tv.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Кількість сільськогосподарської землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись

Тема виведення агросектору з тіні  стала однією з найактуальніших під час круглого столу «Актуальні агроподаткові та земельні питання», який відбувся в Умані за участі аграріїв, представників міністерств, парламенту, місцевої влади, українських та міжнародних організацій.

«Із понад 33 млн га с/г землі, які сьогодні в Україні обробляються – це  без врахування окупованого Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, - понад 13,2 млн га обробляються повністю в чорну. І найстрашніше те, що кількість землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

Наразі у Верховній Раді розглядається три законопроєкти - №3131, №3131-1 та №3131-2  - які покликані вивести агросектор із тіні. Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту до прийняття основний законопроєкт №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей наголосила, що міністерство офіційно підтримало усі три законопроєкти, оскільки вони спрямовані на боротьбу із використанням необлікованої землі, на якій  вирощується сільськогосподарська продукція. 

 «Разом з тим, з усіх трьох законопроєктів Мініфін надав перевагу базовому законопроєкту – №3131, бо він найбільше вирішує питання навантаження на 1 га, незалежно від обсягів підприємства. Земля повинна ефективно використовуватись всіма господарями і держава повинна отримувати від цього певний розмір податків. Це стимулюватиме власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально, оформлювати прозорі відносини з орендарями власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально. Це стимулюватиме до легальної роботи ті господарства, які продають продукцію за готівку і не сплачують податки, викривлюючи таким чином конкурентне середовище», - зазначила Світлана Воробей.

Разом з тим,  заступниця голови ВАР, експерт з питань податкової політики, практикуючий сертифікований аудитор, партнер компанії Crowe Erfolg Ukraine та Crowe A&A Ukraine (член Crowe Global) Ольга Богданова наголосила, що законопроєкт 3131 – є революційним для аграрної галузі.  

«Зараз у нас 40-50% обігу сільгосппродукції знаходиться в тіні. Саме цей законопроєкт передбачає мінімальне податкове навантаження на всіх – від користувача, фізичної особи, – до орендаря, юридичної особи. Тому саме цей законопроєкт буде проривним, який змінить правила гри в агросекторі. Завдяки йому будуть наповнюватись місцеві бюджети, адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем розташування земельної ділянки», - наголосила Ольга Богданова.
Окрему увагу приділили питанню оподаткування сімейних фермерських господарств. Радник першого заступника голови ВРУ Олена Київець ознайомила присутніх із варіантами оподаткування для такої форми господарювання.

 Голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар відзначив важливість заходу, який ініціювала Всеукраїнська Аграрна Рада:  

«Дані законодавчі ініціативи, які ви вже не один місяць обговорюєте, можуть вплинути на ефективність аграрного сектору та на наповненість місцевих бюджетів. У нас велика частина і обласного, і місцевих бюджетів складає плата за землю і ПДФО від використання земельних паїв. Якщо сьогодні в дискусії буде знайдений консенсус, а потім – і у Верховній Раді, то дані рішення дадуть змогу швидкими темпами розвивати аграрний сектор і, найголовніше, підвищувати ефективність та створювати додану вартість у регіоні» - зазначив Роман Боднар.

Законопроєкт №3131 може бути розглянутий Верховною Радою уже в липні цього року. 

Ціни на ягоди в Україні дозволяють фермерам відмінно заробляти

Українські садівники, які в умовах зростання конкуренції на ринку в останні роки постійно стикалися зі зниженням середніх цін на вирощувані ягоди, в 2020 році нарешті винагороджені. «Ось так би завжди!» - це найбільш поширена фраза, яку доводилося чути від українських ягідників минулого тижня, коли на ринку одночасно з'явилися майже всі ягоди і були озвучені ціни на них.

Аналітики EastFruit проаналізували цінову ситуацію по кожному з видів ягід.

Полуниця продавалася оптом в середньому по 50 грн/кг ($1,9 кг), і це за ягоду середньої якості. При наявності ягоди преміальної якості та у відповідній упаковці можна було виручити навіть більш 70 грн/кг ($2,6). Таким чином середня оптова ціна на полуницю була на 65-70% вище, ніж роком раніше і це в розпал сезону! Для порівняння, в Польщі ціни майже на 60% нижче, ніж в Україні.

Українські заморозчики так і не розпочали сезон заморозки суниці садової через занадто високої ціни на ягоди. Як правило, найнижча ціна на ягоду на ринку досягається в середині червня. У минулому році середня ціна на ягоду для свіжого ринку до 15 червня впала до 25 грн/кг ($0,9) і це була найнижча точка, після чого ціни почали зростати. Однак, в цьому році, ціни в цей же час були в два рази нижче.

Слід зазначити, що в неділю 21 червня 2020 року ціни на ягоду в окремих регіонах все-таки опустилися до позначки 25 грн/кг, але ягоду високої якості, як і раніше продавали по 30 грн/кг ($1,1) в середньому. Причому ціни вирівнялися, і були практично ідентичними у всіх регіонах України.

Малина в Україні минулого тижня чудово продавалася в середньому по 150 грн/кг ($5,6). Роком раніше ціни на ранню малину в цей же час становили близько 90 грн/кг ($3,3). Тобто були на 40% нижче. Звичайно, поки що не можна з цього робити далекосяжні висновки, тому що сезон поки не можна вважати розпочатим, так як на ринок надходять лише невеликі партії найбільш ранніх сортів малини. Проте навіть на цих обсягах можна непогано заробити.

«Малина в 2018 році стала розчаруванням для фермерів, які тоді другий рік поспіль несли збитки внаслідок перевиробництво і вкрай низькі ціни. Нерідко малину продавали в сезон масового збирання по 10-12 грн/кг (40-50 центів за кг). Тому багато хто позбавилися від плантацій малини, а паралельно з цим різко збільшилися потужності по заморожуванню ягоди – тобто, знизилася пропозиція і виріс попит. Відповідно, вже в 2019 році малина знову стала дуже прибутковою позицією», - пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Тим не менш, незважаючи на хороший попередній сезон і високий ціновий старт, не всі впевнені в тому, що ціни на малину збережуться на високому рівні весь сезон. За оцінками аналітиків проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», малина менше інших ягідних культур постраждала від заморозків навесні 2020 року. Тому урожай очікується, як мінімум, не гірше торішнього.

Лохина – це найприбутковіша ягідна культура України останніх років. Саме тому так багато закладається нових плантацій лохини. За темпами розширення площ під лохиною Україна взагалі входить у число світових лідерів. Сезон лохини в Україні поки що тільки починається, але перші ціни дуже радують фермерів – 350-400 грн/кг ($13-15 кг) вдавалося отримати тим, хто зміг зібрати урожай лохини першим. Тим не менш, як і по малині, експерти дуже обережні в прогнозах цін на блакитну ягоду, враховуючи розширення площ в країні та зниження купівельної спроможності населення.

Сезон масової реалізації лохини в Україні в цьому році, як очікується, розпочнеться на початку липня і триватиме до другої половини серпня.

Ожина зараз продається в Україні в середньому по 150 грн/кг, як і малина, і ціни на неї вже почали активно знижуватися. Ця ягода стає все більш популярною завдяки розширенню доступу українських садівників до кращих сортів іноземної селекції, які відрізняються високими смаковими якостями і високою продуктивністю. Відповідно, в цьому році очікується також підвищення виробництва ожини в Україні, і не можна гарантувати, що ціни на неї будуть настільки сприятливими і під час сезону активного прибирання.

Жимолость, незважаючи на безліч скептичних відгуків від тих, хто першими посадив цю ягоду, продовжує завойовувати популярність в Україні. Попит на саджанці жимолості дуже високий. Однак у 2020 році ця ягода сильно постраждала від заморозків, тому, незважаючи на швидкий ріст площ, її виробництво не може істотно збільшитися. Ціни поки що тримаються на дуже сприятливому для виробників рівні – від 220 до 300 грн/кг ($8,2-11,2), в залежності від сорту і обсягу партії.

Смородина чорна смородина червона і агрус вже теж доступні на ринку. Оптові на ці ягоди коливаються в межах від 60 до 80 грн/кг ($2,2-3.0). При цьому червона смородина в середньому на 10-15 грн/кг дешевше, ніж чорна. Інформації про те, наскільки дані ягоди постраждали від заморозків, дуже мало. Тому складно спрогнозувати розвиток подій на цьому ринку.

Слід зауважити, що ягідний сезон у 2020 році зрушився в середньому на 7-10 днів через холодну весну. На ціни, звичайно ж, вплинули і заморозки, які сильно знизили обсяги виробництва ранніх ягід, а також кісточкових фруктів – насамперед черешні та абрикоса. Хоча вже на цих вихідних, тобто 20-21 червня, ціни на черешню пізніх сортів, до збирання якої приступили садівники, почала різко знижуватися. Вже сьогодні черешню можна було купити оптом за цінами від 20 грн/кг (75 центів США), а це означає, що ціна вже опустилася нижче рівня минулого року. Роком раніше в цей час черешню продавали в середньому по 25 грн/кг

Таким чином, не виключено, що за зниженням цін на черешню, піде і динамічне зниження ціни на ягоди.