178171

Соняшник знову у лідерах: прогнози по посівам зернових на 2021 рік

Про це повідомила прес-служба УКАБ.

“З одного боку, це є певним критерієм і показником того, наскільки цей рік був складним для аграріїв. З іншого ж боку, це може слугувати певним рушієм для майбутнього збільшення посівних площ під інші культури. Базуючись на врожайності різних культур в 2020 році, ми в УКАБ вважаємо, що збільшення посівних площ буде для наступних культур: кукурудза, соняшник, соя, ячмінь”, - коментує Іван Колодяжний, аналітик УКАБ. 

З 900 тис. га «вільних» земель, трохи більше ніж половина, а саме 472 тис. га буде засіяно соняшником. Чому саме соняшник? Як вже описувалося раніше, більшість земель, які були не засіяні озимими культурами знаходяться на півдні України: Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. Саме в цих областях останні декілька років спостерігалася посушлива погода, а соняшник серед усіх інших культур є однією з найбільш придатних культур до сухої погоди, і до того ж, саме соняшник є головною культурою, яка вирощується в цих областях (доля посівних площ під соняшник більше ніж будь-які інші культури). Також, варто враховувати те, що ціни на соняшник та соняшникову олію знаходяться на рекордно високому рівні, що дозволить аграріям заробити більше грошей. 

Найбільше земель засіяних соняшником буде в таких областях:

  • Миколаївська область - +75 тис. га;
  • Одеська область - + 137 тис. га;
  • Запорізька область - + 58 тис. га;
  • Дніпропетровська область - +38 тис. га;
  • Херсонська область - +26 тис. га.

piktochart_51510152

Таким чином, в 2021 році посівні площі під соняшник можуть сягнути рекордних 6,86 млн га, що дозволить Україні зібрати рекордний врожай соняшника на рівні – 17,8 млн т (якщо враховувати гарні погодні умови та урожайність по областям на рівні завершення збору врожаю 2019 року).

З 900 тис. га, майже 270 тис. га може бути засіяно кукурудзою

Найбільше кукурудзи буде засіяно в:

  • Одеська область -  + 59, 3 тис. га;
  • Черкаська область - + 48 тис. га;
  • Хмельницька область - + 35,1 тис. га.

my-visual-copy_51510285 (2)

Майже 99 тис. га буде засіяно ячменем та 70 тис. га соєю.

piktochart_51510737copy_51511121

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

«Немолочна» молочка: для виробників хочуть встановити особливі вимоги щодо маркування молоковмісних продуктів

Зобов’язати маркувати молочні продукти, які не на 100% складаються з молока, та розміщувати їх окремо від «молочки» на полицях магазинів, має на меті законопроєкт  №3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти».

Про необхідність введення подібних норм, які розмежовують молочну продукцію і таку, що її імітує, Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) та Асоціація Виробників Молока (АВМ) наголошують ще з 2012  року, тому виступили ініціатором даного законопроєкту. До його розробки долучились фахівці аналітичного центру ВАР «Розумна країна» та АВМ.

Представив законопроєкт №3516 Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики народний депутат Олег Тарасов. 2 грудня, комітет його розглянув та рекомендував парламенту прийняти у першому читанні за основу.

Законопроєкт №3516 передбачає заборону використання жирів і білків немолочного походження у виробництві молочних продуктів. А також — зміну вимог до маркування та реалізації молочної і немолочної продукції та відповідальність за порушення даних вимог. Зокрема, на обгортках усіх продуктів, які не складаються на 100% з молока, виробник має розмістити напис: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». Крім того, забороняється використання:

- слів «молоко» та будь-яких похідних від нього;
- назв молочних продуктів та тварин (корів, овець, кіз, буйволиць, кобил);
- зображень молока, молочних продуктів.

Магазин у свою чергу має окремо розмістити на полиці молочні продукти і такі, що імітують молоко і молочні продукти.

За недотримання даних вимог передбачається штраф. Виробник, який видає за молочну продукцію таку, в якій молоко міститься на певний відсоток, або відсутнє взагалі, загрожуватиме штраф у розмірі 100% вартості такої продукції. Приміром, якщо вартість партії, яка не відповідає нормам маркування, становить 1 мільйон гривень, на таку ж суму виробник і буде оштрафований.

Магазин за порушення норми щодо розміщення продуктів змушений буде заплатити штраф від 5 до 8 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це – від 23 615 грн до 37 784 грн.

«Річ у тім, що сьогодні недобросовісних виробників молочної продукції практично неможливо притягнути до відповідальності. Наразі відповідальність передбачається, якщо продукт призвів до заподіяння шкоди життю чи здоров’ю людини, що у свою чергу важко встановити і довести. Наочним прикладом може слугувати резонансний факт накладення штрафних санкцій Антимонопольним комітетом на п’ятьох великих виробників масла на початку листопада загальною сумою понад 30 мільйонів гривень. Так, Держпродспоживслужба виявила наявність у вершковому маслі рослинних жирів. Але лише за це до відповідальності притягнути неможливо, бо сам рослинний жир не є небезпечним для життя і здоров’я. Тому інформацію передали до Антимонопольного комітету, який наклав штраф, згідно із законом про недобросовісну конкуренцію. Із прийняттям законопроєкту №3516 все проститься: якщо молочні продукти не складаються на 100% з молока і при цьому відповідно не промарковані – штраф. Таким чином ми зможемо «вибілити» український ринок молочної продукції», — пояснює експерт аналітичного центру ВАР «Розумна Країна» Андрій Мастило.  

Після прийняття законопроєкту з полиць магазинів мають зникнути так звані молоковмісні та сирні продукти, а залишитись лише молочні та імітаційні. Таким чином, споживач зможе свідомо вирішувати, який з них обрати.

Джерело: ВАР

Підготовка до відкриття ринку землі – від А до Я

Чотири тижні більш як 70 слухачів отримували вичерпні знання стосовно майбутнього для ринку землі. Курс «Управління земельними ресурсами» став відповіддю за цілу низу питань: неможливість традиційного навчання, заплутаність законодавства, новітні технології та людський фактор в галузі. Програма курсу була побудована таким чином, щоб охопити всі аспекти управління земельним банком: його моніторинг та аналіз, юридичний захист та протидія рейдерським діям, законодавче забезпечення та взаємодія з усіма стейкхолдерами.

Зібрали для вас найважливіші тези з виступів усіх спікерів першого онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами».

Тиждень перший. Захист земельного банку

Спікерами законодавчого блоку стали Володимир Ігонін та Олег Качмар – партнери юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» та спеціалісти з питань вирішення земельних і митних спорів, злиття та поглинання, технологій та банкрутства.

Вони розповідали про умови відкриття ринку сільськогосподарських земель, про юридичний аудит земельних договорів та про дієві інструменти боротьби із земельним рейдерством. Володимир Ігонін спеціально для слухачів курсу проаналізував структуру земельної реформи та корпусу законів, проектів, які регулюють та регулюватимуть ринок землі.

В першу чергу, досвідчений юрист радить зробити наступні кроки:

1.Навчитись відстежувати рух законопроектів

2. Провести аудит договорів оренди землі

3. Актуалізувати контакти легальних орендодавців

4. Визначити коло пов’язаних осіб

5. Забюджетувати фінансування на придбання землі

6. Підготуватися до різних сценаріїв

    Ще спікер розповідав про юридичний аудит земельних договорів. Він навів чотири істотні умови договору оренди, на які необхідно звертати увагу:

    1. Об’єкт оренди

    2. Дата укладання

    3. Строк дії: від 7 (для с/г) до 50 років

    4. Орендна плата

      Окрему лекцію щодо боротьби зі земельним рейдерством прочитав Олег Качмар. Він надав слухачам інструментарій для боротьби зі спробами та випадками незаконного захопленні активів:

      -  Звернення до Міністерства юстиції України

      - Звернення до суду

      - Ініціювання кримінальних проваджень

      - Пред’явлення цивільного позову

      - Створення інформаційного поля

      Зустрічне забезпечення (вважається одним з найефективніших процесуальних інструментів)

      - Внесення коштів на депозит суду

      Також порадив, чому варто приділити увагу:

      • Аналіз корпоративної структури та установчих документів підприємства, грамотне структурування бізнесу
      • Обмеження повноважень керівників агропідприємств та реєстрація цих обмежень в реєстрі
      • Встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника на рішеннях з питань діяльності товариства, вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі
      • Контроль за належним оформленням документів і зберіганням печатки на підприємстві, впровадження ЕДО на підприємстві
      • Належне оформлення орендних, трудових, договірних відносин підприємства
      • Щорічний аудит земельного банку, поновлення договорів оренди
      • Належне оформлення проведення розрахунків з орендарями та контрагентами
      • Страхування активів
      • Сплата усіх обов’язкових платежів, подача звітів у статистику
      • Постійний моніторинг змін у публічних реєстрах

         

        Тиждень другий. Взаємодія із Держгеокадастром

        Лекції цього блоку читав Денис Башлик, директор із зв'язків з органами державної влади УКАБ, голова Держгеокадастру у 2019-2020 рр.

        На лекціях блоку розглядались питання цифрових послуг, що їх надає Держгеокадастр та загальний процес цифровізації роботи цієї державної інституції. Кілька лайфхаків від спікера:

        1. При співпраці з кадастровою службою варто використовувати цифровий підпис
        2. Всі адміністративні послуги Держгеокадастру зібрані на сторінці https://e.land.gov.ua/
        3. Портал загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земельних ділянок є на сторінці https://ngo.land.gov.ua/

            Одну лекцію блоку прочитав Дмитро Макаренко, експерт за питань геопросторових даних та екс-директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. У лекції йшлося про геопросторові дані загалом та про українську Національну інфраструктуру геопросторових даних: що це, навіщо це потрібно і як використовувати геопросторові дані у бізнесі та на державному рівні.

            Важливість цих даних та цих інфраструктурних систем важко переоцінити, адже, наприклад, у Німеччині на основі таких даних приймається до 80% рішень. І мова не лише про землі сільськогосподарського призначення, але й про рішення у галузях охорони здоров’я, податкової політики, навіть у питаннях урбанізації – адже геопросторові дані, доступ до яких обмежується лише на рівні «відкриті дані» та «оплата за дані», дозволяють проаналізувати неймовірну кількість параметрів. Окрім Німеччини, європейськими лідерами у галузі впровадження національних інфраструктур є Норвегія та Словенія, гарний доробок має Польща.

            Тиждень третій. Цифрові технології в управлінні земельним банком

            Протягом третього тижня курсу говорили про діджиталізацію земельного банку, його аналітику та трансформацію роботи земельного відділу. Спікер – директор компанії Vkursi Agro Роман Граб, який із своєю компанією розробляє IT-продукти для аналітики земель аграріїв і територіальних громад.

            Актуальність теми пов’язана не лише із існуючим станом справ, але й зі змінами, які лише починають впливати на регулювання земельних банків. Окрім змін чинного законодавства, до яких доведеться адаптуватись, що простіше робити за допомоги програмного забезпечення, ці зміни містяться у:

            - процесі децентралізації (формування громад);

            - передачі земель державної власності у власність громад;

            - посиленні контролю за використанням та охороною земель;

            - запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення.

            Це все вимагає від аграріїв уважного ставлення до земельного банку, якого легше досягти через його автоматизацію та цифровізацію. Це допоможе максимально, наскільки це можливо в Україні, застрахуватися від можливих проблем через випадкові помилки, створити більшу інвестиційну та кредитну привабливість, а також підвищити конкурентоздатність вітчизняних агропідприємств.

            Одна з лекцій була присвячена процесу та результатам цифрової трансформації роботи земельного відділу сучасної аграрної компанії. Розглянули принципи роботи програмного комплексу: як саме інформація у цифровому форматі потрапляє у програмні комплекси підприємства, де зберігається та як (і, дуже важливо, хто) із цією інформацією працюють.

            За словами Романа Граба, цифровий земельний банк дозволяє передбачати цілу низку потенційних ризиків, серед яких:

            - рівень консолідації земель господарства;

            - зони та площі земель оброблюваних поза межами ділянок в оренді;

            - земельні ділянки (їх частини) які орендуються, але не обробляються;

            - накладання земельних ділянок;

            - місцезнаходження та площі земельних ділянок, які відсутні на публічній Кадастровій карті;

            - відповідність цільового призначення;

            - дотримання обмежень у користуванні  земельних ділянок тощо.

            Тиждень четвертий. Комунікації у галузі земельних відносин

            Тему «Стратегічні і тактичні комунікації у галузі земельних відносин» розкрили Василь Берков, заступник директора з соціального розвитку аграрного холдингу HarvEast, та Людмила Кравченко, заступниця директора агрохолдингу HarvEast з земельних питань.

            На початку обговорювалися питання ефективної взаємодії з пайовиками. У фундаменті теми, пояснив Василь Берков, є ставлення компаній до пайовиків. Деякі компанії розглядають орендодавців свого земельного банку як до людей, які проживають на території присутності компанії та передають їй свою землю у володіння, після чого про них можна забути. Такі господарства через деякий час стикаються із відтоком пайовиків та успішними діями конкурентів.

            Найкращим варіантом побудови взаємовигідних стосунків із пайовиками є нематеріальна мотивація, у випадку холдингу Harveast – Програма соціального партнерства.

            Ще одним об’єктом комунікації бізнесу є органи місцевого самоврядування – розпорядники земель. Порада від експерта: будь-якими методами уникати «латання дир» – вирішення проблем, які мають вирішувати органи влади, коштом компанії. Оскільки у випадку скрутного становища бізнесу та перебоїв із фінансуванням непрофільних напрямків соціальний негатив впаде саме на бізнес.

            Приклади розумної співпраці від Василя Беркова:

            - медичні проекти: підтримка регіональних медичних підприємств в обмін на консультування та виїзд лікарів вищої категорії у села компактного проживання пайовиків. Загальний позитив від таких проектів стає активом компанії, а персоналізація допомоги полягає у тому, що пайовики холдингу отримають більше безкоштовних послуг, аніж їхні сусіди;

            - освітні проекти, в рамках яких діти пайовиків отримають пріоритетний доступ до отримання сучасних знань: інформаційні технології, іноземні мови і багато іншого;

            - проєкти у галузі ЖКГ: створення комунальних підприємств та соціальних кооперативів, які ведуть власну діяльність, та в обмін на підтримку з боку бізнесу надають його пайовикам послуги безкоштовно або за пільговими тарифами. Бізнес стає головним замовником для таких структур, дозволяючи їм заробляти та підвищувати рівень надання послуг.

            Така діяльність дозволяє утримувати пайовиків, а також залучати нових партнерів-власників земель.

            Людмили Кравченко, в свою чергу, присвятила свою лекцію взаємодії з нотаріусами та державними реєстраторами щодо прав на землю, розглянувши низку дуже нагальних питань, серед яких:

            - зміни у законодавстві про нотаріат та їхній вплив на земельні відносини;

            - роз’ясненні від Мінюсту щодо земельних питань у роботі нотаріусів;

            - перелік дій, які можуть (та не можуть) виконувати нотаріуси;

            - бази, до яких мають доступ нотаріуси, та що землевпорядники можуть завдяки цьому доступу отримати;

            - довіреності: види, призначення, правила використання;

            -  емфітевзис: перспективи при відкритті ринку землі;

            - земельна ділянка у спадщину: порядок оформлення;

            - договори купівлі-продажу землі після 01.07 2021 року, що треба зробити, аби бути готовими до змін.

            Окрім цього спікер розповідала, яким чином відбувається продаж землі без оформленої земельної ділянки, які бувають види нотаріального оформлення землі (обов’язкове та добровільне), та що таке Кадастровий номер земельної ділянки.

            Підсумок. Панельна дискусія «Як підготуватись до відкриття ринку землі?»

            По закінченні занять курсу провели панельну дискусію із усіма лекторами, модератором якої традиційно виступила Елліна Юрченко з УКАБ.

            Важливість цієї дискусії полягала у тому, що викладачі отримали змогу резюмувати матеріали своїх блоків та відповісти на питання слухачів, які з’явились після лекцій.

            Висновки експертів за результатами спілкування зі студентами:

            - орендарям землі варто вже зараз починати перевірку усіх договірних документів із землевласниками, готуватися до переговорів та планувати свої дії;.

            - для поліпшення земельної реформи не вистачає прийняття законопроекту 2194 та швидкого проходження законопроекту про консолідацію земель, які мають бути прийняті до Нового року;

            - варто час від часу оновлювати знання про науковий прогрес, щоб гарна справа, яка майже доведена до стану реалізованого проекту, не виявилась відсталою;

            - представникам агробізнесу варто готуватися до дуже прозорих та непростих переговорів із землевласниками.

            Таким чином закінчився перший освітній онлайн-курс «Управління земельними ресурсами» від проєкту «Агрокебети Онлайн». Він виявився затребуваним, тому ми вже плануємо нові освітні ініціативи. 

            Джерело: УКАБ

             

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.

            В Україні масово продають фальшиву ікру: як розпізнати підробку

            В Україні в інтернеті продають до 80% фальшивої ікри. Неякісна продукція також трапляється і в супермаркетах. Водночас розпізнати підробку можна відразу на прилавках супермаркету, керуючись кількома простими правилами.

            Про це OBOZREVATEL розповіла керівниця відділу тестувань Центру експертиз ТЕСТ Ніна Кальдій. За її словами, у торговельних мережах може трапитися неякісний продукт, а якщо купувати в інтернеті, найімовірніше, можна придбати несправжню ікру.

            Як розпізнати справжню ікру.

            Перше – купувати там, де можуть дотримуватися умов зберігання: у фірмових магазинах або торговельних мережах. Просто на прилавках можна перевірити температурний режим (часто в холодильниках є градусники). Крім того, варто перевірити і "вік" баночки (не повинен бути більш ніж 12 місяців).

            Друге – не купувати ікру без маркування або з Росії. Закон забороняє продавати в Україні російський продукт. І якщо він уже потрапляє на прилавок, можна сміливо стверджувати, що це контрафакт.

            Третє – не купувати дешевий продукт і прислухатися до "хлюпання" в баночках. "Ікру, у якої закінчився термін зберігання, перефасовують, вона реалізується в баночках, часто за акційними цінами, як вироблена цього сезону. Така ікра буде хлюпати під час струшування, а в ікринок будуть тріснуті оболонки. Вона буде дешевою, але це продукт, який, крім шкоди, нічого хорошого нам не принесе", – розповіла професорка кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко.

            Якщо ви вже придбали ікру, то розпізнати справжню можна за допомогою простого експерименту: залити невелику кількість продукту гарячою водою. Якщо рідина стане молочного кольору, значить, ікра справжня. Якщо вода стане рожевою або не змінить колір – підробка. Крім того, справжня ікра лопається просто на зубах, а білкова – жується.

            Рейдери «Дніпромлин» перетворили благополучне підприємство в токсичний актив і через фіктивне банкрутство мають намір «кинути» всіх партнерів

            В кінці серпня 2020 року організоване рейдерське угруповання (як повідомляють ЗМІ, її очолює екс-секретар міськради Дніпра часів Януковича Максим Романенко) здійснила захоплення і контроль над борошномельним комбінатом «Дніпромлин» і хлібозавод №10. Обидва підприємства розташовані в місті Дніпро і входять до складу багатопрофільного агрохолдингу Ristone Holdings. Обидва захоплених підприємства були рентабельними і вносили суттєвий внесок в забезпечення продовольчої безпеки Дніпропетровщини.

            Однак, 10 листопада відбулося засідання суду, на якому борошномельний комбінат і хлібозавод введені в процедуру банкрутства і ліквідації. У керівництві холдингу Ristone Holdings впевнені в тому, що дане банкрутство має всі ознаки фіктивності і є шахрайством. Рейдерське угруповання почало «розпил» захоплених активів.

            Це класична схема знищення і «переведення в готівку» захоплених активів. Зайшовши на підприємство, рейдери швидко на папері «продають» все його майно афілійованій з ними третій фірмі. А потім випотрошене підприємство кидають в процедуру банкрутства. І все, кому підприємство-банкрут щось повинно, йдуть з порожніми руками, активів немає, вони продані і виведені. Шахраї та рейдери тим і відрізняються від реальних бізнес-партнерів, що у них завдання полягає не в розвитку бізнесу, а в його швидкому банкрутство і виведенні активів. Як говоритися, прибіг - пограбував - втік.

            У зв'язку з банкрутством ТОВ «Дніпромлин» напевно виникнуть проблеми у Аграрного фонду України. Фонд був неодноразово проінформований про те, що Дніпромлин захоплений рейдерами, проте передав на зберігання підприємству державне зерно. Де вони сьогодні будуть шукати це зерно? У підприємства-банкрута? Правоохоронцям області не завадить провести перевірку: чи немає зв'язки у менеджменту Аграрного фонду з рейдерами? Аж надто явно не державницьку позицію проявив цей самий менеджмент щодо державних інтересів.

            - Подальша доля Дніпромлин і Хлібозаводу № 10 в руках рейдерів викликає великі сумніви. Фінансово-економічна ситуація для рейдерів складається плачевно. Ціни на пшеницю, як на базову сировину, злетіли вгору за рахунок експорту, тому виробництво борошна та хліба балансує на межі рентабельності, ближче до мінусів. Скоріш за все рейдерам доведеться закривати дірку в фінансових результатах підприємств за рахунок невиконання фінансових зобов'язань перед постачальниками та іншими партнерами, - аналізують ситуацію експерти ринку. - У цьому суть проблеми, з якою не врахувавши наслідки зіткнулися рейдери - вони не в змозі забезпечити диверсифікацію ризиків, і захоплений у холдингу привабливий актив перетворився в токсичний, коли ціни на їхню продукцію заморожені, а ціни на сировину - злетіли вгору. Скоріш за все борошномельний комбінат просто поріжуть на металобрухт.

            Про такі потенційні плани рейдерів свідчить і те, наскільки грубо і протиправно реалізується процедура фіктивного банкрутства. Ці очманілі від безкарності громадяни навіть не маскуються. У випадку з банкрутством Дніпромлин юрособа-кредитор і юрособа-дебітор навіть зареєстровані за однією і тією самою юридичною адресою. Це прямо свідчить про те, що реалізується відкрите і навіть демонстративне шахрайство.

            І саме судове засідання по процедурі банкрутства в обласному Господарському суді Дніпропетровщини виглядало як відверта змова. Холдинг заявив свої мотивовані вимоги, однак суддя їх повністю проігнорувала.

            Листопадова ситуація навколо рейдерського захоплення борошномельних і хлібопекарських активів агрохолдингу Ristone Holdings змушує підняти принаймні три принципових питання.

            Перше - чи розуміє обласна влада, повністю зайнята сьогодні виключно виборами, що потенційна зупинка найбільшого в Україні борошномельного комбінату «Дніпромлин» і найбільшого в м.Дніпро Хлібокомбінату № 10 ставить під загрозу питання забезпечення населення хлібобулочною продукцією і борошном?

            Друге питання: Чи розуміють керівники області і міста, що розвиток цієї ситуації за сценарієм фіктивного банкрутства захоплених рейдерами Романенко підприємств неминуче призведе до стрибкоподібного зростання цін на соціальний продукт - хліб? А це, в свою чергу, вкрай негативно може позначитися на соціально-політичну обстановку в регіоні.

            Якщо відповіді на обидва питання позитивні, то виникає третє питання: чому правоохоронна система області діє і фактично стала на бік рейдерів? Чи не вбачається в цій демонстративній бездіяльності правоохоронців ознаки того, що мовою Кримінального кодексу називається корупцією?

            Утримання корів: не райдужні перспективи

            Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

            «Найбільше загальне поголів’я корів (промисловий і присадибний сектори) скоротилося   у Херсонській (50,6 тис. голів; -17,2%), Чернігівській (86 тис. голів; -13,2%),  Запорізькій (41 тис. голів; -11,8%) та Миколаївській (52,7 тис. голів; -11%) областях» - повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

            Промислові молочні ферми на 01.11.2020 утримують на 4,3% менше корів проти аналогічної дати минулого року — 421,6 тис. голів. Позитивна динаміка — тільки у Тернопільській області (+5,5%), тоді як у решті регіонів — скорочення. Навіть області-лідери за промисловим поголів’ям корів демонструють низхідну динаміку. Так, Полтавщина показала мінус 2,7% в порівнянні з минулим роком — 54,3 тис. голів. На Черкащині скоротили утримання на 1,6% — до 43,1 тис. голів. А Київщина на 3,1% — 31,1 тис. голів. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській (- 27,6%), Одеській (- 21,9%) та Закарпатській  (-14,3%) областях.

            У присадибному секторі утримання корів зменшилося на 6,4% у порівнянні із січнем-жовтнем минулого року — до 1 326,3 тис. голів. Висхідну динаміку демонструє лише Рівненська область — +1,4%, до 64,3 тис. голів. На 0,7% збільшилося поголів’я корів у Луганській області — 15,4 тис. голів. Всі решта областей суттєво скорочують поголів’я.

            «Ймовірніше всього, ситуація до кінця року буде мати лише поглиблюючий негативний характер. Адже Уряд не досить прихильно ставиться до молочарів, судячи з виділеного на наступний рік бюджету. А ціновий ажіотаж на кормову складову тільки набирає обертів і до нового року може досягнути свого апогею. Собівартість виробництва молока зростатиме. Відповідно, вітчизняна молочна продукція буде втрачати і так хиткі позиції не лише на зовнішніх ринках, але й на внутрішньому», - підсумовує Яна Музиченко.

            «Повіривши у наміри Уряду підтримати відновлення та розвиток молочної галузі, господарства ризикують вкотре «обпектися»: не зважаючи на кризовий і карантинний період, промислові підприємства у 2020-му році продовжували проєкти із модернізації та будівництва сучасних молочно-товарних ферм, щоб відповідати новим вимогам харчового і  ветеринарного законодавства. Проте наприкінці року аграрії ставлять всі інвестиції у скотарство на паузу. Адже замість декларованих і неодноразово оголошених 8,2 млрд грн на підтримку АПК у 2021-му Уряд після першого читання проєкту бюджету врізав фонд удвічі  – до 4,5 млрд грн. Програми часткової компенсації втрачених посівів досі лише у повітрі, хоча найбільші скорочення поголів’я корів саме серед південних регіонів, що знаходяться в критичній ситуації через збитки, спричинені посухою. АВМ та інші молочні асоціації спільно із Мінекономрозвитку закликають Кабмін та Уряд переглянути своє ставлення до підтримки молочної галузі, адже інакше ми стрімко дійдемо до «точки неповернення», коли підтримувати і розвивати вже буде нікого», - наголошує віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

             

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.