178171
182818

Суд зобов’язав ввести квоти на міндобрива

31 березня Окружний адміністративний суд міста Києва виніс рішення, якими скасовує рішення Міжвідомчої комісії  з міжнародної торгівлі (МКМТ) від 22 червня 2020  р. про недоцільність квотування на ринку добрив та зобов’язує МКМТ ввести квоти на імпорт мінеральних добрив в Україну. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Таким чином суд задовольнив позовні вимоги ПрАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор», які входять до складу групи компаній Ostchem, що належить Дмитру Фірташу. Відповідні позови компанії подали в липні 2020 року після оприлюднення рішення МКМТ не вводити квоти на імпорт мінеральних добрив.

Учасниками судового процесу також є представники аграрного сектору, зокрема асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). Як наголосив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон, представники Ostchem оскаржували рішення Міжвідомчої комісії звертаючи увагу на процедурні неточності ходу розслідування. Тобто суперечність квот національним інтересам не була предметом спору, що підтверджує справедливість рішень МКМТ.  «Вимога через суд зобов’язати Комісію, члени якої приймають рішення шляхом голосування,  ввести квоти здається нонсенсом, проте одіозний ОАСК прийняв таке рішення», - додає Роман Сластьон.

Нагадаємо, що спецрозслідування щодо імпорту мінеральних добрив в Україну було розпочато ще в серпні 2019 року. За результатами проведеного розслідування Мінекономіки підготувало висновки, якими передбачалося введення квот на імпорт азотних та комплексних добрив. Після оприлюднення цих висновків представники аграрних асоціацій були обурені викладеними у них доводами, а також обсягами квот, які завідомо формували дефіцит та ще більше призводили до монополізації ринку України з боку Ostchem. Після численних нарад та громадських обговорень, вивчення всіх неупереджених фактів МКМТ прийняла рішення про недоцільність введення квот та їх  суперечність національним інтересам України. 



На Полтавщині чоловік спалював залишки кукурудзи та загинув у вогні

29 березня, о 16:00, поблизу смт Чорнухи Лубенського району на земельній ділянці власного домоволодіння було виявлено тіло 62-річного господаря. Про це пише propozitsiya.com.

Як повідомили в департаменті з питань оборонної роботи та цивільного захисту населення Полтавської ОДА, попередньо встановлено, що чоловік загинув внаслідок необережного поводження з вогнем при спалюванні пожнивних залишків кукурудзи.
Обставини події з’ясовуються.

Для встановлення причини смерті тіло загиблого направлено до Лохвицького обласного бюро СМЕ.

Всього за минулу добу на території Полтавщини, за даними обласного управління ДСНС, сталося 37 пожеж на відкритій території — горіла минулорічна трава та очерет.



МХП запускає наймасштабнішу цифрову трансформацію у Східній Європі

Відповідно до стратегії трансформації компанії, яка передбачає якісну зміну фокусу на українському та розширення присутності на європейському ринках, МХП розпочинає реалізацію портфелю проектів SAP, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу компанії.

Глобальна мета програми трансформації — побудова цифрової платформи для розвитку управління за ключовими напрямками:

#SAP S/4 Hana — Управління ресурсами підприємства (ERP) на базі S/4 Hana
#SAP CRM — Управління взаємовідносинами з клієнтами на базі SAP Customer Experience
#SAP Ariba — Управління закупками
#SAP MDG — Управління майстер-даними
#SAP Success Factors — Управління персоналом
#vZoo — Управління процесом вирощування птиці на базі інструментів SAP та Big Data и AI на платформі Azure DWH.

У 2020 році програма була затверджена і було завершено пілотні запуски двох проєктів (#SAP CRM, #vZoo), а в березні 2021 відбувся kickoff із запуску двох проектів S/4 Hana і MDG.

Ключова мета S/4 Hana — створення корпоративного шаблона та пілотне впровадження з одночасним запуском на потужностях МХП в Україні та європейських активах (Perutnina Ptuj). Старт операцій у S/4 Hana заплановано на другий квартал 2022 року.

Корпоративний шаблон потрібен для розвитку існуючих потужностей, прискорення виведення нових продуктів на ринок, а також інтеграції придбаних активів, розвитку компанії на міжнародних ринках.

“Ми чітко розуміємо, що успіх бізнесу лежить в трьох площинах: люди, бізнес-процеси і технології. Впровадження SAP дозволить поєднати ці три складові в одну систему, а також налагодити максимально ефективне керування ними”, — наголосив заступник голови правління, директор з організаційної ефективності та управління персоналом МХП Андрій Булах.

“МХП впроваджує найсучасніші IT-рішення, щоб закріпити за собою статус лідера в цифрових трансформаціях, а також задати тренд для інших компаній та України загалом”, — додав він.

За словами заступника голови правління, фінансового директора МХП Вікторії Капелюшної, впровадження системи SAP в МХП — найбільша цифрова трансформація бізнесу в Східній Європі за обсягами охоплення і терміном реалізації. Це — комплексне рішення для ефективного управління всіма бізнес-процесами.

“МХП починає цифрову трансформацію, масштабів якої ще не було в усій Східній Європі. В її ядрі — система SAP. Для МХП важливо стати ближче до клієнта, відчувати його потреби і швидко на них реагувати. SAP відповідає на ці запити. МХП готовий до запуску SAP на всіх національних та закордонних активах холдингу”, — акцентувала Вікторія Капелюшна.

Директор департаменту інформаційних та діджитал технологій МХП Олексій Решетняк наголошує, що інвестиція у SAP — це інвестиція у бізнес, яка має бути окупною: “Інвестиції мають окупатися. Ми впроваджуємо портфель проектів SAP для реалізації стратегічних цілей компанії. І ця інвестиція повинна мати конкретний монетарний результат. Вибудовуючи систему, ми будемо ґрунтуватися на наших цілях — відповідності стратегії і поверненні інвестицій. Впевнений, ми можемо успішно реалізувати те, що поки нікому в Україні не вдавалося — побудувати систему, яка змінить бізнес, у тому числі, і з точки зору фінансової окупності”.

МХП розпочинає повномасштабне впровадження інноваційної ERP-системи SAP S/4 Hana з застосуванням концепції “Business Transformation-as-a-Service”. Це нова пропозиція під назвою “RISE with SAP”, яка включає в себе необхідні ліцензії, послуги з супроводження, інфраструктуру, а також аудит існуючих бізнес-процесів компанії та надання рекомендацій щодо їх оптимізації відносно стандартного функціоналу SAP S/4 Hana. “RISE with SAP” пропонується на основі підписки, а також містить єдину відповідальну сторону за SLA, операції та підтримку в особі SAP.

Такий цілісний підхід дозволяє компаніям досягати поставлених цілей набагато швидше і у максимальній відповідності до найкращих світових практик, виходячи за межі звичайної технічної міграції в хмари.

“Основна задача SAP як вендора і бізнес-партнера — надати клієнтам надійний інструмент для досягнення бізнес-цілей. Трансформація МХП зачіпає всі без виключення бізнес-процеси і вимагає потужної технологічної платформи. Рішення SAP повністю відповідають цій потребі. Поява в Україні компаній з такими серйозними бізнес-амбіціями є надзвичайно позитивним трендом для просування філософії цифровізації в країні. Підприємства, як МХП, стимулюють розвиток економіки України і підвищують її конкурентоздатність у світі”, — наголосив директор SAP в Україні Максим Матяш.



$200 млн в майбутнє: Microsoft інвестує у виробництво штучних яєць та м’яса

Інвестиції будуть спрямовані на збільшення виробничих потужностей, формування бренду та стимулювання досліджень і розробок.

Новий раунд фінансування Eat Just очолило Управління з інвестицій Катару. У раунді також брали участь інвестиційні компанії Charlesbank Capital Partners і Vulcan Capital, створена співзасновником Microsoft Полом Алленом. 

На сьогодні стартап оцінюється у $1,2 млрд. З моменту запуску в 2011 році Eat Just залучила понад $650 млн.

Продукція компанії ділиться на дві категорії. Це замінники яєць на рослинній основі, майонез без яєць і вирощене в лабораторії куряче м’ясо, покликане замінити курятину з птахоферм. 

Eat Just виробляє м’ясо в біореакторах об’ємом 1 тис. літрів. Клітини, отримані з біопсій тварин (жир і м’язи), змішують з рослинними інгредієнтами, після чого вони ростуть у живильному середовищі.

Ба більше, у грудні 2020 року стартап отримав дозвіл від регуляторних органів Сінгапуру на культивування та продаж своєї курячої продукції.

Продукти Eat Just можна купити більш ніж в 20 тис. торгових точок і 1 тис. закладів громадського харчування. 

З моменту початку продажів компанія продала більше 100 млн яєць приблизно мільйону домогосподарств США. Яйця Eat Just продаються в мережі фастфуду в Китаї Dicos.

Джерело: newfood.media



Попит на старий врожай українського зерна падає

Основною причиною падіння ціни є скорочення попиту на старий врожай - все більше імпортерів переключаються на закупівлю пшениці нового врожаю, вважають експерти УкрАгроКонсалт.

Крім того, імпортери всіляко дають зрозуміти, що поточний рівень цін старого врожаю їх не влаштовує. І це працює - з початку березня ціна української пшениці знизилася на 27 доларів або на 9%.

Є ряд факторів, які надають підтримку цінам, однак їхня вага невелика. Серед підвищувальних факторів можна виділити низькі вологозапаси напередодні сівби і можливе скорочення площ під пшеницею в Аргентині і невизначені перспективи сівби ярої пшениці в Росії в зв'язку з ймовірністю введення плаваючого мита в 2021/22 МР.

Схожа ситуація спостерігається і на ринку кукурудзи. Оператори ринку також повідомляють, що інші наші традиційні покупці вже починають придивлятися до аргентинської кукурудзі і з нетерпінням очікують бразильської, так як українська кукурудза старого врожаю на даний момент дуже дорога.

Китай залишається основним експортним напрямом для української кукурудзи, однак особливого пожвавлення попиту поки непомітно.



В Ужгороді виготовляють м'ясні та овочеві чипси

Про це вона розповіла в коментарі кореспонденту Укрінформу.

Повідайчик — відома в Ужгороді волонтерка, продавчиня сувенірів біля Ужгородського замку. Ідея створити лінійку оригінальної локальної продукції в якості сувеніра для туристів з'явилася після курсів в рамках програми “Україна-Норвегія”, за якими учасники АТО/ООС, волонтери та їхні родичі можуть пройти програму навчання у сфері туризму.

“Коли виготовили перші порції сушеного м'яса — довго не могли визначитися із назвою для цієї продукції. Зробили презентацію для друзів та колег, і в процесі дегустації з пивом з'явилася назва “сушлики”. Тепер це наш бренд, збираємося його патентувати”, - розповіла Повідайчик.

Жінка додала, що виготовляють сушлики з трьох видів м'яса — свинини, яловичини та курятини.

“Наші сушлики - це 100% м’ясо, усушене в дегідраторі на 60-70% при температурі до 70℃. Вони чудово смакують в якості перекусу в мандрівках та туристичних походах, іще це — прекрасні закуски для посиденьок з друзями”, - зазначила волонтерка.

Вона уточнила, що для того, аби приготувати сушлики, філе підморожують, ріжуть на тоненькі скибочки – слайси, маринують у соусах із додаванням солі, часнику, коріандру, суміші перців та інших спецій. Пакують сушлики у вакуумні упаковки, де вони добре зберігаються та не псуються.

Цікаво, що виготовляють закарпатці також сушлики овочеві - наприклад, із гарбузів.

Продегустувати закарпатські сушлики, як правило, можна на заходах в Ужгородському скансені за участі “Відкритої кухні” або у виробника.

Сушлики входять до більшості наборів крафтових закарпатських продуктових кошиків разом з продукцією топових сироварів, кондитерів, м'ясних виробників та виноробів регіону.