Сім простих кроків: як власнику паю підготуватися до ринку землі

З 1 липня 2021 року в Україні запускається ринок сільськогосподарських земель.

За різними оцінками, на першому етапі після запуску ринку землі продати свій пай готові не більше 10% власників.

Тобто потенційно мова йде про понад півмільйона людей, які мають у своєму розпорядженні, з огляду на середній  розміру паю в 3,7 га, близько 2 млн гектарів сільгоспземлі. Про це пише у своєму блозі на Економічній правді голова Держгеокадастру Денис Башлик.

На його думку, найімовірніше, першу хвилю продажів сформують жителі міст, які отримали землю у спадок, можливо, ніколи не були на ділянці і не вважали за потрібне займатися її оформленням.

Голова Держгеокадастру дав кілька практичних порад людям, які планують продаж своєї ділянки, аби вони могли ефективно використати час, який лишається до запуску ринку.

1. Почати процес передпродажної підготовки варто з перевірки: чи зареєстрована ваша ділянка в Державному земельному кадастрі.

Зробити це дуже просто, ввівши у вікно пошуку на порталі Публічної кадастрової карти її кадастровий номер.

Найімовірніше, на цьому етапі багато власників для себе з'ясують, що такого номера у них нема. Ті, у кого він є, і хто бачить свою ділянку на карті, можуть переходити відразу до пункту № 3.

2. Якщо ділянка не внесена в Кадастр, доведеться пройти процедуру її реєстрації. Тут виникає дві опції:

2.1 У випадку якщо земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та відповідна землевпорядна документація є у громадянина, або у місцевому відділі Держгеокадастру, необхідно буде лише подати заявку про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

2.2 В іншому випадку необхідно укласти договір із землевпорядною організацією на виготовлення технічної документації.

На все це знадобиться приблизно місяць. Зрештою ви отримаєте витяг, який підтверджує внесення ділянки до Державного земельного кадастру та в якому вказано її кадастровий номер.

Перевірити, чи внесені дані про вас, як про власника ділянки, до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Мін'юст надає такі дані онлайн за символічну плату.

3.1. Якщо ви володіє ділянкою на правах спільної власності, наприклад, успадкували його навпіл з вашим родичем — це відображено у Реєстрі, і  вам потрібно заручитися згодою співвласників на угоду. Згода власників сусідніх ділянок вам не потрібна.

Ознайомитися з нормативною грошовою оцінкою своєї ділянки. Відповідно до закону, це той ціновий мінімум за якого угода може здійснюватися.

Дані про НГО доступні на Порталі нормативної грошової оцінки по всіх областях України.

Цього недостатньо, щоб об'єктивно оцінити пай, адже, у такий спосіб, ви просто дізнаєтеся мінімальну ціну на нього.

Делікатне питання відносин з орендарем. Закон не встановлює переважного права орендаря на викуп ділянки.

Це логічно, оскільки орендар найчастіше є юридичною особою, яка на першому етапі на ринок не допускаються.

Однак його права в разі зміни власника ділянки захищені і зберігаються повною мірою, що також, безумовно, правильно і дозволяє забезпечити стабільність в АПК.

6. Перевірити реєстрацію договору оренди на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав. Така реєстрація необхідна для того, щоб надалі уникнути судових спорів.

Купуючи ділянку, покупець бере на себе договірні зобов'язання попереднього власника і орендаря, в договорі купівлі-продажу цей момент буде окремо прописано.

На практиці зобов'язанням зареєструвати договір іноді нехтують, щоб не включати державу в "затишні господарські взаємовідносини".

Тому якщо ваш договір оренди раптом не зареєстрований і "за паперами" ділянка продається без обтяжень, то див. попередній пункт.

7. Виберіть нотаріуса. Зазвичай покупець переймає ці турботи на себе, але краще спиратися на перевіреного фахівця, якому ви довіряєте.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочна галузь vs коронавірус

Останні роки молочне виробництво, а також сфера переробки молочних продуктів, переживають не найкращі часи, про що свідчать, зокрема, й дані статистичні дані. Так, за 1-ий квартал 2020 року надходження молока на переробні підприємства скоротилось на 3,5%, порівняно з показниками за аналогічний період минулого року. І це не єдиний від’ємний показник для галузі…Розглянемо ситуацію детальніше.

Є два базових фактори, що визначатимуть рівень виробництва молока в країні: поголів’я молочного стада та продуктивність однієї корови. Середній надій молока від однієї корови у січні-березні 2020 року склав 1639 кг, що на 7,3% більше, від показника за аналогічний період минулого року. Також за перший квартал поточного року вартість закупівлі молока у населення та підприємств зросла на 14,2%, та 9,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.Алетака ситуація із закупівельними цінами може погіршитись найближчим часом. З моменту введення карантину попит на молочні продукти серед населення знизився. Через встановлення жорсткіших вимог щодо якості та умов зберігання молока, молоко для переробних підприємств від населення падатиме в ціні, як таке, якість якого низька. Зростає і вартість кормів, а значить – собівартість молока підвищуватиметься, що зменшує усі шанси для виробників на отримання прибутку від його виробництва на внутрішньому ринку.Значний тиск на вітчизняну продукцію створює дешевший імпорт. Станом на початок березня 2020 року, в Україні було придбано майже в 8 разів більше молока, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Щодо поголів’я, то воно продовжує скорочуватись. Так, станом на 1 квітня 2020 року кількість корів зменшилася на 6,5% (-123,3 тис. гол), порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Через невизначеність з низкою питань щодо відкриття ринку землі, більшість підприємств заморозило будь-які інвестиції у розвиток молочного скотарства, деякі взагалі прибрали цей напрямок бізнесу, а дехто скоротив поголів’я до мінімуму. Ще не зрозуміло, як саме прийнятий земельний закон вплине на настрої молочників, але цифри щодо скорочення поголів’я поки що не свідчать про перспективи розвитку галузі.

У більшості тваринників існували побоювання, що зміни у бюджеті через боротьбу з COVID-19 стосуватимуться скорочення підтримки на розвиток тваринництва. Але, у новому бюджеті прописано дотації на 1 корову у розмірі 5 тис грн. При цьому не варто забувати, що в минулому році більшість тваринників так і не змогли отримати в повному обсязі виділенні їм кошти. Таким чином, до існуючих проблем молочної галузі додались нові: пандемія, рецесія світових економік та можливаглибока економічна кризавсередині країни.

Беляєва Катерина, аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нагодувати всіх і самим з голоду не вмерти: що буде з вітчизняним АПК

Навіть попри шалені зміни в агросекторі, цей сегмент бізнесу зміниться та постраждає менше за інші сфери. Тому аграрієм бути зараз порівняно непогано. Адже, на відміну від ресторатора чи туроператора, на продукти все ще є попит — людям необхідно їсти. Але структура попиту зміниться дуже суттєво, і не для всіх підгалузей агробізнесу ці зміни будуть позитивними.

Дешева нафта є негативним фактором для українського агробізнесу, хоча пально-мастильні матеріали — це суттєва витратна частина для аграрія. Зниження ціни на нафту призводить до різкого зменшення імпорту країнами, які буквально купалися в нафтодоларах. А такі країни є серед ключових імпортерів українських продуктів харчування. І навіть якщо ми офіційно до РФ нічого не постачаємо, то неофіційно українські продукти туди продовжують потрапляти через реекспорт. Крім того, зменшення попиту в одній країні призводить до збільшення пропозиції на ринки інших країн. Багато нафтових країн заробляли гроші також на туризмі, наприклад Єгипет або ОАЕ. І от у цих країнах споживання впаде ще суттєвіше, адже туристична галузь фактично перестала існувати, і це погано для України.

Більшість людей і компаній у світі стануть біднішими, і не лише в нафтових країнах. Тому попит на дорогі і необов'язкові продукти, які легко замінити в споживанні, може різко впасти, тоді як попит на більш базові, незамінні продовольчі товари може навіть зрости.

Глобальний ринок унаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством перестає бути глобальним. Країни часто приймають хаотичні і непродумані рішення. Це теж невигідно для всіх. Зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час як в іншій країні цей продукт продаватиметься за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт певного товару, який вважає для себе стратегічним. Відповідно, вже в наступному сезоні виробництва країна, що обмежувала експорт, може й справді відчути дефіцит стратегічного продукту, бо фермери відмовляться від збиткового для них виробництва.

Для українського уряду дуже важливо було б дати чіткий сигнал про гарантовану відсутність перепон експорту продовольства в період, коли аграрії приймають рішення щодо посівних площ та їх структури. Але замість цього ми чуємо забагато розмов про обмеження експорту, що може змусити аграріїв зменшити площі під стратегічними культурами.

Хочу нагадати, що вже зараз перспективи врожаю зернових та олійних культур в Україні під великим сумнівом. Ярові культури все ще можуть врятувати дощі, якщо вони, звісно, будуть, але зізнаймося, що такої посухи в Україні не було дуже давно. Відповідно, озимі культури перебувають у поганому стані. Настільки, що навіть були ушкодження від приморозків у квітні, які зазвичай для них не є проблемою.

Повертаючись до глобальних тенденцій, хочу зазначити, що попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп'яні культури та інші, може істотно зрости, тому що це базові і недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.

Водночас дешева нафта та коронакриза вдарять по галузях сільського господарства, які безпосередньо пов'язані з цінами на енергоносії: по виробництву біоетанолу, де головними джерелами сировини є цукрова тростина і кукурудза, а також біодизелю, де використовується переважно ріпак.

У сукупності з очікуваним падінням попиту на червоне м'ясо довгостроковий вплив на глобальні ціни на кукурудзу буде найбільшим з усіх культур. Уже зараз заводи з виробництва біоетанолу в США зупинилися. Він нікому не потрібен за таких цін на нафту. А значить, кукурудзу пропонують на ринку кормів. Але й там фіксується зниження попиту, бо падає попит на м'ясо. І ми ще не відчули сповна цієї тенденції, що тільки починається, особливо на тлі послаблення української гривні. На жаль для України, кукурудза є експортною позицією №1.

Ціновий тиск також відчуватиметься на ринках цукру і ріпаку. Заводи в Бразилії зараз почали переробляти тростину не на біоетанол, а на цукор. Пропозиція зростає. Аналогічно з ріпаком для біодизелю, це зараз просто невигідно. Відповідно, більше піде на ріпакову олію для харчового споживання та на технічні цілі, де попит теж упав. Це матиме довгостроковий негативний вплив.

Ціни не обов'язково знизяться всюди, тому що зросте кількість нових торгових обмежень, і можливі серйозні локальні потрясіння і цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком може коштувати надто дорого в країні-імпортері і занадто дешево в країні-експортері.

Галузь олійних культур і рослинної олії теж може розділитися, і дешеві олії отримають певну перевагу. Найнеприємніше тут — це ймовірне падіння попиту на протеїнові шроти, які є значною частиною доходів галузі. Однак великою перевагою зернової та олійної галузей є відсутність проблем із робочою силою, — майже все виробництво та переробка механізовані.

Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи зазнають суттєвих втрат. На них найменше позначилося падіння в сегменті HoReCa (Hotel, Restaurant, Cafe), тобто ресторанно-туристичного бізнесу, тому що такі продукти простіше приготувати вдома.

М'ясна галузь може постраждати більше за інші, тому що попит на дорожчі види м'яса помітно впаде. При цьому птахівництво може навіть виграти, бо це найдешевший вид м'яса. А рибна галузь може постраждати ще істотніше за м'ясну, адже це найдорожче джерело білка.

Втрат зазнає і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів із високою доданою вартістю, а також продуктів для HoReCa. Цілком імовірно, що ціни на молочний білок і жир знову зблизяться, бо в останні роки жир (читай — масло) був значно дорожчим за білок. В Україні галузь, можливо, також зазнає втрат, але не дуже суттєвих, бо ми вже перестали бути великим експортером. Тут багато що залежатиме від курсу гривні: якщо справдяться прогнози девальвації, то знизиться імпорт молокопродуктів, що дасть змогу місцевим виробникам не втратити обсягів продажів. Але у виробників сирів проблеми точно будуть.

Яєчна галузь, до речі, від кризи може навіть виграти. Споживання яйця різко зросло, — люди готують удома, закуповують яйця, адже це відносно недороге джерело дієтичного білка. Крім того, яйця досить легко готувати. Більш того, зараз роблять багато страв і домашньої випічки, — і це все глобальна тенденція.

Плодоовочева галузь розвиватиметься неоднорідно: одні сегменти можуть різко вирости, а інші — практично зникнуть. Приміром уже зараз різко впав попит на горіхи. Є проблеми з попитом на дорогі види фруктів та ягід. Ця продукція швидко псується, тому подорожчання та ускладнення логістики вже чинять негативний вплив. Крім того, ця галузь потребує найбільше робочих рук, а з цим у багатьох країнах нині великі проблеми.

Уже починають з'являтися неприємні сигнали про погіршення доступу до фінансів. Але банки поки що переважно розуміють, що аграрний сектор буде менш враженим за інші. Тому не так часто блокують або обмежують кредитні лінії для аграрних компаній, як для компаній з інших сфер бізнесу.

Також зараз ми зауважуємо, що втрати продуктів зростають, тому що люди рідше ходять до магазинів, беруть за один раз більше, що збільшує втрати у споживача. Порушилася логістика — теж багато втрат. Частина ягід та овочів уже залишилася в полях в ЄС, бо бракує робочих рук.

Цікаво, що інвестиції в аграрну галузь, попри кризу, можуть навіть збільшитися, тому що ситуація в інших сферах буде ще гіршою. Але перевагу надаватимуть галузям із максимальним рівнем механізації. А на тлі очікуваного падіння цін на нерухомість (будинки, квартири тощо) інвестиції в сільгоспземлі можуть стати спасінням для капіталів.

Дуже сильно зміниться і глобальна логістика, торговельні потоки і виробництво продуктів харчування FMCG (брендованих, готових до вживання і упакованих). Різко знизиться попит на продукти для ресторанів, готелів і галузі громадського харчування, тому відбудеться відкіт у додаванні вартості.

У рази зросла торгівля продуктами харчування онлайн. Найшвидше, цей сегмент розвиватиметься і після закінчення карантинів, адже це є додатковою зручністю для споживача. Більш того, чимало дрібних сімейних фермерів налагодили прямі продажі та доставки споживачам, особливо якщо вони вирощують/виробляють досить дорогу продукцію.

Однак усе-таки для невеликих фермерів, особливо в Україні, цей рік буде дуже складним. На превеликий жаль, парламент так і не спромігся остаточно прийняти сучасне кооперативне законодавство, яке за нашої підтримки було розроблено галузевими асоціаціями вже кілька років тому. Зараз у багатьох регіонах закрили роздрібні і навіть оптові ринки, які були основним каналом збуту продукції, особливо плодоовочевої та молочної.

Наші урядовці не розуміють, що саме ці дві категорії (а не зернові чи олійні) годують селян, а супермаркети України продають максимум 5–7% від усього обсягу ягід, а решта йде через лотки та ринки. Щоб потрапити туди, вони проходять ланку оптових ринків. Якщо ці канали збуту буде і далі заблоковано, то споживач залишиться без якісних і свіжих вітамінних продуктів і платитиме за них шалену ціну в супермаркеті, а селяни будуть змушені викидати продукцію на смітник.

Проблема легалізації торгівлі плодоовочевою продукцією стоїть дуже давно, і ми спільно з галузевими асоціаціями вже багаторазово пропонували уряду механізми її вирішення. Крім зазначеної вище кооперації, дієвим способом було б зниження ставки ПДВ на цей вид продукції до 7–10%, щоб її було вигідніше закуповувати у дрібних виробників. Це світова практика, але у нас не працює жоден із цих двох механізмів.

Якщо підбити невеликий проміжний підсумок, то перевага буде у тих країн, які виробляють усе необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування і не дуже залежать від імпорту чи експорту. Зокрема, високим є рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.

Крім того, Україна порівняно недавно (у 90-х роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масового обробітку населенням присадибних ділянок і виробництва всього необхідного власними силами. Ми бачимо, що цей досвід уже зараз змусив багатьох посадити картоплю та розширити площі під овочами. 

Автор: Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)

Джерело: Дзеркало тижня

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що посієш - те й пожнеш: заврожайні озимі, що побороли негоду

Останні роки Україна хизувалась гарними врожаями. Проте нинішній рік виявився складним для сільського господарства через несприятливі погодні умови. Суха осінь, аномально тепла зима та весна без дощів, – все це погано впливає на озимі та майбутній врожай.

Цього року погода влаштувала справжні температурні гойдалки для озимої, та дуже багато сортів не пройшли випробування аномальними умовами. 

Розпочались негаразди з погодою ще восени минулого року, адже при посіві озимини в багатьох регіонах України спостерігалась посуха. Майже безсніжна зима призвела до того, що на більшості посівних площ запаси продуктивної вологи в ґрунті оцінювалися як найнижчі за останні декілька років.

У виграші опинилися ті  аграрії, які пристосувалися до змін клімату та посіяли сучасні високопродуктивні посухостійки сорти озимих рослин.

В минулому році компанія Vitagro Partner вивела на ринок нові сорти від Semelita: Мулан, Мескаль, Турандот, Нота Одеська, Практік, Перепілка, які цього роки пройшли випробування кліматичними змінами та показали відмінний результат. 

Ми вирішили  проїхатися полями та зробити фото звіт, щоб наочно продемонструвати результати на посівних площах. Рослини всі забаганки стихії пережили на диво успішно, а урожай обіцяє бути відмінним.

Мулан

 

Ріверо

 

Турандот

 

Мескаль

 

Щороку науковий відділ компанії Vitagro Partner розробляє декілька десятків сортів та адаптує під умови клімату для досягнення максимально високих результатів. Не секрет, що наразі дуже важливо дотримуватись технології задля максимального результату. Агрономи консультанти в філіях компанії постійно контролюють посіви та  покращують технологію в залежності від потреби рослини. 

Отже вдалий сорт та вдало підібрана технологія вирощування – запорука високих врожаїв та гарних результатів! 

Довідка: Агрохімічна компанія Vitagro Partner – сучасна національна  аграрна компанія, що використовує у роботі передові канадські технології та інтегрує їх в український досвід. Компанія має новітню наукову базу, а передові агрономічні технології тестуються та вдосконалюються на власних полях  агрохолдингу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Правильне живлення» для рослин: як збільшити врожайність

Сьогодні аграрії зіткнулися з значним браком вологи в ґрунті, тому вибір дієвих та ефективних добрив для сільгоспвиробників актуальний як ніколи, адже від  врожайності поточного сезону, залежить і прибуток підприємства, і його можливості щодо розвитку в майбутньому.

Вітчизняні фермери намагаються реагувати на нові виклики та використовують ефективні новітні препарати та стимулятори росту. Як це роблять у ТОВ «Прогрес», що в Чернігівській області, розповів заступник директора з рослинництва Олександр Антоновський. 

«Наше господарство має в обробітку 4800 га землі. Вирощуємо озиму пшеницю, кукурудзу на зерно та силос, соняшник, сою, ріпак. Коли плануєш отримати великий урожай, необхідно застосовувати якісні препарати нового покоління. Якось на дослідницькому полігоні «R&D центрі КОМПО Експерт», який організовано на базі господарства «Дружба-Нова» агрохолдингу «Кернел», побачили в дії мікродобрива та стимулятори росту виробництва німецької компанії COMPO Expert Gmbh та комплексні гранульовані добрива під торговою маркою FERTIS NPK, які пропонує компанія BINFIELD, захотілося і собі попробувати. Зразу почали з великої партії і застосували препарати на половині площі, відведеної під пшеницю. Вже на ранніх етапах побачили різницю між добривами і звичайною амофоскою. Тоді вже навесні почали працювати і з добривами з мікроелементами, які забезпечують збалансоване живлення сільгоспкультурам», - розповів Олександр Антоновський. 

Продукти в господарстві застосовували на таких культурах як соняшник та кукурудза, озима пшениця та соя, починаючи від передпосівної обробки насіння, основного внесення, позакореневого підживлення.

«Для позакореневого підживлення ми брали «Басфоліар Мульті Фло» на зернові пшеницю та кукурудзу. «Басфоліар Екселент Фло» застосовували на соняшник та сою. Антистресант та стимулятор росту «Басфоліар Авант Натур» ми використовували для пшениці та соняшника. Хочу відзначити, що минулорічну засуху оброблені рослини перенесли краще. У пшениці покращилася стресостійкість», - розповідає Олександр Антоновський.

За його словами, пересвідчувалися в ефективності добрив в господарстві дослідним шляхом: контролювали, спостерігали за розвитком кореневої системи і підраховували прибавку врожаю. 

«Ефект від застосування препаратів можна було побачити візуально. Якось оглядаю я посіви і питаю в агронома, тут точно один сорт пшениці посіяний, адже ділянки дуже відрізнялися. Як проявив себе той чи інший продукт легко побачити в період кущення.  Коли збирали врожай, то на цьому полі з 10 гектарів отримали 1,500 тонни прибавки при використанні добрив FERTIS NPK для внесення при сівбі», - зазначає Олександр Антоновський.

Читайте також: Як ефективно підживити сад, щоб отримати гарний врожай

У теперішніх погодних умовах рослинам вкрай важливо забезпечити збалансоване живлення та захист, адже брак вологи в ґрунті аграрії фіксують на всій території України. Експерти радять сільгоспвиробникам використовувати комплексне добриво FERTIS NPK. За рахунок високого вмісту водорозчинного фосфору відбувається швидкий старт росту рослин, насамперед, інтенсивний розвиток кореневої системи та вегетативної маси, а завдяки калію забезпечується накопичення пластичних речовин, покращується якість врожаю. Сірка в складі формули стабілізує азотне живлення рослини, а мікроелементи бор та цинк допомагають активувати та регулювати синтез цукрів і крохмалю. Добриво не потребує великої кількості вологи для розчинення, швидко вивільнює елементи в доступній для рослин формі та живить протягом усієї вегетації культури.

Але, як зазначає Олександр Антоновський, для забезпечення сталої врожайності важливо також робити хімічний аналіз ґрунту по дефіциту елементів, які потрібно скорегувати. 

«Ми дослідили 1500 га своїх ґрунтів. По аналізах десь плюс мінус побачили, що за останні 10 років у нас вміст гумусу піднявся у середньому на 1%. Був 3,8-3,6%, а став 4,2- 4,6%. Зараз плануємо попрацювати з добривами і зробити аналіз ґрунту через 3-4 роки. Хочемо ще попробувати застосовувати інгібітор нітрифікації Новатек ONE при внесенні КАСу, а на наступний  рік мікроелементи та добрива застосовувати для всіх культур», - розповідає Олександр Антоновський.

Для кращого росту рослин в нетипових погодних умовах цьогорічного сезону експерти радять використовувати «БАСФОЛІАР КЕЛП СЛ». Дане мінеральне добриво з ефектом стимулятора росту рослин на основі екстракту натуральних фітогормонів росту призначене для позакореневих підживлень та передпосівної обробки насінн. За рахунок того, що в складі продукту переважають фітогормони ауксини, стимулюється розвиток кореневої системи, що підвищує стійкість рослин до складних ґрунтово-кліматичних умов та покращує поглинання поживних речовин. Синтез цитокінінів посилюється одночасно із розвитком кореневої системи, що забезпечує збільшення надземної маси рослини. 

«Ми намагаємося крокувати в ногу з часом та застосовувати на своїх посівах  новітні препарати.  Також завжди зважаємо на співвідношення ціна — якість.  Якщо хочеш отримати добрий урожай - не заощаджуй на хімії. Саме тому ми задоволені співпрацею з компанією BINFIELD, адже на власному досвіді переконалися в дієвості та ефективності препаратів від провідних виробників та можемо рекомендувати їх всім аграріям», - підсумовує Олександр Антоновський.

Про компанію BINFIELD
Заснована 2011 року компанія BINFIELD пропонує українським аграріям продукцію провідних європейських виробників — COMPO Expert GmbH (Німеччина), UAB Arvi Fertis (Литва), холдингу Grupa Azoty (Польща), Achema (Литва) та ICL (Ізраїль). Це широке портфоліо продуктів: комплексні гранульовані добрива, зокрема і безхлорні, азотні добрива, водорозчинні та рідкі добрива для позакореневих підживлень, стимулятори росту на основі фітогормонів, антистресанти з амінокислотами рослинного походження. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська соя між нескінченними правками і світовими тенденціями

У світі продовжує зростати попит на соєві боби. У перший весняний місяць 2020 року основні країни-постачальники цієї продукції зберігали високі темпи відвантаження. І це, незважаючи на те, що багато держав саме в цей період оголошували про введення жорстких карантинних заходів з причини пандемії COVID-19. При цьому запаси соєвих бобів на світовому ринку залишаються досить високими, в зв’язку з чим провідні агентства у своїх останніх звітах знижують прогнози виробництва сої.

Тож не дивно, що в поточних умовах і на українському ринку сої формується невизначеність, яка виражається в коливаннях показників як виробництва даної культури, так і її розподілу.

Масла у вогонь підливає і особисто сам президент України відтягуванням моменту підписання закону, який дозволить повернути виробникам сої можливість отримувати повернення ПДВ при експорті продукції.

Так, вже в сезоні-2019/20 в Україні фіксується скорочення валового збору сої до 4,3 млн. тонн за рахунок скорочення площ під культурою на 7%, а також зниження середньої врожайності на 3% відносно показників попереднього МР. Як вважають аналітики АПК-Інформ, зменшення валового збору сої в більшому ступені відіб’ється на внутрішньому споживанні культури. Так, за підсумками сезону очікується, що перероблено всередині країни буде близько 1,9 млн. тонн сої, що на 14% менше показника попереднього сезону. В т.ч. переробка на масло може досягти 1,7 млн. тонн (-15%).
Що стосується експорту, то в даному сегменті очікується менш істотне зниження. Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», в сезоні-2019/20 на зовнішній ринок може бути поставлено 2,4 млн. тонн української сої, що всього на 4% поступається показнику 2018/19 МР, але на 12% менше, ніж обсяги експорту в 2017/18 МР.

Основними імпортерами української сої протягом трьох останніх сезонів є Туреччина, Єгипет і Білорусь, які з вересня 2017 р. по лютий 2020 р. сумарно закупили близько 61% всіх експортних партій даної культури. Ситуативним імпортером є Іран. Так, в 2017/18 МР Іран посів другу позицію серед імпортерів з часткою закупівель в 13% від загального обсягу поставок. При цьому в 2018/19 МР Іран не фігурував в ТОП-10 імпортерів. За підсумками вересня-лютого поточного сезону дана країна посідає 7 позицію в списку імпортерів української сої з часткою 4%.

Що стосується експорту сої в 2019/20 МР, то за підсумками вересня-лютого Україна експортувала трохи більше 2,3 млн. тонн сої, що становить понад 96% прогнозованого експортного потенціалу. Лідерство за обсягами закупівель за минулий період зберегли Туреччина – 775,6 тис. тонн, Єгипет – 437,8 тис. тонн і Білорусь – 286,1 тис. тонн. Також 198,2 тис. тонн сої було поставлено до Італії і 101,2 тис. тонн – до Греції.

За розглянутий період серед ТОП-5 імпортерів Єгипет і Італія істотно наростили обсяги закупівель української сої в порівнянні з показниками за весь попередній сезон. Так, постачання до Єгипту збільшилися на 58%, а експорт в Італію – практично в 3,5 рази. З урахуванням глобального карантину і сформованого експортного потенціалу ринку сої в Україні, до кінця сезону не очікується істотного приросту постачання, в т.ч. в напрямку ключових імпортерів.

На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, на розвиток ринку соєвих бобів в Україні особливим чином впливає невизначеність з відміною так званих «соєвих правок».

До цього часу актуальним залишається питання фіналізації скасування «соєвих правок». Незважаючи на те, що Верховна Рада України підтримала дане рішення шляхом прийняття ще в січні ц.р. законопроекту №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві», президент його ще не підписав. А аграрії, як правило, вже в другій декаді січня намагаються формувати чіткі плани зі структури посівних площ. Відповідно, ясності у вирішенні даного питання так і не з’явилося, що зведе нанівець докладені зусилля, і триватиме тенденція дискримінації малих і середніх сільськогосподарських виробників. Весь ринок, і не тільки український, продовжує спостерігати за розвитком даної ситуації в очікуванні якогось рішення. Особливо зараз, коли потреба в продовольстві і його забезпеченні стоїть на першому плані. Адже, як ми бачимо, попит на бобові культури і, зокрема, на сою збільшується, особливо в країнах Середньої Азії. Так чому б не стимулювати вирощування цієї продукції і не реалізовувати експортний потенціал?

Необхідно відзначити, що якісне насіння соєвих бобів в Україні є, що важливо зараз в умовах запитів ринку на не ГМ продукцію. Тільки в 2020 році (період 01.01-01.04) в Україні офіційно було сертифіковано, за даними Мінекономіки, 12762,872 тонни насіння сої (української та іноземної селекції) для сівби. Імпортованого насіння зареєстровано тільки 74,537 тонни (Канада, Франція, Чехія). Посівний матеріал сої в 2019 році вирощувався на площі 13262,41 га.

Соя – дійсно перспективна культура для українських аграріїв. Тим більше, що насіннєві компанії пропонують посівний матеріал, який все більше підходить під агрокліматичні реалії України, що зможе зробити її вирощування ще більш рентабельним.

Автор: Юлія Шевченко

Джерело: АПК-Інформ 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview