186395

Соняшникова олія тепер золота: в Україні вона удвічі дорожча, ніж у Європі

На полицях українських магазинів рекодні ціни на вітчизняну соняшникову олію: 60-70 грн за 800-900 мілілітрів. Утім на полицях європейських супермаркетів українська олія коштує удвічі дешевше.

Чому у нас продають українську олію вдвічі дорожче, ніж за кордоном, пише ТСН.

"Дуже шкода, що соняшникову олію українського виробника, мені вигідніше привезти з Чехії, ніж купити в Україні", - так на своїй сторінці у Facebook написав Михайло Король. Чоловік їхав із заробітків у Чехії, де й вирішив купити в супермаркеті олію. "Ціна такої олії на чеських полицях - 35 гривень за літр. Попри те, що два кордони вона перетнула, вона вдвічі дешевша, ніж в Україні", - каже він.

В українських супермаркетах картина не дуже втішна: 71 грн, 76 грн. Найдешевша - понад 43 грн, але це 500 мілілітрів. Економіст Олег Пендзин пояснює, що ситуація з олією в Україні унікальна: якщо в усьому світі ціна впала майже на 10%, то в Україні олія лише дорожчає. "За рік олія зросла на 89%. Від початку року - на 59%, а за останній місяць на 3.8%, Тобто не було жодного місяця, коли вона падала у ціні, а в світі впала", - пояснив він.

Річ у тім, що на українському ринку всього декілька великих виробників, а тому й спекулювати цінами просто. "Споживачу немає обирати з чого: є дорога оливкова, а є соняшникова. А весь світ пропонує  ще й інші види олій", - наголосив експерт. 
Натомість до Європи наші виробники вимушені продавати олію вже за реальними цінами. "Якщо вони там поставить ціну не 28-29 чеських крон, а поставьлять 50 чеських крон, то він з тим товаром лишиться. Ніхто у нього не візьме той товар", - каже Олег Пендзин.

Наразі прогнози для українських споживачів не втішні: якщо держава не втрутиться, то українцям надалі продаватимуть вітчизняну олію вдвічі дорожче, ніж іноземцям.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні зменшилось виробництво молока та яєць — Держстат

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

За січень-червень 2021 року в Україні було вироблено 4,32 млн тонн молока (на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства виробили 1,38 млн тонн молока (на 0,5% менше), господарства населення — 2,94 млн тонн (на 7,8% менше).

Найбільше молока за І півріччя 2021 року виробили у Полтавській області — 338,9 тис. тонн (на 6,2% менше, ніж за січень-червень 2020 року); на другому місці — Вінницька (331,4 тис. тонн; на 7,4% менше); на третьому — Хмельницька (321,5 тис. тонн; на 1,2% більше) області.

Найменші обсяги виробництва молока за січень-червень 2021 року продемонстрували у Луганській (47,5 тис. тонн; на 11,0% менше, ніж за січень-червень 2020 року), Донецькій (70,0 тис. тонн; на 6,2% менше) та Запорізькій (94,0 тис. тонн; на 8,5% менше) областях.

Як повідомлялося, за даними Держстату, за січень-червень 2020 року в Україні було вироблено на 3,7% менше молока, ніж за січень-червень 2019 року.

Тим часом за січень-червень 2021 року виробництво яєць в Україні зменшилося на 13,6% порівняно з аналогічним періодом 2020 року, до 7,38 млрд штук.

За січень-червень 2021 року в Україні було одержано 7,38 млрд яєць свійської птиці (на 13,6% менше, ніж за січень-червень 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства одержали 3,55 млрд яєць (на 23,1% менше), господарства населення —3,83 млрд (на 2,5% менше).

Найбільше яєць за І півріччя 2021 року одержали у Київській області – 1,65 млрд штук (на 3,3% менше, ніж за січень-червень 2020 року), на другому місці – Черкаська (421,8 млн штук; на 5,6% більше), на третьому – Дніпропетровська (366,2 млн штук; на 5,9% менше) області.

Найменші обсяги виробництва яєць за січень-червень 2021 року продемонстрували Луганська (42,3 млн штук; на 4,2% більше, ніж за січень-червень 2020 року), Миколаївська (80,2 млн штук; на 26,2% менше) та Одеська (82,7 млн штук; на 23,4% менше) області.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Японії здійснюють екопроєкт з вирощування фруктів під сонячними панелями

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NHK.

Сонячні панелі були встановлені на висоті чотирьох метрів на сільськогосподарській ділянці в місті Токородзава. Це спільний проєкт державного і приватного секторів.

Під сонячними панелями вирощують виноград і чорницю. Представники міської адміністрації оцінюють річний обсяг виробленої енергії більш ніж у 1.000 мегават-годин, що досить для забезпечення потреб понад 300 домогосподарств.

Представники адміністрації кажуть, що вироблену енергію буде купувати місцева електроенергетична компанія, заснована міською владою, яка потім буде постачати електроенергію на громадські об'єкти в районі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Зоною ризикованого землеробства у найближчі роки можуть стати 2/3 території України

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише Укрінформ.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

Ваш вибір 'Подобається'.


Сільгоспвиробництво в Україні продовжує скорочуватися

За підсумками першого півріччя п.р. обсяги виробництва сільгосппродукції в господарствах усіх категорій України скоротилися на 8,2% у порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше. Про це 19 липня повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

При цьому виробництво рослинницької продукції за перші 6 місяців п.р. знизилося на 26,4%, тваринницької – на 4,7%.

Як уточнюється, скорочення агровиробництва в січні-червні 2021 р. зафіксовано як у сільгосппідприємствах (на 9,6%), так і в господарствах населення (на 6,8%).

Джерело: АПК-Інформ



Кабмін збільшив держзамовлення на аграрні спеціальності

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

«Розвиток аграрної освіти є важливим чинником становлення аграрного сектору України, адже він є одним з найбільших роботодавців, що пропонує робочі місця для випускників усіх рівнів освіти. Забезпечення інноваційного розвитку цього сектору має важливе значення для збереження лідерської позиції України на світовому ринку як експортера продукції сільського господарства», — розповів Сергій Шкарлет, міністр освіти і науки України.

Так, нещодавно оприлюднено постанову Кабінету міністрів України від 30 червня 2021 року №708, якою затверджено обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році.

Зокрема, за галуззю знань 20 «Аграрні науки та продовольство» обсяг прийому за державним замовленням за освітніми (освітньо-професійними) ступенями становить: фаховий молодший бакалавр — 4 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 3,3 тис. місць, що відповідно на 3,7% та 4,3% більше порівняно з 2020 роком; молодший бакалавра — 100 місць (рівень 2020 року); бакалавр — 5,9 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 5 тис. місць, що порівняно з 2020 роком більше на 12,6% та 14,3% відповідно; магістр (на основі освітнього ступеня бакалавра) — 4,1 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 3,5 тис. місць, що відповідно на 43,2% та 54,6% більше порівняно з 2020 роком.

За галуззю знань 21 «Ветеринарна медицина» обсяг державного замовлення за освітніми ступенями ставить: фаховий молодший бакалавр — 800 місць, що на 5,3% більше порівняно з 2020 роком; магістр (на основі бакалавра) — 355 місць, що на 8,8% більше ніж у 2020 році; магістр (на основі повної середньої освіти) — 1020 місць (рівень 2020 року).

«Агросектор відіграє важливу роль у розвитку та становленні економіки країни. Аграрії дають країні 50% валютної виручки, ВВП — 20. Сьогодні наші відомства мають повне взаєморозуміння і спільний напрямок розвитку сфери, чого без належної освіти фахівців досягти неможливо», — додав Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Крім того, Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти МОН України, розповів про підсумки двох сезонів проєкту співпраці бізнесу та вищих навчальних закладів, а також плани щодо освітньої магістерської програми «Агрокебети». «Серед питань, які також були обговорені під час засідання: сучасний стан, перспективи та проблеми аграрної освіти України; особливості підготовки фахівців для аграрного сектору економіки; розвиток фахової передвищої освіти в аграрних коледжах країни тощо», — підсумували у міністерстві.

Джерело: Agravery.com

Ваш вибір 'Подобається'.