182818
178171

Що дає екстериторіальність в держреєстрації земельних ділянок пересічному українцю

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

"Певний час знадобився щоб виправити виявлені недоліки системи.
Межі досконалості не існує, тому ми продовжуємо працювати над запровадження нових сервісів, які спрощують одержання адміністративних послуг", - зазначає Роман Лещенко.

Він також розповів, що дає екстериторіальність пересічному українцю.

- По-перше - це унеможливлення будь-яких способів стороннього впливу на процес прийняття рішення державними кадастровими реєстраторами під час державної реєстрації земельних ділянок і, як наслідок, усунення будь-яких корупційних ризиків.

- По-друге - процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.

"Максимальна автоматизація та прозорість роботи кадастру - це єдиний шлях розвитку який я бачу. І ми працюємо над цим кожного дня", - підкреслив Роман Лещенко.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Небувала посуха: владу просять допомогти постраждалим аграріям Одещини

Депутати Одеської обласної ради в ході позачергової сесії одноголосно прийняли звернення до Президента і уряду України з приводу надання допомоги аграріям регіону, які постраждали через небувалу посуху з поточному році.

У першій половині року аграрії області поставлені на грань виживання. Як повідомив у своєму виступі депутат Георгій Чіклікчі, в результат вкрай несприятливих погодних умов врожайність скоротилася майже в 10 разів.

«Особливо катастрофічна ситуація склалася на півдні, де через посуху загинули до 80%, а місцями і до 100% посівів. В результаті, фермери не тільки не мають ніяких доходів самі, але і не в змозі заплатити пайові платежі, за рахунок яких виживає більшість місцевих жителів. Це загрожує соціальним вибухом. До того ж, беручи до уваги, що багато господарств перед посівною брали кредити, якщо держава не надасть негайної допомоги аграріям, то більшість фермерів просто збанкрутує», – зазначив депутат.

Тому депутати звернулися до Президента Володимира Зеленського та уряду з проханням надати негайну фінансову допомогу аграріям хоча б з тому обсязі, який був визначений під час приїзду в Одеську область в травні заступника міністра економіки, торгівлі і сільського господарства Тараса Висоцького, який обіцяв постраждалим фермерам допомогу в розмірі 6-6,5 тисяч гривень за гектар.

Крім того, на думку депутатів, необхідне створення насіннєвого фонду для майбутньої посівної, часткової компенсації відсотків за банківськими кредитами, відстрочка самих кредитів і надання податкових канікул, мінімум, до кінця року.

Джерело: agro-yug.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


З середини липня починають діяти нові правила для оформлення землі

В боротьбі з рейдерством 5 грудня 2019 року парламентом прийнято Закон України №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі – Закон № 340- IX).

Даний законодавчий акт встановлює ряд запобіжників щодо захисту майнових прав власників та користувачів земельних ділянок.

Задля поетапного введення в дію Закону № 340-IX внесено зміни до Закону України «Про оренди землі» № 161-XIV, зокрема до статті 33, якою встановлено порядок поновлення договорів оренди. Відповідно до нововведень, суттєві зміни будуть стосуватися саме процедури поновлення договорів оренди землі.

Відтак, Законом № 340- IX ст. 33 Закону України «Про оренду землі» викладено у новій редакції, а главу 19 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) доповнено статтею 126-1.

Стаття 126-1 ЗКУ регулюватиме питання поновлення ряду цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок. Серед основних змін на які ми очікуємо 15 липня 2020 року слід виокремити наступні.

Сторонами у договорі оренди земельної ділянки може бути додатково передбачена умова про поновлення такого договору. У разі, якщо умова про поновлення договору оренди землі закріплена у договорі оренди землі і сторони не мають заперечень, то таке поновлення відбувається автоматично, державна реєстрація речового права оренди в цьому разі продовжується на той самий строк.

Сторона договору, яка виявила бажання скористатися своїм правом відмови від поновлення договору повинна не пізніше як за 1 місяць до дати закінчення дії такого договору повинна подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі неподання такої заяви та після настання відповідної дати закінчення дії договору, державна реєстрація речового права оренди продовжується на той самий строк.

Однак, вказані вище правила не застосовуються до договорів оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності (виняток - на такій ділянці знаходиться нерухоме майно орендаря).

Оренда земель державної та комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування. В такому разі, з 15 липня 2020 року поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності, вільної від забудови, можливе виключно за рішенням відповідного уповноваженого органу.

Щодо нової редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі», то законодавець залишив положення про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Але використання такого переважного права вже не вписується в «поновлення договору оренди», яке тепер винесли в окрему статтю 321 (яка в свою чергу відсилатиме нас до ст. 1261 ЗКУ). І з урахуванням того, що «У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється», застосування цієї статті буде доволі обмеженим – пояснює Директор Центру земельного права «OPEN Knowledge», заступник Голови комітету Земельного права ААУ Віктор Кобилянський.

Також, розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 наступного змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340- IX у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗКУ.

Правила, закріплені у статті 126-1 ЗКУ, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340- IX а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Це дає підстави стверджувати, що вже сьогодні можна говорити про наявність нової проблеми – чи будуть застосуватися нові норми до договорів укладених до 15 липня цього року (до набрання чинності відповідними положенням Закону №340-ІХ). Нібито не повинні. Але спроба їх застосування до старих договорів щодо державних та комунальних земель прогнозується легко. Тож доведеться чекати на судову практику – звертає увагу Віктор Кобилянський.

Джерело: bagnet.org

Ваш вибір 'Подобається'.


Свинина живою вагою дешевшає

Про це свідчать підсумки щотижневого моніторингу цін закупівлі на ринку живця, який проводить аналітичний відділ АСУ. Так, хоча середня ціна закупівлі не зазнала критичного послаблення (втратила 1,8% проти минулого тижня та склала 43,6 грн/кг), то мінімальна цінова позначка тяжіла до 42 грн/кг.

Після передсвяткового підйому цін на свиней забійних кондицій, котирування не змогли втриматися на досягнутому рівні. Так, у ході попередніх торгів товарні партії «розписали» на 0,5-1,5 грн/кг дешевше ніж тижнем раніше. Водночас, загострився міжрегіональний розрив цін. Так, якщо більшість заготівельників на Заході та в Центрі купували живець свиней по 43-44,5 грн/кг, то в східних областях нижній поріг цін перетнув позначку в 42 грн/кг. В якості причини такої розбіжності оператори озвучують відносну збалансованість попиту та пропозиції в більшій частині областей, тоді як на Сході спостерігається активніша пропозиція товарних свиней на тлі млявої реалізації.

Враховуючи неоднорідність ринкових сигналів, передчуття гравців ринку щодо подальшої динаміки цін досить протирічливі. Так, виробники свинини, відзначають посилення впливу температур на приріст тварин, що обмежує пропозицію кондиційних тварин. При цьому, абсолютна більшість з них не мали проблем з реалізацією товарних партій, тож перехідні залишки тварин забійних кондицій практично відсутні. Частина м’ясопереробників, переважно з Центральних та Західних областей, вважає, що наявна пропозиція живця балансує із попитом на нього, що формує передумови для відносної стабільності цін. На їх думку, низьковолатильні цінові коливання матимуть позитивні наслідки для усіх учасників ринку — і для виробників, і для переробників, і для споживачів.

Водночас, інші м’ясопереробники очікують подальшого низхідного руху цін під тиском млявої торгівлі та значних, на їх думку, залишків м’ясної сировини в операторів.

З огляду на полярність позицій, досить високою є вірогідність як консолідації цінового діапазону по всій країні в межах вужчого «коридору», так і подальший різноспрямований рух цін.

Ваш вибір 'Подобається'.


Господиня з Дніпропетровщини вирощує вдома десятки екзотичних фруктів

 Про це пише SEEDS.

Це не бізнес – просто хобі, яке займає чимало ресурсів, місця і часу, але від якого господиня відмовлятися не має наміру, хоч і займається розведенням “екзотів” не так давно.

“Займаюся з 2017 року тільки, теплиці ще немає. У мене свій будинок, зараз все на вулиці, на зиму все “розтикується” у будинку, і займає десь пів кімнати, а є й цілі кімнати, в яких стоять лампи підсвічування”, – розповіла Наталія Мала.

Скільки ж саме різновидів екзотичних рослин зараз є в господарстві, Наталі важко було відповісти – їх кількість постійно зростає.

“Ой, багато, дуже багато, навіть не рахувала. Лимони, апельсини, мандарини, кумкват, помело, клементини, танжело, бергамот і їх по багато різних сортів. Є пітахайя, гранати, авокадо, манго, мушмула, анонім черімоя, папайя, гуаява, Пасифлори Едуліс і інкарнатная, мурайя, ківі, актинідії, опунція, пепіно і теж багато є в різних сортах”, – уточнює Наталія Мала.

З самого незвичайного в своїй зростаючій колекції господиня називає манго і авокадо. Дуже пишається тим, що вдалося виростити плоди маракуї, урожай був дуже непоганий. Чимало плодів подарував кущ кумквата.

Зараз господиня з нетерпінням чекає коли достигнуть плоди манго, каже, що і “банани теж уже вирощувати не важко”. Найскладніше, за словами Наталії, дається авокадо – довести до плодоношення цю рослину в наших широтах дуже непросто.

Примітно, що непросте розведення і вирощування екзотичних фруктів – це далеко не основна робота, а просто хобі.

“Це хобі моє, яке затягує дуже сильно. Та й багато грошей не заробиш – це довгий процес вирощування”, – говорить Наталя.
Розширюватися і займатися вирощуванням екзотики на комерційній основі Наталя поки не збирається, каже, що для такого потрібно “і багато часу, і коштів, яких немає”.

Поки ж незвичайне хобі господині з Дніпропетровщини приносить не тільки радість, а й схвалення з боку родичів, які неймовірно задоволені, що можуть скуштувати свіжу екзотику.

Ваш вибір 'Подобається'.


«Ситуація критична, а нас просто кинули напризволяще», - аграрії Півдня про жнива після посухи

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Зокрема, через засуху було втрачено 385 тис. га посівів с/г культур. Найбільше постраждала Одещина, де  загинуло близько третини всіх посівів озимих.

Як розповідає керівник ТОВ «Колос» Юрій Яловчук із Великомихайлівського району Одещини, зі 1000 га озимих на 400 га урожай загинув. На інших площах збирають вибірково. Мають урожайність ячменю 5-6 ц з 1 га, гороху – близько 5 ц з 1 га, щодо пшениці, то сподіваються на 10 ц з 1 га. Ріпак на 70 га загинув повністю.

«Повний мінус. Посіяли близько 2 центнери на 1 га, а збираємо 4-5 центнер, то про який дохід говорити? Повний крах. Нікого не цікавить, як ми будемо викручуватись – виплачувати податки, орендну плату. Думаю, будемо брати кредит і розраховуватись. Іншого виходу немає, ситуація критична. Дуже образливо що нам пообіцяли, що буде допомога, люди зібрали документи, зробили всі розрахунки, а нас просто кинули напризволяще», - розповідає аграрій.

Третину посівів озимих втратило і господарство ТОВ «Єнікіой» з Одещини. З 5 тис. га площ озимих, 1,5 тис. га втрачено. Мають урожай на рівні 3-6 ц з 1 га зернових.

«У нас у нормальний рік собівартість вкладень була 5 тонн на 1 га. А збирали ми 7 тонн і 2 тонни у нас був прибуток. Минулого року вклали 5 тонн, а зібрали 2,5 тонни. По двох господарствах 30 мільйонів збитків», - каже керівник господарства Олег Сулаков.

Частково постраждала і Миколаївщина. Однак, чимало господарств врятували урожай завдяки зрошенню. Як розповідає керівник ТОВ «Технологія-Агро», Олександр Клепач, підприємство якого обробляє землі у Снігурівському районі, у нього 70-80% угідь – поливні землі. Це дало можливість зібрати урожай на рівні 40 з 1 га.

Інші агровиробники Півдня, аби рятуватись від посухи переходять на нові технології обробітку ґрунту, які дозволяють накопичувати вологу.  

«У нас зрошення немає. Посуха була, але завдяки технології обробітку ґрунту, яку ми використовуємо – ноу тілл – на нас вона менше вплинула. Більшої шкоди завдали миші. Дуже пошкодили і зернові, і соняшник,  і ріпак. Так у багатьох районах області. Зима була тепла, без опадів, морозів, вони і розмножились, - розповідає керівник СТОВ «Берегиня» з Херсонщини Віктор Деркач.

Несприятливі погодні умови – посуха, заморозки – торкнулись і Запоріжжя.

«У нашому господарстві загибелі посівів не було. Дощі пройшли, але тоді, коли рослина була вже у стадії наливу. Якби пройшли на тиждень-два раніше – була б інша картина. Поки що урожайність на рівні минулих років – від 44 ц з 1 га середній показник.  Хоча, на півдні області – Токмацький, Чернігівський, Бербянський райони – там є господарства, у яких зовсім погано із зерновими, - розповідає керівник ТОВ «АЛЬКАІР» Роман Паньовін, землі якого знаходяться у Василівському районі Запорізької області.

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) неодноразово підіймала питання часткової компенсації збитків господарствам, які постраждали від несприятливих погодних умов та пропонувала конкретні кроки, яким чином кошти можливо виділити із державного бюджету.

Зокрема, на компенсацію збитків аграріям можна спрямувати частину коштів із програми фінансової підтримки агросектору, на яку у 2020 році виділено 4 млрд грн. На один із напрямків даної програми – «Фінансова  підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» – передбачено 1,2 млрд грн. Дані кошти призначаються для компенсації відсотків за кредитами, які аграрії братимуть для купівлі с/г земель. Разом з тим, запуск ринку землі замість жовтня 2020 року має відбутися лише у липні 2021 року.

За таких обставин більше частина коштів за даним напрямком використана не буде. Тому є можливим  внесення змін до вказаної постанови шляхом доповнення її новим напрямом використання бюджетних коштів – «Компенсація збитків сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодних умов» з одночасним наданням доручення Мінекономрозвитку спрямувати на вказаний напрям більшу частину коштів.

Кошти для агровиробників можливо виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити виділення коштів на безповоротній основі суб'єктам господарювання. Зокрема, в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

ВАР закликає Мінекономрозвитку, уряд та Верховну Раду України взяти до уваги дані пропозиції та допомогти агровиробникам, чимало з яких опинились перед загрозою банкрутства через втрату урожаю.