186395

Сільгоспвиробництво в Україні продовжує скорочуватися

За підсумками першого півріччя п.р. обсяги виробництва сільгосппродукції в господарствах усіх категорій України скоротилися на 8,2% у порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше. Про це 19 липня повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

При цьому виробництво рослинницької продукції за перші 6 місяців п.р. знизилося на 26,4%, тваринницької – на 4,7%.

Як уточнюється, скорочення агровиробництва в січні-червні 2021 р. зафіксовано як у сільгосппідприємствах (на 9,6%), так і в господарствах населення (на 6,8%).

Джерело: АПК-Інформ



На Полтавщині горять пшеничні поля та комбайни

Зокрема, у селі Максимівка Піщанської громади загорілося пшеничне поле, на якому ще не завершили косовицю та обмолот зерна. Як повідомили власкору "Голосу України" у прес-службі Головного управління ДСНС в області, червоного півня там приборкували вогнеборці ДСНС і двох підрозділів місцевої пожежної охорони з села Піщане та селища Градизьк. Вогонь вони загасили. Однак до того спопеляючим полум'ям, поширенню якого сприяла неймовірна спека, було знищено 4,7 гектара пшениці на корені та 25 гектарів пожнивних решток.

А поблизу села Чорбівка Кобеляцької громади вже надвечір загорівся зернозбиральний комбайн "Class" приватного сільськогосподарського товариства. За попередньою інформацією, комбайнер повертався з поля вже після завершення робочого дня. І саме під час руху виникло загорання. Спочатку чоловік намагався ліквідувати його самотужки за допомогою вогнегасника. Однак зробити це йому не вдалося. Тож на підмогу викликали вогнеборців Білицької місцевої пожежної охорони, котрі загасили вогонь (на знімках).

Розміри завданих збитків та причини пожеж в обох випадках з'ясовують фахівці відповідних служб і правоохоронці.

Джерело: Голос України



Оподаткування агросектору: ВАР розробила пропозиції для виправлення дискримінаційних норм законопроєкту 5600

Після прийняття законопроєкту у першому читанні (1 липня 2021 року) експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна Країна» протягом двох тижнів працювали з народними депутатами, аби розробити та подати поправки до другого читання, які виправляють деякі відверто дискримінаційні положення законопроєкту та несуть у собі великі корупційні ризики.

Зокрема, ВАР провела численні консультації з народними депутатами Миколою Сольським, Олегом Тарасовим, Мариною Нікітіною, Павлом Халімоном, Олександром Салійчуком, Володимиром Тимофійчуком, Дмитром Костюком, Артемом Чорноморовим, Олександром Гайду, Олексієм Устенком, Сергієм Лабазюком, Ігорем Молотком, Іваном Чайківським. 

Народні депутати частково, або повністю внесли правки до ПЗУ, розроблені ВАР. Дякуємо їм за роботу та підтримку агровиробників!

Основні пропозиції ВАР: 

Зміни в частині мінімального податкового зобов’язання (МПЗ)

1. Однією з найбільш обговорюваних стала норма щодо впровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) на 1 га. Однак, формат обрахунку МПЗ у законопроєкті 5600 прописаний так, що призводить до збільшення податкового навантаження на легальних працівників, а не вирівнюють його між «тіньовиками» і тими, хто працює в рамках закону.

Законопроєктом 5600 пропонується встановити МПЗ на рівні 5% від нормативно-грошової оцінки землі (НГО), що перевищує середні по Україні показники суми сплачених податків легальних с/г виробників (до 4.5% НГО).

Сама ідея введення МПЗ полягає в тому, що він встановлює саме мінімальний рівень податкового навантаження, який сплачуватиметься сумлінними платниками податків.  Згідно даних самої ДПС середній рівень податкового навантаження у легально працюючих підприємств без урахування ПДВ та ЄСВ становить 1246 гривень -  4.5% НГО. При цьому, в певних випадках, наприклад, низькородючих земель з високою НГО податкове навантаження сумлінних платників податків становить 3% НГО, тому що, на жаль, розмір НГО зараз не відображає реального родючості ґрунтів.

 Відповідно, мінімальне податкове зобов'язання не може бути встановлено вище або на рівні з середнім податковим навантаженням. Саме тому, ВАР запропонувала встановити МПЗ на рівні до 3,5% НГО.

2. Проблемним питанням є застаріла методика обрахування нормативно-грошової оцінки землі, від якої розраховується мінімальне податкове зобов’язання. У деяких регіонах НГО є безпідставно завищеною, через що агаровиробники переплачуватимуть при сплаті МПЗ. Зокрема, це стосується південних регіонів України, де одна з найвищих цін на землю (на рівні 31 тис. грн за га) при тому, що регіон два роки поспіль страждав від посухи і не було врожаю. Таким чином, НГО не відповідає реальній родючості ґрунтів.

Пропозиція ВАР — встановити для розрахунку МПЗ максимальну суму нормативно-грошової оцінки землі на рівні 28 тис. грн, що є середнім значенням НГО по Україні. Таке обмеження діятиме, до набрання чинності нової Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка буде враховувати актуальну ступінь зволоження ґрунту на відміну від діючої методики.

3. Ще один негативний момент — в законопроекті мінімальне податкове зобов’язання розраховується окремо для кожної компанії, що також призводитиме до переплати податку легальними агровиробниками. Адже поширеною є практика, коли штат співробітників оформлений на головну компанію, в той час як у дочірніх підприємствах вони фактично «відсутні». Це призводитиме до донарахувань мінімального податку на дочірні компанії, хоча загальна сума сплачених податків буде перевищувати МПЗ.

Пропозиція ВАР – за бажанням, платник податків може розраховувати мінімальне податкове зобов’язання для групи пов’язаних юридичних осіб сукупно, а не для кожної компанії окремо.

4. Законопроєкт 5600 залишає лазівки для маніпуляцій зі сплати МПЗ з державних та комунальних земель. Документ встановлює, що до МПЗ зараховується весь розмір орендної плати за державні та комунальні землі. Водночас орендарі приватних земель зараховуватимуть до МПЗ лише 19.5% вартості оренди - сплачені з орендної плати податки. Можлива маніпуляція, при якій орендарі державних і комунальних земель за рахунок зарахування орендної плати перекриватимуть МПЗ з приватних земель.

Пропозиція ВАР - встановити, що при розрахунку суми сплачених податків, для порівняння з МПЗ, до суми сплачених податків зараховується лише сума сплаченого земельного податку, але не орендна плата за землю. Також - зменшити МПЗ на 50% для всіх с/х земель, які не належать фізичним особам: орендовані у юр. осіб, а також у держави та громад, або належать юридичній особі.

5. ПЗУ пропонується встановити, що платники єдиного податку здійснюватимуть доплату з МПЗ у вигляді єдиного податку, який на 100% спрямовується у місцевий бюджет. В той же час, платники податку на прибуток доплачуватимуть податок на прибуток, який на 90% спрямовується у державний бюджет.

Пропозиція ВАР — встановити, що платники податку на прибуток доплачуватимуть МПЗ у вигляді земельного податку, який повністю спрямовується у місцевий бюджет, як і єдиний податок четвертої групи.

6. Законопроєктом 5600 звільняються від сплати МПЗ фізичні осіб, в яких у власності до 0,5 га с/г землі. Але норма виписана таким чином, що якщо фізичної особи є в користуванні сукупно 0,51 гектари то вона вже зобов'язана розраховувати МПЗ на всю площу земельної ділянки, а не на 0,01 га.

Пропозиція ВАР — для всіх фізичних осіб зменшувати МПЗ на 0,5 га.

Зміни в частині адміністрування податків і зборів

1. В законопроєкті 5600 практично знищується автоматичне відшкодування ПДВ. ПЗУ обмежує відшкодування ПДВ для виробників/переробників, в яких витрати на переробку складають менше 8% від продажної ціни. При цьому не зрозуміло, чи може вважатися переробником той же аграрій, у якого може виникнути ПДВ до відшкодування при реалізації продукції виключно всередині країни (через знижену ставку ПДВ 14% на с/г продукцію). Норма корупціогенна та призведе до затримок у відшкодуванні ПДВ: податківці для кожного будуть перераховувати, чи підпадає суб’єкт під критерії відшкодування.

Пропозиція ВАР – виключити дану норму із проєкту закону.

2. Державній Податковій службі надаються дуже широкі повноваження, які можуть призвести до корупції. Приміром, якщо платник оскаржує донараховані зобов'язання, в тому числі в апеляційному органі ДПС, податковій надається право брати у податкову заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію, наприклад, молоко). Корупціогенна норма, яка за умови зловживань надаватиме можливість зупиняти господарську діяльність і фактично знищити підприємство без підтвердження судом наявності факту податкового порушення

Пропозиція ВАР – надати можливість органам ДПС брати майно у податкову заставу лише після рішення суду. Більше того: у податкову заставу може братися лише нерухоме майно та засоби виробництва, а не продукція агропідприємства через що його діяльність може повністю зупинитись.

3. Також ВАР пропонує виключити правку, якою розширюються повноваження ДПС на надсилання запитів платникам податків. Наразі підставою для написання такого запиту є факти, які свідчать про правопорушення. А в редакції законопроєкту 5600 пропонується слово «свідчить» замінити на «можуть свідчити». Таке формулювання дає можливість надсилати запити до підприємств з будь-якого приводу. Відсутні ж відповіді на запит є підставою для проведення перевірки. Фактично, для органів ДПС створюється можливість збільшити кількість перевірок суб’єктів господарювання.

4. Законопроєкт  5600 надає повноваження органам місцевого самоврядування без будь-яких доказів, більшістю голосів місцевих депутатів визначати ту чи іншу особу винною в самостійному захопленні земельної ділянки, на підставі чого податкові органи зобов’язані  нараховуватимуть такій особі податок на землю. Такий підхід явно корупціогенний та порушує права громадян – ніхто не може бути притягнутий до відповідальності без надання будь-яких доказів.

Пропозиція ВАР —  виключити дану норму із законопроєкту.

ВАР закликає парламент підтримати дані пропозиції, щоб оподаткування аграрної галузі було прозорим та відкритим і сприяло вирівнюванню податкового навантаження між легальними агровиробниками та тими, х то працює в «тіні», а не збільшувало його для і так сумлінних платників податків.  

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Тернопільщині побудують сучасний тваринницький комплекс

Одне з найбільших сільськогосподарських підприємств Тернопільської області — ТОВ «Україна» в 2021 році розпочне будівництво нового сучасного тваринницького комплексу ВРХ молочного напрямку потужністю 3800 голів, 1500 корів та 50 тонн молока екстракласу щоденно.

Про це повідомляє Департамент агропромислового розвитку Тернопільської ОДА.

Відзначається, що виробництво розширюється за рахунок власних інвестицій. Наразі  «Україна» веде два нових будівництва — елеватор біля насіннєвого заводу та комбікормовий завод.

Джерело: agroportal.ua



Білорусь потроїла експорт вершкового масла до України

За п’ять місяців нинішнього року Білорусь експортувала до України 2,3 тис. тонн вершкового масла, що втричі більше, ніж у січні-травні 2020 року.

Про це свідчать оперативні дані Белстату.

Вартість білоруського експорту до України склала $ 10,4 млн, що у 2,8 раза більше, як порівняти з показником за п’ять місяців минулого року.

Загальний обсяг експорту білоруського вершкового масла за п’ять місяців зріс на 23,9% проти аналогічного періоду минулого року — до 31,48 тонн. У грошовому еквіваленті це $ 148,7 млн (+18,1%, як порівняти з січнем-травнем минулого року).

Частка Росії у ньому становить 86,2%, або 27,1 тис. тонн масла (+15,4%). У грошовому еквіваленті експорт до РФ за п’ять місяців зріс на 10,6% — до $ 128,6 млн.

Джерело: milkua.info



Урожайність ярих пшениці і ячменю може досягти 6,5 т/га в цьому сезоні – аналітики

Про це свідчать дані аналітичної довідки агрометеорологічних умов і стану посівів сільгоспкультур НААН.

У першій декаді липня переважала нестійка погода, яка характеризувалася високим температурним режимом з нерівномірними локальними зливами, особливо в північних, південних і східних областях. Опади різної інтенсивності, часто у вигляді злив зі шквалами, грозами, градом спостерігалися протягом 1-6 днів майже на всій території країни.

«Такі погодні умови були в цілому задовільними для формування врожаю ранніх та розвитку пізніх сільськогосподарських культур. Разом з тим, сильні зливи і град місцями привели до локального вилягання посівів і «стікання» зерна ранніх зернових культур, а також до поширення грибкових захворювань, а спекотна погода, при наявності задовільного вологозабезпечення рослин, зумовила прискорення розвитку всіх пізніх сільгоспкультур», – відзначили в НААН.

Згідно з повідомленням, рослини пшениці ярої знаходяться у фазах «дозрівання-рання воскова стиглість». Прогнозована врожайність може становити від 4,1 до 6,5 т/га в залежності від технології вирощування. Ярий ячмінь знаходяться в фазі «дозрівання», прогнозована врожайність може становити від 4,5 до 6,5 т/га. На півдні України розпочато збір цієї культури. Овес в фазі «дозрівання зерна», прогнозована врожайність може становити від 4,5 до 7 т/га в залежності від технології вирощування. Стан посівів культур оцінюється як добрий.

У рослин ріпаку озимого завершується фаза «дозрівання насіння». Стан посівів переважно добрий. У південних областях розпочато його прибирання.

Крім того, у кукурудзи на півдні, місцями в центральних областях почалася фаза «викидання волоті», в східних областях на ранніх посівах – фаза «цвітіння волоті», на решті території країни – фаза «листоутворення» (11-19 листків). Стан посівів переважно добрий. Гречка в фазі «цвітіння», просо – фази «викидання волоті» і «формування зернівок». Стан посівів переважно добрий. На деяких площах відзначається вилягання рослин.

За словами аналітиків, у рослин гороху на більшості площ відзначаються фаза «дозрівання бобів», на пізніх посівах «цвітіння». На півдні країни місцями спостерігається вилягання посівів від злив і сильного вітру. У південних областях розпочато збір цієї культури.

«У сої відзначаються фази «цвітіння» і «формування бобів». На посівах соняшнику тривають фази «утворення суцвіття», на окремих площах почалася фаза «цвітіння». Стан рослин переважно добрий», – прокоментували в НААН.

 

Джерело: latifundist.com

Ваш вибір 'Подобається'.