Сумські фермери скорочують виробництво молока, але намагаються зберегти поголів’я великої рогатої худоби
Сумські фермери скорочують виробництво молока, але намагаються зберегти поголів’я великої рогатої худоби. Проце повідомляє Інфоагро.
Віктор Пахненко — директор державного підприємства “Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН” розташованого неподлік від Сум, розповів, що на сьогодні посівний матеріал вже практично розібраний, а ось продуктивність молочних корів у воєнний час довелося знизити наполовину через проблеми з реалізацією молока.
За його словами, молокозаводи були стабільними покупцями і давали достатньо високу ціну. Раніше щодня дохід був 55-60 тисяч гривень, сьогодні – близько 15 тисяч. Пан Віктор каже, в перші дні війни молоко роздавали безкоштовно, віддавали волонтерам, які розвозили по лікарнях та закладах соцзахисту. Зараз налагодили інші шляхи збуту: «Молокозаводи не працюють, це Чернігівська область, в нас забирав Новгород-Сіверський, там йдуть бойові дії, Буринський молокозавод – до сьогоднішнього дня там танки ходять сюди-туди, Сумський молочний завод працює не на повну потужність, і в нас реалізація йде в основному волонтерам і по місту Суми вивозимо, продаємо населенню. Ціна значно менша, ніж до війни, ми зараз продаємо по 10 гривень за літр молока населенню”.
Щоправда, з початком весняно-польових робіт вивозити молоко в місто стане складніше, оскільки транспорт знадобиться в полях.
На відміну від інших галузей сільського господарства, тваринництво не може зупинитися, адже тварини потребують постійного догляду. На території області є такі господарства, де довелося випустити корів, свиней просто на вулицю, оскільки ферми розбомбили, люди не мають можливості доглядати цих тварин: “Скільки їх – важко сказати на сьогоднішній день. Такі підприємства є в Краснопільському, Сумському, Конотопському районі, і на Харківщині багато таких господарств, які були просто у безвиході, такі рішення прийняли, повідкривали силосні ями, кормові столи, випустили худобу на прифермерську територію”.
На початок війни на Сумщині було 80 тисяч поголів’я корів, близько 100 тисяч – загальне поголів’я великої рогатої худоби. В останні роки воно й так зменшувалося, а під час бойових дій цей процес відбуватиметься ще швидше, – говорить Віктор Кабанець. За його словами, хоча фермери продовжують працювати, зараз вони особливо потребують державної підтримки