Що потрібно для відновлення земель після війни

Що потрібно для відновлення земель після війни
Фото: з відкритих джерел

Родючі ґрунти — одне із найбільших природних багатств України, та й світу, адже третина світових чорноземів — це наша земля. Унаслідок воєнних дій верхні, найродючіші, шари ґрунту страждають найбільше. Вони ж і відновлюються найповільніше: природний темп відновлення родючого шару ґрунту — один сантиметр за сто років. Уже зараз ми маємо планувати, як допомогти нашій землі швидше відновитися після цієї війни.

За розрахунками Української природоохоронної групи, від початку повномасштабного наступу Росії приблизно 34% території України становлять зони, які зазнали безпосередньої військової агресії, де вже наявне або є ризик системного порушення поверхневого шару ґрунтів або ж забруднення (мінами, нафтопродуктами, нерозірваними боєприпасами тощо). Це катастрофа. Але почалася вона не 24 лютого. Ще до повномасштабної війни Україна мала величезну кількість земель, що страждають від деградації через інтенсивне ведення сільського господарства. Так, міф про родючість засліплював землеробів настільки, що про майбутнє вони не думали, виснажуючи землі. Воєнні дії ще більше загострюють цю проблему і можуть пришвидшувати процеси деградації.

За даними Державної екологічної інспекції, за перші чотири місяці повномасштабного наступу Росія завдала шкоди землі та ґрунтам на 80,5 млрд грн. Варто також відзначити негативну шкоду для агросектору від пошкодження сільськогосподарських угідь. Відповідно до даних Київської школи економіки (КШЕ) в «Огляді збитків від війни в сільському господарстві України», 50% пошкоджень в агросекторі припадають саме на сільськогосподарські угіддя (мінне забруднення або пряме фізичне забруднення) і незібраний урожай.

Що ж робити з такими землями і як їх відновлювати

За даними Української природоохоронної групи, є такі території, де лише на одному квадратному кілометрі поля експерти нарахували орієнтовно 2052 воронки від різних снарядів, що в еквіваленті забруднення для ґрунту означає 50 тонн заліза, тонну сполук сірки та майже 2,5 тонни міді. Хоча такі підрахунки не ставлять за мету оцінити весь масштаб забруднення земель, усе ж вони показово доводять, що вже зараз є дуже постраждалі території, які нагально потребуватимуть відновлення.

На жаль, доступу для повноцінного аналізу стану ґрунтів у межах ведення воєнних дій немає. З початку війни з Росією ще з 2014 року науковці та експерти отримували деякі зразки для оцінки та аналізу стану ґрунтів і загалом довкілля (наприклад, ООН чи ОБСЄ). Проте це лише спорадична інформація, а для «встановлення діагнозу» важливо мати доступ до повного обстеження та моніторингу стану ґрунтів. Наразі, коли війна триває, такі дані є важкодоступними. Але важливо потім, після перемоги, не пошкодувати на це часу і грошей. Відновлення ґрунтів — тривалий процес, навіть із людською допомогою він не буде швидким.

За попередніми розрахунками КШЕ, вартість обстеження земель із високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 млн дол. США. Вартість подальшої рекультивації земель із пошкодженим родючим шаром ґрунту — у 39,6 млн дол., і цей процес займе десятиліття.

Швидке і дешеве «аматорське» відновлення земельних ділянок без наукового підґрунтя, шляхом лише загортання вирв, через порушення структури ґрунтового покриву або ж гідрологічного режиму може призвести до пришвидшення процесів ерозії та подальшої деградації ґрунтів. А вони, нагадаємо, і до війни переживали не найкращі часи. Саме тому важливо ретельно обстежувати та моніторити пошкоджені землі. На жаль, за даними директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії» Святослава Балюка, в Україні при наукових інститутах немає повноцінної лабораторії для оцінки всіх забруднювачів земель, тож не зайвою для нас буде і наукова підтримка провідних країн.

Найефективнішими способами відновлення земель є консервація, тобто виведення земель із господарського використання та насадження на цих територіях багаторічних трав, заліснення або ренатуралізація, тобто поступове повернення до природного стану. В аграрній Україні ця стратегія видається малоймовірною, але принаймні частково, в окремих регіонах, найбільш схильних до ерозії та деградації, консервація необхідна.

Додатково слід зауважити, що окремим неочевидним наслідком війни є її вплив на кліматичні зміни. Ґрунт утримує вуглець, при пошкодженні ґрунтів він виділяється в атмосферу і посилює кліматичну кризу. Україна до війни була у світових лідерах за показником розорюваності сільськогосподарських угідь із «переможними» 78,2%, а стало ще гірше. Тож так, мусимо чекати і на кліматичні наслідки у найближчі роки.

У планах відновлення України є проєкти системного моніторингу стану ґрунтів і консервації забруднених і деградованих земель. Вони наразі обговорюються у робочих групах при Мінагрополітики та Міндовкілля. Варто пам’ятати, що ще до повномасштабної війни уряд України висловлював готовність консервувати землі, які вже деградували. Наразі без цього вже точно не обійтися, законсервувавши й землі, що найбільше постраждали від війни. Сподіваємося, що здоровий глузд не буде втрачено і такі проєкти будуть реалізовані. Стан ґрунтів важливий для забезпечення продовольчої безпеки не лише зараз, а й у майбутньому, і не менш важливий він для екологічної безпеки громадян чи адаптації до зміни клімату.

Джерело: Дзеркало тижня

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/shho-potribno-dlya-vidnovlennya-zemel
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати