182818
178171

«Слуги народу» підтримують кандидатуру Романа Лещенка на посаду міністра АПК

Фракція «Слуга народу» у парламенті звернулася з офіційним листом на ім’я прем’єра Дениса Шмигаля з проханням підтримав кандидатуру голови Держгеокадастру Романа Лещенка на посаду міністра аграрної політики та продовольства. Про це пише AgroPolit.com та публікує відповідний лист-звернення.

У четвер у парламенті має відбутися голосування за його кандидатуру. Голоси за призначення вже зібрано.

Сьогодні аграрний комітет 17-ма голосами схвалив і рекомендував кандидатуру Романа Лещенка на цю посаду.

Хоча ще вчора журналісти публікували скріни чату фракції "Слуга народу", де депутати при обговоренні прямо вказували, що такого розкрадання землі як при Лещенку ще не було.



Мінагрополітики створять на початку наступного року – Шмигаль

Про це під час засідання уряду заявив прем'єр Денис Шмигаль.

"Цього тижня активно тривають дискусії щодо можливої кадрової ротації в уряді. Дійсно, найближчим часом плануються нові призначення по кільком міністерствам.

Я пропонуватиму кандидатури відповідних міністрів. Також тривають дискусії щодо призначення очільника аграрного міністерства. Україна має потужний агросектор, тому я з перших місяців роботи нашого уряду говорив про необхідність відновлення роботи профільного аграрного міністерства", - підкреслив прем'єр.

"На початку наступного року можна очікувати, що відбудеться створення повноцінного аграрного міністерства. Нам потрібна ефективна державницька політика у сфері АПК, а також захист інтересів українських виробників.", - додав він.

Нагадаємо, на очільника МінАПК очікується призначення чинного голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Наразі вирішення питання щодо заборони використання хлорпірифосу залежить від МОЗ

Про це повідомив заступник міністра охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України Михайло Хорев, пише ІА «АПК-Інформ».

«Виходячи з даної позиції, в нашому відомстві буде прийматися рішення щодо того, як далі в Україні реєструватимуться препарати на основі даного пестициду. Можливо, будуть зміни для деяких культур або ж якийсь перехідний період. Це стане зрозуміло після відповідного указу від МОЗ», - сказав він.
За його словами, в Міністерстві охорони навколишнього середовища та природних ресурсів хочуть привести український реєстр пестицидів у відповідність з європейським.

«У нас за планом – зробити реєстр пестицидів в електронному вигляді в найближчі півроку. Незабаром буде виписано технічне завдання, колеги з асоціацій пообіцяли допомогти в даному питанні. Також відомство завершує роботу над порядком уповноваження установ, які здійснюють випробування. Даний проєкт уже на фінальній стадії і незабаром буде внесено на реєстрацію до Мін'юсту. Він дозволить мати адекватний порядок і адекватний перелік інституцій, які здійснюють випробування», - додав заступник міністра.

Якщо ж в Україні встановлять граничну норму залишків хлорпірифосу в продукції на рівні 0,01 ppm, у Міністерстві охорони навколишнього середовища та природних ресурсів не бачать необхідності перереєстрації даного препарату.

«На сьогоднішній день ми не розглядаємо даний варіант, але вважаю, що в указі МОЗ має бути вказано певний перехідний період для відмови від пестициду», - резюмував він.

Ваш вибір 'Подобається'.


Кооперація допомогла українським фермерам експортувати лохину в ОАЕ

Про це в своїй колонці на AgroTimes розповів Олексій Прокопчик, менеджер з реалізації кооперативу BigBerryCoop.

Ідея створення ягiдного кооператива BigBerryCoop виникла у грудні минулого року. Об’єднання трьох ягідних виробників – ФГ «Грасс Авеню», СВК «Ягідки» та ФГ «Беррі Хілс» – у кооператив загальною площею 250 га дозволило фермерам вийти на міжнародний ринок.

«З партнерами з ОАЕ ми познайомилися під час виставки Fruit Logistica 2020 у Берліні, на колективному стенді українських виробників, куди потрапили за підтримки Проєкту International Trade Centre «Східне партнерство: Готовність до Торгівлі – Ініціатива EU4Business». У співпраці з Асоціацією «Ягідництво України» Проєкт опікувався організацією роботи стенду», – зауважив Олексій Прокопчик.

Паралельно з ОАЕ, під спільною кооперативною торговою маркою, фермери увійшли у більшість роздрібних мереж України – «Сільпо», «Метро», «Мегамаркет», WineTime а також у ряд спеціалізованих магазинів.

«Величезною перевагою кооперації є масштабування – від колективних закупівель засобів захисту рослин, мінеральних та органічних добрив, матеріалів, необхідних для збору продукції, до колективних відвантажень ягоди, – наголосив спеціаліст. – Крім того, клієнтам цікавіше працювати з виробниками, які можуть запропонувати широкий асортимент сортів».



МХП відкриє R&D-центр при Національному університеті харчових технологій

Трансформація МХП має на меті не лише випуск нових інноваційних продуктів, а й нові підходи до ведення бізнесу та партнерства задля створення бізнес-екосистеми. Екосистеми, у якій ефективно взаємодіють великий та малий бізнес, наука та талановиті спеціалісти. Про це заявив директор Департаменту інновацій МХП Микола Такзей, передає УНН.

За його словами, у межах створення такої екосистеми МХП відкриє R&D-центр (центр досліджень та розвитку) при Національному університеті харчових технологій.

“Це буде сучасна кухня-лабораторія, на базі якої студенти, молоді науковці та викладачі зможуть експериментувати над процесом приготування кулінарних продуктів за допомогою сучасного обладнання, а також створювати перші прототипи нових шедеврів. R&D-кухня буде розділена на холодний цех для обробки сировини та залу для приготування та презентації кулінарних продуктів. Окрім того, приміщення передбачає можливість проведення семінарів, майстер-класів, воркшопів. Також ми плануємо запрошувати провідних українських та іноземних спеціалістів, які будуть ділитися досвідом та інноваційними підходами зі студентами та викладацьким складом університету”, — зазначив Микола Такзей.

МХП планує інвестувати понад 4 млн грн у цей проект, лабораторія відкриє свої двері вже у перші місяці 2021 року.

“Я особисто переконаний, що синергія науки та бізнесу завжди дає високий результат. R&D-центр — це інвестиція МХП у нові знання, рішення і, цілком ймовірно, у проривні інновації. Чим вище є якість дослідження, тим вище і якість готової продукції. МХП інвестує в науку та інновації, але головне — у створення продуктів, що несуть справжню цінність нашим клієнтам та партнерам”, — додав Микола Такзей.

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії просять прийняти законопроект для спрощення реєстрації сортів рослин та обігу насіння

УЗА  наголошує, що затягування розгляду законопроєкту та внесення змін до чинного законодавства через відсутність умов зводить нанівець розширення діяльності по вирощуванню насіння в Україні та доступу аграріїв до нових гібридів на рівні з іншими європейськими країнами. Українському ринку вкрай потрібна демонополізація сфери сертифікації насіння та покращення конкурентного середовища. Сьогодні видача сертифікатів  перебуває в руках одного державного підприємства, а це суттєво впливає на саму якість послуг, період їх надання та створює значні корупційні ризики.

Сьогодні селекційно-насіннєві компанії, постачальники та сільськогосподарські товаровиробники потребують якісних та прогресивних змін у чинному регулюванні експертизи та реєстрації прав на сорти рослин, впорядкування механізмів ввезення та сертифікації насіння. Ці регуляторні процеси є умовами для виходу насіння на ринок та доступу товаровиробників до найновіших селекційних досягнень та реалізації експортного потенціалу галузі насінництва. Відтак, створення належного законодавчого підґрунтя для роботи підприємств селекційного та насіннєвого напрямку, сільськогосподарських товаровиробників у конкурентному середовищі є вкрай нагальним та фундаментальним для розвитку насіннєвої галузі.

Законопроєкт покликаний вирішити цілу низку проблем в сфері сертифікації та реєстрації сортів насіння. Сьогодні норми державної реєстрації сортів, яким передує державна експертиза, потребують оновлення та приведення у відповідність до сучасних реалій, оскільки не враховують міжнародних принципів і вимог, є забюрократизованими та повністю залежать від єдиного (вже більш, ніж 20 років) виконавця експертизи. Ускладнює ситуацію і відсутність чіткості у строках, переліку документів, дій та термінах, навіть на найпершому формальному етапі – подачі заявок на експертизу. Також чинне регулювання реєстрації сортів рослин встановлює обов’язки суб’єктів-заявників, але при цьому не визначає відповідальність  суб’єкта, який забезпечує та проводить відповідну експертизу.

Одним із важливих завдань законопроекту є усунення монополії державного підприємства та створення конкуренції на ринку сертифікації насіння – запровадження міжнародної практики ефективного регулювання для залучення приватних організацій та підприємств до надання послуг із сертифікації насіння на сортові якості. Завдяки, законопроекту припиниться порушення законодавства України щодо захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та статті 254 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з якою зловживання одним або декількома суб’єктами господарювання домінуючим становищем на території будь-якої зі Сторін є несумісним із цією Угодою.

В Україні з лютого 2017 року склалася ситуація, коли видає сертифікати на сортові якості насіння єдине підприємство – ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», яке де-факто є монополістом на ринку видачі сертифікатів. Така ситуація на ринку створює також перешкоди для конкуренції на ринку послуг польового інспектування, що передують видачі сертифікату на сортові якості. Хоча ці роботи відповідно до чинного регулювання можуть виконувати як посадові особи державного підприємства, так і незалежні експерти.

Монопольне становище держпідприємства на ринку створює ситуацію, коли ніхто не може звернутися до приватних компаній з сертифікації на проведення польового інспектування, інакше не зможе згодом отримати сертифікат на сортові якості насіння від державного підприємства.

Окрім цього, законопроєкт передбачає усунення та скасування наявних дискримінаційних умов при поданні заявок на сорт селекціонерами та запобігання ситуації, коли діє практика відсутності прав у виробника та споживача насіння на охорону своїх прав. Також вводиться електронний документообіг для державної реєстрації сортів й отримання дозвільних документів для ввезення дослідних зразків. Також законопроєкт приводить українське законодавство у відповідність до законодавства та регулювання насіннєвої сфери в ЄС.