178171
182818

Ситуація на світових ринках зернових стає все більш напруженою

Підготовлений ФАО прогноз світового виробництва зернових у 2020 році був підвищений на 1,7 млн ​​тонн до 2 767 млн ​​тонн, що на 2,1 відсотки більше, ніж було вироблено в 2019 році. Це підвищення прогнозу в порівнянні з попереднім місяцем майже повністю обумовлено переглядом у бік підвищення прогнозів виробництва фуражних зернових в ряді країн Африки. По рису офіційні особи в Корейській Народно-Демократичній Республіці та Гвінеї представили дані про зниження валового виробництва в порівнянні з більш ранніми прогнозами ФАО на величину, що перевищує зростання виробництва в Мадагаскарі, в результаті чого прогноз виробництва рису в світі в 2020 році був дещо знижений, але , проте, залишається безпрецедентно високим.

Прогноз світового споживання зернових в сезоні 2020-2021 років був підвищений в порівнянні з квітневим прогнозом на 6,0 млн тонн до 2 783 млн тонн, що на 2,7 відсотки більше, ніж у 2019-2020 роках. Проведене в цьому місяці коригування прогнозу в бік підвищення пов’язане зі збільшенням на 4,2 млн тонн прогнозу споживання кукурудзи в 2020-2021 роках головним чином в силу більш високого, ніж очікувалося раніше, споживання на корми в Китаї і Сполучених Штатах Америки. В результаті цього прогноз загального споживання фуражних зернових переглянутий і передбачає перевищення рівня 2019-2020 років на 3,4 відсотки. Передбачається, що майже 60 відсотків приросту споживання фуражних зернових на корми в порівнянні з минулим роком буде припадати на Китай. Загальний обсяг споживання пшениці в сезоні 2020-2021 років змінився згідно з прогнозами поточного місяця незначно і передбачає збільшення в порівнянні з рівнем минулого сезону на 1,7 відсотки, причому найбільш значущим фактором очікуваного приросту (вперше з сезону 2011-2012 років) стане передбачуване зростання споживання на корми, який майже повністю буде припадати на Китай. У порівнянні з квітневим прогнозом новий прогноз ФАО по світовому споживанню рису в 2020-2021 роках змінений незначно: очікується приріст на 1,9 відсотки в порівнянні з попереднім роком при рекордно високому рівні, який обумовлений очікуваним збільшенням обсягу споживання на продовольчі потреби і відновленням обсягів закупівель на корми.

Прогноз ФАО щодо обсягів запасів зернових в світі на кінець сільськогосподарського сезону 2021 року переглянутий у бік пониження на 2,8 млн тонн до 805 млн тонн, і тепер він на 2,3 млн тонн нижче рівня початку сезону. В результаті цього перегляду (в сукупності з очікуваним зростанням споживання) загальносвітовий показник співвідношення запасів зернових і їх споживання становить 28,3 відсотки проти 29,6 відсотки в сезон 2019-2020 років, що є найнижчим показником за останні сім років. Прогноз по запасах фуражних зернових в світі знижений на 4,1 млн тонн у порівнянні з прогнозом минулого місяця; це на 7,4 відсотки нижче обсягу запасів на початок сезону, що обумовлено головним чином ймовірністю зниження запасів кукурудзи в США і Китаї. Відповідно до незначно переглянутими в порівнянні з минулим місяцем в бік збільшення прогнозу світових запасів пшениці очікується, що вони можуть збільшитися на 2,8 відсотки в порівнянні з початком сезону, причому в Китаї це збільшення в порівнянні з минулим роком складе більше 40 відсотків. Після перегляду в бік збільшення на 400 000 тон запаси рису в світі станом на кінець сезону 2020-2021 років передбачаються на рівні початку сезону, оскільки скорочення запасів (в першу чергу в Бангладеш, Індонезії та Китаї) можуть бути компенсовані нарощуванням запасів в Індії, США і Таїланді.

Згідно з прогнозами, обсяг світової торгівлі зерновими в сезоні 2020-2021 років досягне 467 млн ​​тонн, що трохи вище квітневого прогнозу, а в порівнянні з минулим роком вище на 5,9 відсотки. Прогноз за обсягами світової торгівлі фуражними зерновими в 2020-2021 роках (липень – червень) в порівнянні з минулим місяцем практично не змінився і як і раніше передбачає значний приріст (9,2 відсотки) проти рівня сезону 2019-2020 років головним чином у зв’язку з ймовірними рекордними обсягами закупівель Китаєм кукурудзи і ячменю. Очікується, що торгівля пшеницею в сезоні 2020-2021 років (липень – червень) виросте на 2,0 відсотки в порівнянні з оцінками по сезону 2019-2020 років за рахунок очікуваного зростання в порівнянні з минулим роком імпортного попиту з боку Китаю, Марокко і Пакистану . Прогноз ФАО за обсягом світової торгівлі рисом в 2021 календарному році залишився практично незмінним у порівнянні з квітневим і передбачає його збільшення на 6,4 відсотка в порівнянні з рівнем 2020 року.

Джерело: УЗА

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Елеватори активно готуються до нового сезону

Як виглядає ідеальна підготовка, що і як перевіряти й коли залучати сторонніх спеціалістів – розповідають представники найбільшого українського виробника елеваторного обладнання KMZ Industries, який вчора оголосив про об’єднання елеваторного напрямку компанії ТОВ «Варіант Агро Буд» із ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод».

Весна на елеваторах – час відповідальний. Тут повсюдно зачищають силоси, перевіряють стан обладнання, проводять ремонтні роботи, якщо потрібно – замінюють зношене футерування.  

Це допомагає підприємствам зустріти сезон у всеозброєнні й убезпечитися від аварійних простоїв з вини несправного обладнання.

«Існує три типи обов’язкових регулярних оглядів елеватора, – пояснює  Вячеслав Степанчук, директор із монтажу та будівництва компанії KMZ Industries. – Щоденний, плановий і, так би мовити, глобальний – міжсезонний огляд. Кожен із них має своє місце в послідовності оглядів, повинен проводитися у певний часовий період, і всі вони важливі для безперешкодної експлуатації обладнання». 

432.jpg

Щоденний огляд 

Проводиться персоналом елеватора. 
- Силоси: тут перевіряють, щоб фундаменти не мали видимих кренів і тріщин, а стінові панелі та ребра жорсткості – деформацій. Також потрібно переконатися, що відсутні протікання, не порушені гідроізоляція й антикорозійний захист. 
- Транспортне обладнання оглядається на предмет сторонніх шумів і вібрацій, підвищених температур підшипникових вузлів, а також чи не просипається продукція в самопливних системах. 

«Усі невідповідності та відхилення обов’язково фіксуються в журналах щоденного огляду обладнання, – додає експерт. – Якщо їх можна швидко усунити, це робиться силами персоналу зерносховища. Також на підставі даних оглядів ухвалюються рішення щодо проведення позапланового огляду».

Плановий огляд 

Проводиться відповідно до внутрішнього регламенту проведення оглядів: окрім іншого, відкриваються кришки обладнання, оглядаються приводні/натяжні вузли, натягнення ланцюгів/стрічок, контролюється прямолінійність і плавність ходу тягових органів. 

«Усі дії так само обов’язково фіксуються, а невідкладні проблеми оперативно усуваються, – говорить Вячеслав Степанчук. – І саме на основі планового огляду плануються поточні та капітальні ремонти обладнання».

Міжсезонний огляд 

Проводиться до та після сезону роботи елеватора. Тут обладнання оглядається максимально ретельно: в тому числі вимірюються товщини самопливних систем, оцінюється стан футерування, за необхідності замінюють вузли й деталі обладнання. 

Особлива увага – зерносушарці

Перед новим сезоном спеціалісти радять перевірити в цьому обладнанні зону гарячого повітря й холодну зону, секції нагрівання й охолодження, розвантажувальний бункер і жалюзі – за потреби їх ретельно очищують.  

За результатами перевірки очищення можуть також потребувати вентилятори, завантажувальний і розвантажувальний конвеєри. Оглядають також АСУ ТП сушарки та функції режимів роботи, електричні кабелі, датчики температури та рівня. 

Перевіряють затягнення болтів, особливо тих, що кріплять сушарку, вентилятори та пальник. Змащують усі елементи, що потребують змащення, згідно з паспортом виробника.

«А от газове приєднання та пальники перевіряють за допомогою відповідних сервісних компаній, – наголошує експерт. – За результатами потрібно отримати відповідний звіт».

Огляд від виробника

Крім того, деякі компанії запрошують для такого огляду сервісну бригаду від виробника: він як ніхто інший зацікавлений в грамотній експлуатації обладнання. 
«Огляд за нашої участі в першу чергу корисний власнику та головному інженеру, – уточнює Вячеслав Степанчук. – Не секрет, що під час роботи технічний персонал може внести зміни в конструктив, відключити датчики або ж просто припускатися помилок. Звісно, у звітах буде вказано, що все обладнання в робочому стані й не потребує жодних ремонтів. А далі? Далі – виникають різного роду неприємні «сюрпризи» у вигляді аварій чи простоїв. 

Професійний же погляд незацікавлених у приховуванні недоліків спеціалістів допоможе виявити огріхи в експлуатації й запропонувати коригуючі дії. Або ж за відсутності таких порушень підтвердити, що служба експлуатації працює ефективно, підготувати детальний звіт, провести консультації й надати рекомендації щодо питань, які цікавлять спеціалістів».

431.jpg

Автоматизація – на захисті обладнання

Спеціалісти наголошують: у справі захисту обладнання – а для цього в тому числі вчасного планування ремонтів – надзвичайно корисна автоматизація. 

«В програмному забезпеченні, розробленому KMZ Industries цю задачу виконує модуль «ТО і ремонт», –  наводить приклад Вячеслав Степанчук. – Він безперервно збирає дані з датчиків вібрації, датчиків температури редукторів і натяжних та приводних станцій, а також датчиків, що відповідають за безпечну експлуатацію, – підпору, швидкості, датчика сходження стрічки. 

Використовуючи ці дані плюс закладену інформацію по ресурсу кожного окремого обладнання, програма вчасно просигналізує про можливі проблеми, заздалегідь попередить про необхідність огляду й можливу потребу в заміні деталей та нагадає про плановий ремонт. 

Це допоможе попередити аварії, вчасно замовляти запасні частини для планових ремонтів, уникати простоїв і таким чином уникати серйозних фінансових втрат».

Відповідальність – на плечі професіоналів

Останнім часом популярності набирають не лише огляди від виробника, а й повне сервісне обслуговування елеваторів. Ця послуга дозволяє власнику перекласти профілактику, техобслуговування та необхідні ремонти на плечі висококваліфікованих зовнішніх фахівців і відмовитися від утримання власного штату для цих цілей.

«Грамотне обслуговування обладнання надзвичайно важливе для його довготривалої ефективної експлуатації, і сьогодні ми готові пропонувати таку послугу українським елеваторам, – зазначає Вячеслав Степанчук. – До того ж, завдяки нещодавньому об’єднанню KMZ Industries й «Варіант Агро Буд» наша технічна й сервісна команди стали ще більш потужними – це дає нам змогу бути мобільнішими, ближчими до клієнта й серед іншого забезпечувати також і кваліфіковане обслуговування елеваторів».  



Заманливі перспективи та поточні виклики: українська аквакультура потребує поштовху

У середньому, 2020-го українці спожили по 15 кг риби та морепродуктів. Це більше за рік попередній, та й загалом цифра останніми роками поступово зростає. З боку іншого, зростання відбувається головним чином за рахунок імпорту. Ну й Україна все ще суттєво не дотягує до 20 кг, рекомендованих ФАО – Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООH.

Такі факти та цифри натякають на важливе завдання.
 
«Сьогодні Україна імпортує  більшість рибної  продукції , яку споживає. Але віримо, що завдяки природним ресурсам, людському та освітньому потенціалу Україна має всі можливості для розвитку аквакультури і здатна не тільки забезпечити власне споживання, а й виходити на зовнішні ринки», – каже Ксенія Сидоркіна, директор Програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО.
 
Програма стала одним зі співорганізаторів виставки-форуму «Aquaculture Business Ukraine 2021». Участь у заході взяли близько 200 осіб, так чи інакше пов’язаних з аквакультурою. Учасники з’ясовували, що маємо вже та що потрібно зробити для подальшого розвитку галузі.
   
У планах – спрощення оренди водойм і держпідтримка

Аквакультура — це штучне вирощування риби й інших водних продуктів, гідробіонтів. Здійснюється у повністю або в частково контрольованих умовах – ставки, садки та інше. Саме продукцію цього сектору сільського господарства ми найчастіше купуємо в рибних відділах супермаркетів чи спеціалізованих магазинах.
 
Україна багата на водойми, має протяжне морське узбережжя. Та й розведення риби практикується у нас із давніх давен.
 
«Аквакультура в Україні є третім за значимістю джерелом тваринного білка після вирощування худоби та птиці. Крім того, розвиток сектору робить значний внесок у зайнятість сільського населення та населення прибережних територій», – наголошує Олег Баздуганов, в.о. голови Державного рибного агентства України.
Він перелічує основні види риби, що вирощують в Україні зараз: коропові, райдужну форель, кілька різновидів сомів, карася, стерлядь, осетрів, бестера, вислоноса. Останніми роками дедалі популярнішою стає тилапія. Станом на 1 січня 2021 року в Україні було зареєстровано 4568 профільних підприємств різних форм власності. Загальний обсяг продукції аквакультури становив торік 18,5 тисяч тонн.
 
Очевидно, що галузь має потребу в поштовхові.
 
За словами Олега Баздуганова, нині готовий законопроект, покликаний спростити ведення аквакультури – зокрема, це стосується умов оренди водойм.
«Найближчим часом плануємо ініціювати запровадження нульової ставки ввізного мита на імпорт комбікормів для інтенсивної аквакультури та на дороговартісне обладнання для індустріальної аквакультури, – додає керівник Держрибагентства. – Також будемо просити державу про механізми державної підтримки на кілограм вирощеної риби, компенсацію вартості електроенергії, що використовується для цілей аквакультури суб’єктами господарювання, і компенсацію вартості води».
394.jpg
 
Швидше за все, необхідні для розвитку галузі кроки не мають обмежуватися лише різними компенсаційними механізмами. Всеохопний аналіз проблем і можливостей галузі аквакультури в Україні, кращі практики та рекомендації ще 2017 року було зібрано в Дорожній карті «Розвиток аквакультури в Україні». Її підготували за підтримки Міністерство промисловості, торгівлі та рибальства Норвегії та Норвезько-української торговельної палати.

Іноземний досвід в асортименті
 
На перший погляд, це може виглядати дещо суперечливо – Норвегія є на сьогодні і найбільшим імпортером рибної продукції в  Україну, і державою, що прагне допомогти їй розвинути власну аквакультуру.
 
«Є великі можливості та рішення для розвитку комерційно вигідного співробітництва між країнами, – переконаний, однак, посол Норвегії в Україні Ерік Сведал. – Тут недорога робоча сила, низька вартість оренди на землю, Україна географічно близька до важливих ринків. Це дуже суттєві фактори. Але зараз тут є й багато викликів, таких як регуляторні питання, відсутність кваліфікованого персоналу, кредитних коштів і технологій».
 
Норвегія чи не найкраще позиціонована в якості партнера чи консультанта. Аквакультура є найбільшим сектором економіки цієї країни, її експортна вартість перевищує експорт промислового рибальства. Загалом, Норвегія – друга в світі за обсягами експорту морської рибної продукції, торік її було продано 2,7 млн тонн. Лосось, форель, європейський лобстер і блакитні мідії є основними експортними морепродуктами Норвегії.

Говорячи про співпрацю з Україною в сфері аквакультури, посол Ерік Сведал наголошує на важливому факті: обидві країни є членами Конвенції Пан-Євро-Мед. Це інструмент, який стосується правил походження товарів у рамках угод про вільну торгівлю між договірними сторонами. Наприклад, перероблена в Україні продукція норвезького походження може експортуватися до Євросоюзу на умовах зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію.

На форумі було представлено інші потенційно цікаві для України приклади та цифри.

Зокрема, досвід Ізраїлю. Свого часу через високу вартість землі, прісної води та робочої сили там обрали шлях інтенсивної аквакультури. Тобто, спрямованість на якомога більшу «врожайність» із гектару водойми.

Промовисті цифри озвучила Магарита Смирнова, провідний фахівець управління рибного господарства Міністерства сільського господарства Ізраїлю.

«У 1997 році вилов із гектару становив трохи більше 5 тонн риби, у 2011-му вже 7-8 тонн, а нині – 10-20 тонн. Інтенсифікація просто шалена», – розповіла вона. Разом із тим, процесу було притаманне скорочення кількості підприємств галузі (зараз їх усього 35) разом із де-факто збереженням площі водойм.

Особливістю аквакультури в Європі є участь у галузі малого бізнесу, наголосив старший офіцер із рибництва й аквакультури ФАО Гайдар Ферсой.

«У Великій Британії  станом на 2020 рік налічувалося 4100 рибних господарств. Із них лише 5 мають понад 250 співробітників. Натомість у 260 підприємствах працюють від 5 до 9 людей», – наводить він приклад.

До слова, трійка лідерів за споживанням риби в Європі виглядає так: Португалія (56,8 кг на людину на рік), Норвегія (54,3 кг), Іспанія (45,6 кг). 

3,6 мільярда доларів як привабливий приз за реформу галузі
 
Для розвитку будь-якої галузі критично важливими є інвестиції. Вони створюють нові підприємства та робочі місця, приносять нові технології.
 
Аквакультура не виняток. Більше того, вона добре позиціонована для капіталовкладень.
 
«Є низка переваг України для залучення інвестицій у галузь. Споживання риби та морепродуктів у світі продовжує зростати. За прогнозами, за період з 2019 по 2028 роки виробництво аквакультури зросте на 28%, – каже Оксана Ткачук, радник з питань інвестицій компанії UkraineInvest. – Україна має вільну торгівлю з ЄС, яка передбачає звільнення морепродуктів від митних зборів. Фактично, це для нас перепустка до другого за величиною ринку з торгівлі рибними продуктами і найбільшого імпортера риби в світі».
 
Це не всі переваги. Ще Україна має найбільшу площу прісноводних ресурсів, придатних для риболовлі й аквакультур у Європі – понад 1 млн. га. Щоправда, з них нині використовують лише 15%. Крім експортних перспектив, є потенціал до  збільшення споживання на внутрішньому ринку.
397.jpg
 
«За підрахунками аналітиків  UkraineInvest, за умови збільшення виробництва аквакультури на 400 тис. тонн на рік в економіку країни можна залучити близько 3,6 млрд доларів інвестицій, – каже Оксана Ткачук. – 2 млрд на виробництво і 1,6 млрд – на переробку».

UkraineInvest є державною компанією із залучення та підтримки інвестицій в Україні, допомогою якої можна скористатися і за наявності інвестиційних проектів у сфері аквакультури. Тим часом підтримку вже готовий надати Європейський інвестиційний банк.

У кінці минулого року стартував проєкт «Основний кредит для аграрної галузі – Україна». ЄІБ виділяє 400 млн євро, з них до 140 мільйонів – на підтримку аквакультури та рибальства.

«Це перший проєкт за історію незалежності України, коли безпосередньо було зроблено окремий акцент на аквакультурі», – наголошує Дмитро Христенко, ключовий експерт проєкту з питань аквакультури та рибальства. Основними напрямами технічної підтримки є спрощення кредитування для підприємців, зміцнення навичок і нарощування потужностей, дорадництво.

Ну і коли мова зайшла про різні види підтримки та заохочень, то варто згадати ще про такий.

Організатори форуму «Aquaculture Business Ukraine 2021» оголосили конкурс студентських наукових робіт на тему: «Українська аквакультура: шлях до успіху». Конкурсанти мають підготувати наукові роботи за результатами заходу.

«Ми хотіли би почути їхнє бачення – що і як потрібно змінювати, які проводити реформи. Метою є також подальше долучення освічених, талановитих студентів до наших проєктів і співпраця з ними», – підкреслив директор Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило.

Приз для переможця організатори тримають у секреті, але обіцяють – він сподобається.

Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).
 
 Автор: Анатолій Марциновський
 
Ваш вибір 'Подобається'.


Агрокорпорація VS фермер: попри рішення ВС, земельна війна на Тернопільщині триває

Три роки тривала судова тяганина фермерського господарства “Урожай ТЕО” з великою земельною компанією “Агропродсервіс”, і нарешті Верховний Суд у березні 2021 року виніс рішення на користь фермера. Здавалося б, перемога. Можна спокійно працювати на своїх 200 га.

Але вже на початку квітня літнього фермера Степана Сказка селяни терміново викликали на поле, бо, попри рішення судів, конкуренти вивели велику техніку на їхні поля і розпочали сівбу. Він примчав на поле. Побачив великогабаритний посівний комплекс “Агропродсервісу”. Можливо, згадав, що саме тут два роки тому ті самі люди побили під час посівної його доньку, маму двох його онучок. Можливо, згадав стареньких бабусь, які довірили йому свої паї: бо ж ми лише тобі, Степане, віримо. І просто кинувся під колеса цього трактора. Бо не знайшов іншого виходу як людина, що має на руках всі судові рішення, аж до Верховного Суду, де іменем України доведено його право працювати на цих землях…Про це детально у матеріалі Укрінформу.

ЯК ВЕРХОВНИЙ СУД ВПЕРШЕ ЗАХИСТИВ ФЕРМЕРА

У цьому році Верховний Суд ухвалив історично важливе рішення, яке стосується земельних відносин. Найвища судова інстанція України стала на захист фермера, визначивши, що саме йому належить право оренди земельних паїв у Козівському районі Тернопільської області, де він може здійснювати свою сільськогосподарську діяльність. Вперше за час новітньої української історії земельних відносин перемогла людина, яка обробляє 200 гектарів землі, а не великий аграрний капітал, який сконцентрував десятки тисяч гектарів ріллі. 

ПЕРЕДІСТОРІЯ АБО ЯК СЕЛЯН НАМАГАЛИСЯ ПОЗБАВИТИ ПРАВА РОЗПОРЯДЖАТИСЯ СВОЇМИ ПАЯМИ

Нагадаємо перебіг подій цієї “земельної битви”.

Селяни із трьох сіл Тернопільщини – Олесино, Уритви й Геленки – відмовилися продовжувати договір про здачу паїв ТОВ «Теофіпілка», що є структурним підрозділом великої агрокомпанії «Агропродсервіс», вирішивши віддати перевагу іншому підприємцю, фермеру з господарства «Урожай-ТЕО». Причин для зміни орендаря було кілька. Селяни були незадоволені сумою орендної плати, яку платив агрохолдинг, – деякі звинувачували агрохолдинг у недоплаті від 3 до 9 тисяч гривень на рік, передачі паїв у суборенду всупереч волі власників, як це відбулося з орендованими землями в с. Теофіпілка, крім того – вони хотіли мати справу з місцевим фермером Степаном Сказком, з яким і уклали нові угоди на оренду своїх паїв.

Але агрохолдинг не змирився з таким перебігом подій. Одного дня пайовики дізналися, що вони нібито «підписали» нові угоди із «Агропродсервісом» і віддали йому в оренду свої паї ще на 10 років. Тобто люди, які передали свої паї фермеру Сказку, одного дня прокинулися і побачили себе кріпосними агрохолдингу. Переглядаючи тогочасні відеосюжети з поля, яких багато в Інтернеті, ми почули таку фразу від учасників конфлікту: «Нас вважають рабами, прикріпленими до паїв…».

Справа про внесення в реєстр сфальсифікованих документів досі не розслідувана. Більше того, говорить донька фермера – юристка Ірина Сказко – жодного з селян, які заявили про фальсифікацію і підробку їхніх підписів під угодами, за три роки у справі не було допитано. Очевидно, що її “затягують”, передаючи розслідування з одного відділку до іншого, сподіваючись, що скоро завершиться термін позовної давності. І це має бути предметом для дослідження контролюючими органами. 

КОЛИ ОПОНЕНТИ ПОБАЧИЛИ, ЩО МИ ВИГРАЄМО В СУДАХ, ВОНИ ПІШЛИ ПО НАШИХ ПАЙОВИКАХ ІЗ ЗАГРОЗАМИ ТА ШАНТАЖЕМ

Ці роки, доки тривали суди, фермерське господарство «Урожай ТЕО», яке очолює Сказко, здійснювало посівну і збирало урожай лише за допомоги власників паїв, громадських активістів та учасників бойових дій на сході України. Бо їм постійно перешкоджали структури “Агропродсервісу”. Ситуація не обмежувалася лише словами: як ми писали, навесні на полі було побито 35-річну доньку Степана Сказка Ірину та інших активістів. 

Ірина Сказко розповіла агентству про сьогоднішній стан речей:

- Попри те, що всі три роки на мою адресу лунали погрози, ми пройшли всі судові інстанції, на нашу користь є п’ять рішень судів, у тому числі два рішення Верховного Суду. І після 9 березня 2021 року, коли вже було винесено останнє рішення Верховного Суду, яким залишено без змін постанову Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду міста Києва на земельні ділянки, що знаходяться в законному користуванні «Урожай ТЕО», наші опоненти просто пішли на рейдерське захоплення.

- Розкажіть детальніше.

- На початку квітня на орендованому нами полі з’явилася техніка, землевпорядники. Коли я приїхала на поле, там уже стояла одна машина поліції, техніка «Агропродсервісу» і були землеміри, які вчиняли дії фактично під наглядом поліції. Представник холдингу представився, і сказав, що відбувається засів полів ПрАП «Агропродсервіс». Це була перша спроба посіятися на нашому полі. Невдала. Ми звернулися до поліції із заявою на перешкоджання здійснення нами господарської діяльності. Заяву не сприйняли. Потім, за кілька днів, була наступна спроба захоплення. 14 квітня 2021 року відбулися ці ж самі дії, проте вже були залучені представники не лише Бережанського відділу поліції, а й зігнано поліцію з усіх районів, на полі знаходилося більш як два десятки поліцейських. Вони виконували роль, як не помічників наших конкурентів, то просто статистів. Але посівну агрохолдингу зупинив мій батько, який кинувся під колеса трактора.

- А як зреагувала поліція, коли ваш батько так вчинив?

- Представники поліції просили його звільнити поле і не наражати себе на небезпеку. Натомість батько їм відповів, що ви три роки своєю бездіяльністю фактично зробили так, що я сам як фермер змушений зупиняти техніку, яка незаконно тут знаходиться. Потім “Агропродсервіс” почав показувати якісь нібито нові договори оренди, зареєстровані в Державному реєстрі. Тобто, виходить, що коли наші опоненти побачили, що ми виграємо в судах, вони пішли по наших пайовиках та почали їм погрожувати, що якщо ви не підпишете з нами угоди, то ми стягнемо з вас мільйонні штрафи за те, що колись вкладали добрива у ваші паї. А наші пайовики – це переважно бабусі, яким сімдесят- вісімдесят років. І їх залякували та шантажували обіцянкою стягнути з їхніх пенсій мільйонні штрафи. По телефону наші пайовики сказали, що нічого не підписували, втім, представники “Агропродсервісу” заявили, що в них є нові договори оренди, зареєстровані в Державному реєстрі. 

Нагадаю, як працівники “Агропродсервісу” діяли три роки тому: підробили договір на оренду паїв, фальсифікат внесли в реєстр, а потім заявили, що оригінали договорів, які наші пайовики не те, що не підписували, а в очі не бачили, “вкрали”. Ця “крадіжка” слугує підтвердженням, що оригіналів просто не існувало. Протягом цих трьох років люди, яких обманули, неодноразово давали пояснення працівникам поліції, ми подавали багато заяв про порушення кримінальних справ за статтями шахрайство і фальсифікація підписів. Але за цими заявами жодних процесуальних дій, передбачених КПК, поліцією вчинено не було. Проводилися лише якісь незрозумілі “опитування”, хоча це не передбачено КПК. Ми цікавилися: чому людей, паї яких забрали, не допитували жодного разу як свідків? Відповіді немає. Натомість кримінальні справи за нашими заявами всі лягли мертвим каменем. Так і сьогодні діє поліція: фактично – допомагає рейдерам.

- Що ви маєте на увазі?

- Дві наші заяви про рейдерське захоплення не вносяться в Єдиний реєстр досудових розслідувань, а вносяться в журнал і розглядаються як звичайні скарги. Нам відмовляють у реєстрації провадження, у внесенні до ЄРДР – і ми змушені фактично самі через суди зобов’язувати їх вносити ці дані в реєстр. Ми зараз якраз подаємо скаргу, оскільки наша від 9 квітня 2021 року в ЄРДР не внесена. А заява від 14.04.2021 року зараз під питанням, про її долю адвокати якраз будуть намагатися дізнатися. На цю заяву від 9.04.2021 адвокатом вже подано скаргу до слідчого судді, щоб зобов’язати правоохоронців внести її в ЄРДР. 

- Яка кількість гектарів землі зараз перебуває у користуванні “Урожай ТЕО”? 

- Згідно з рішеннями судів, у користуванні нашого фермерського господарства перебуває 180 гектарів орендованої землі, є договори оренди. Втім, “Агропродсервіс” стверджує, що на 60 га у них, мовляв, є нові договори і тому вони пішли на наше поле.

Ми робили адвокатські запити на сам «Агропродсервіс», на підставі чого вони знаходилися на наших земельних ділянках вже після рішення судів, однак, відповіді не надійшло. Коли ми кажемо про рішення судів на нашу користь, то правоохоронці, в свою чергу, заявляють про те, що вони не наділені повноваженнями надавати правову оцінку рішенням судів. Тобто вони не коментують рішень, що набрали законної сили, та є обов’язкові до виконання. Вони кажуть, що, якщо ми не погоджуємося з якихось підстав з тими договорами оренди, які нібито є в ПАТ «Агропродсервіс», то ми можемо це доводити в судовому порядку.

- Тобто це слід розуміти як новий механізм саботажу прийнятих судових рішень. Начебто укласти чи не укласти (враховуючи досвід фальсифікацій) нові угоди на частину землі та знову відправити в суд?

- Так. Це розрахунок на те, щоб виснажити нас, показати свою силу простим селянам та завадити працювати “Урожай ТЕО”.

- Скільки є часу на виконання рішення Верховного Суду, яке було ще у березні?

- Міністерство юстиції з моменту винесення цього рішення зобов’язане на наступний день після його отримання відновити порушені права. Саме це міністерство має моніторити Реєстр і, у разі таких рішень, самостійно без будь-яких примусів виконувати рішення судів. Проте пані Оніщук, заступниця міністра, написала, що вона не має можливості виконати рішення Північного апеляційного господарського суду, яке вже набрало законної сили, оскільки там уже є зареєстровані якісь інші майнові права і, якщо ми не погоджуємося, то повинні ці права оскаржувати в судовому порядку. Зараз ми готуємо заяву до Господарського суду міста Києва про роз’яснення виконання рішення суду і будемо звертатися в НАБУ, ДБР, оскільки невиконання рішення суду є кримінально караним діянням. Також будемо звертатися в правоохоронні органи, в Офіс генерального прокурора і ще раз – в Мінюст щодо невиконання рішення Верховного Суду.

- Чи передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду?

- Так, це однозначно тягне за собою порушення кримінальної справи.

*  *  *

Отже, суть моменту така. Після прийняття всіх судових рішень великий аграрний бізнес, щоб дотиснути та не дати реалізувати ці рішення, вдається до саботажу рішень, залякування та шантажу. І найгірше, що у цій правовій та й фізичній битві органи, які уповноважені стояти на варті закону, охороняють інтереси великого капіталу. Через півроку стартує продаж землі, і найвище керівництво країни обіцяє, що фермер, середній та аграрний виробник отримають пріоритетні права та можливості для купівлі землі. Але конкретний тернопільський кейс демонструє, що в реальності навіть рішення Верховного Суду не гарантує селянам їхніх прав. 

На момент написання матеріалу адвокати фермерського господарства, окрім заяв до поліції, звернулися в НАБУ та ДБР зі скаргами на бездіяльність посадових осіб Бережанської поліції в Тернопільській області Артема Колодія та Володимира Діділівського. 

Адвокат фермерів – керуючий Адвокатським бюро "Віктора Дасюка" Віктор Дасюк у коментарі агентству повідомив:

- Пояснимо, що в рамках захисту від протиправних дій Міністерства юстиції України та захисту від стягнення надуманих збитків з боку агрохолдингу відбулось два господарських процеси і двічі крапку в цих процесах ставив своїм рішенням Верховний Суд. Перший – господарський процес, за яким агрохолдинг “Агропродсервіс” намагався стягнути мільйонні збитки нібито за те, що фермерське господарство обробляло землю, на яку агрохолдинг мав плани. Те рішення ВС підтвердило, що жодних порушень у користуванні землями з боку “Урожай ТЕО” немає, договори оренди є дійсними. З огляду на це, відсутні будь-які підстави на стягнення збитків. Фактично, цей процес був хоч і не вдалою, але спробою тиску гіганта-агрохолдинга на мале фермерське господарство.

Другий процес стосувався визнання протиправними рішення Мінюсту, яким, за скаргою агрохолдингу, було скасовано державну реєстрацію договорів оренди фермерського господарства. Верховний Суд визнав, що Мінюст діяв не в межах закону і протиправно скасував реєстрацію договорів оренди. Більше того, в Мінюсту взагалі були відсутні правові підстави для розгляду скарги агрохолдингу, оскільки вона була подана не в межах строку, визначеного законом. Далі – більше. Мінюст у порушення вимог закону належним чином не повідомляє фермерське господарство про розгляд скарги, чим фактично позбавляє останнього права на захист. І, на мою думку, ці та інші обставини вказують, що Мінюст не був арбітром у цій ситуації, а "грав" на боці агрохолдингу.

Минулого року після рішень першої та другої судової інстанцій адвокати надсилають запит до Мінюсту, пояснивши, що суд визнав їхні дії протиправними та поновив у реєстрі відповідні записи й права фермерського господарства. Через кілька тижнів Мінюст відповів, що не має можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/11359/19 та провести державну реєстрацію. 

Сьогодні фермерам просто заважають засіватися, блокують техніку, ігнорують звернення та заяви. Коли ми показуємо представникам агрохолдингу, поліції рішення суду, чуємо одноголосну відповідь: воно, мовляв, у процесі виконання. Хоча те, що воно в процесі, не нівелює саме рішення суду. Є рішення, є встановлені обставини, немає ніяких інших процедур для поліції. Коли фермери пишуть заяви про перешкоджання господарській діяльності, то, згідно з законом, заява має бути зареєстрована і відомості протягом 24 годин внесені до ЄРДР.

Натомість – кримінальна справа за перешкоджання діяльності фермерському господарству не порушується, запис в ЄРДР не вноситься. Поліція ігнорує звернення, не дає для ознайомлення матеріали справи, приховує докази. Під час подій були опитані присутні на полі особи, в тому числі – молодики в масках, але поліція не дає можливості з'ясувати, хто ці особи та з якою метою прибули на поле. Місцева поліція намагається вигадати найдивніші виправдання, останнім з яких є те, що матеріали справи передані до прокуратури нібито для роз'яснень, при цьому чудово розуміючи, що прокуратура такими повноваженнями не наділена. Все це відбувається з єдиною метою – не дати фермерам засіятися.  В аграрній галузі все просто: пропустиш строки – пропустиш урожай, господарство банкрутує, а вони перехоплюють землю.

Укрінформ звернувся за роз’ясненнями до “Агропродсервісу”. На що агрохолдинг відповів, що “веде свою господарську діяльність виключно на землях, по яких має в установленому порядку зареєстровані діючі документи на право володіння та користування цими земельними ділянками”. 

Крім того, Укрінформ звернувся за коментарем безпосередньо до керівництва “Агропродсервісу”. До речі, про керівництво. Зараз компанією “Агропродсервіс” керує Тетяна Чайківська, дружина народного депутата України, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Івана Чайківського (депутатська група "Партія "За майбутнє"), який до обрання в Верховну Раду був директором ТОВ "Корпорація "Агропродсервіс". 

Зазначимо, що це не перший випадок, коли “Агропродсервіс” втрапив у скандал через неправомірні дії. Наприкінці березня ц.р., коли поза чергою, в порушення наявного порядку вакцинації, були вакциновані працівники “Агропродсервісу”, заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко наголосив, що обласна влада Тернопільщини уже отримала «перше та останнє попередження щодо цього інциденту».

Очевидно, що цей земельний скандал також потребує втручання держави.

Адже цей випадок міг би бути показовим та давати надію тим тридцяти тисячам українських фермерських господарств, які не без тривоги очікують на старт продажу земель, бо не мають упевненості, що зможуть купити і захистити від зазіхань землі, які обробляють. Цей конфлікт – дистильований приклад історичного вибору, перед яким на даний момент стоїть Україна: чи перетвориться наша аграрна галузь на зразковий експортоорієнтований технологізований бізнес, чи ми, як уся Європа, разом з існуванням великих компаній, дамо можливість працювати на землі тим, хто там живе, – дрібному та середньому аграрію. І чи зможе держава Україна забезпечити права останнього. 

Випадок, про який ідеться, міг бути показовим – і ми сподіваємося, що стане. Бо сподіваємося, що держава забезпечить право селянина, гарантоване йому Верховним Судом. 

Описана вище ситуація – це не лише війна між малим та великим бізнесом. Це війна між державою та великим бізнесом. У ній аграрний капітал мімікрує під владу (бо ж один із членів родини засновників “Агропродсервісу” отримав депутатський мандат), нехтує рішенням найвищої судової інстанції України, отримує в союзники поліцію. Вона наче живий аргумент: що чекає селянина, якщо його паї приглянулись агрохолдингу.

Але ця історія не завершена. І саме від влади залежить, чи змусить вона великий капітал мирно і на законних підставах співіснувати поруч із фермерськими господарствами. Власне, так співіснують великі та малі господарства у всій Європі. І, можливо, саме цей випадок визначить вектор – якою буде аграрна Україна. Один відомий на всю Україну фермер колись сказав автору цих рядків: “Якщо держава допоможе фермерам, то вони, як ті мурашки, збудують на великих українських землях фортеці, до невпізнанності змінять сучасний образ села”. 

Автори: Лана Самохвалова, Олег Снітовський

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ціни на свинину: експерти відповіли на 3 питання споживачів

Відповіді на три питання від любителів посмакувати свининою підготували аналітики Асоціації «Свинарі України».

Як змінилися ціни на свинину за рік?

Наразі роздрібні ціни на свинину нижчі, ніж роком раніше. Згідно з моніторингом цін національних торгових мереж, у середині квітня 2020-го середня ціна кілограма охолодженої свинини становила 131,6 грн/кг. Водночас, станом на кінець минулого тижня цей показник «не дотягував» до 128,4 грн/кг, а зміна цін окремих охолоджених частин (напівфабрикатів) складає від 2 до 6 грн/кг.

Чому в квітні-травні свинина дорожчає?

Друга половина весни є традиційним періодом підвищення цін на ринку свинини через найбільшу споживчу активність. Так, з року в рік за місяць до Великодня пожвавлюється торгівля після зимового спаду попиту.

Ціни на свинину перед святами будуть відрізнятися залежно від того, де м’ясо купувати. Так, наприклад, зміни цінників у супермаркетах переважно плавніші. При цьому окремі позиції можна придбати за нижчою ціною за рахунок акційної пропозиції від мережі.

На продуктових ринках ціни напередодні свят можуть підніматися відчутніше. Тож якщо плануєте закуповувати свинину на ринках, зволікати до останніх днів перед Великоднем не варто.

Що впливає на роздрібні ціни на свинину?

Зміна цін в національних мережах роздрібної торгівлі зберігають певну прив’язку до закупівельних цін на свиней забійних кондицій. Так, однією з причин нижчих споживчих цін нині є в тому числі нижчі ціни закупівлі живця: у першому кварталі 2021-го вони майже на 6% менші, ніж рік тому. Загалом зв’язок між динамікою цін реалізації живця та готової продукції впродовж року неоднорідний: співставлення цих показників за кілька останніх років свідчить, що коефіцієнт їх кореляції варіює в широких межах — від 40% до 90%. А значить, говорити, що ціна реалізації свиней — єдиний та основний чинник формування ціни для споживача, некоректно!

Наразі стимулом для росту цін є очікуване сезонне відновлення попиту, а обмежуючим чинником —погіршення купівельної спроможності населення. Проте останнім часом зв’язок між динамікою закупівельних та роздрібних цін істотно послабився, тож більший вплив мають інші фактори.

Ваш вибір 'Подобається'.


Чи виграє держава від запровадження зниженої ставки ПДВ для аграріїв?

З 1 березня діє знижена ставка ПДВ (14%) за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції. Йдеться, зокрема, про свиріпу, ріпак, соняшник, пшеницю та жито, ячмінь, кукурудзу, соєві боби та інші олійні культури, велику рогату худобу, молоко незбиране, тощо. Це один із рідкісних випадків, коли зниження ставки податку активно підтримали і Міністерство фінансів, і Державна податкова служба. І не підтримав комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Думка профільних асоціацій також розділилась. Прихильники Закону стверджують, що зменшиться економічна доцільність «скруток» та схем ухилення від оподаткування ПДВ операцій з сільськогосподарською продукцією. 

Також прогнозують зменшення обсягів відшкодування ПДВ, що знизить навантаження на бюджет і ризики шахрайства з ПДВ. Проте на практиці все не настільки однозначно. 

Про проблеми і вигоди різних гравців ринку
За результатами аналізу ТППУ спільно з дослідниками проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», це рішення матиме негативний вплив на ринок, воно йде врозріз із тенденціями міжнародної практики застосування та адміністрування ПДВ, зменшує доходи державного бюджету та порушує зобов’язання перед міжнародними партнерами Украми, зокрема МВФ.

За словами Олега Юхновського, голови комітету підприємців АПК при ТПП України, ситуація на агроринку, зокрема в харчовій та переробній промисловості, залишає бажати кращого. В харчовій галузі обсяги виробництва за січень-лютий впали на 11%. Також пан Олег прогнозує збільшення кількості збиткових підприємств харчової та переробної промисловості за підсумками фінансового року. Негативно вплинули на переробників і високі ціни на сировину на внутрішньому ринку. За деякими товарними групами ціни на сировину вдвічі перевищували ціни на світових ринках. Серед інших негативних факторів: дефолт за форвардними контрактами та штучно занижені очікування щодо врожаю. Окремі галузеві асоціації харчової та переробної промисловості скаржились ТППУ на неможливість придбати сировину та звернулись до Антимонопольного комітету з проханням визначити, які позаринкові фактори вплинули на цю ситуацію. 

Координатор комітетів УКАБ Олег Нестеров зауважив, що хоч за підрахунками УКАБу і є певний ефект зменшення так званих податкових «скруток», попит на готівкові розрахунки за насіння, зерно та інші товари все одно залишається, і глобально це не вирішує ситуацію з тіньовим ринком. Натомість уже зрозуміло, що в бізнесу виникнуть проблеми зі сплатою ПДВ, оскільки не пропрацьована процедура адміністрування за нової ставки. Інша важлива проблема стосується інвестицій, а саме – як перекривати податковий кредит, зважаючи на те, що компанії закуповують техніку та низку інших товарів за ставкою ПДВ 20%, а продають вирощену продукцію за ставкою 14%.

Натомість Європейська бізнес-асоціація підтримала впровадження цієї ініціативи для зернових та олійних культур, проте виступає за виключення молока з переліку товарів, до яких застосовується знижена ставка ПДВ, оскільки це призведе до зростання вартості сировини для переробки та цін кінцевої продукції для споживача. 

Про вплив на публічні фінанси
Міністерство фінансів наполягає на нейтральному фіскальному ефекті даної ініціативи, проте через брак інформації з боку Державної податкової служби в розрізі потрібних КВЕДів неможливо верифікувати, чи дійсно це так. Проте очевидно, що державний бюджет не враховує зміни, які несе зниження ПДВ, для дохідної частини бюджету, оскільки вони були ухвалені через два дні після голосування за бюджет. Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів, звернула увагу, що це рішення йде в розріз з ідеєю ефективної та справедливої податкової політики. Різні ставки ускладнюють адміністрування ПДВ, тому податковій буде складніше верифікувати адекватність цих операцій. Збільшується простір для маніпуляцій та ухилень від сплати податків. Запроваджуються нерівні умови гри для різних галузей. Також Дарина зауважила, що такі кроки розмивають податкову базу, що зменшує обсяги надходжень до державного бюджету. 

Про варіанти вирішення ситуації
Експерти одностайно вважають за потрібне знижувати ставку по всьому ланцюжку виробництва – від сировини до кінцевого споживача. Паралельно EBA працює над змінами до Закону, щоб вилучити молоко незбиране з переліку, що підпадає під знижену ставку ПДВ. З цим не погоджується Олег Юхновський та наполягає на випрацюванні спільної комплексної позиції всіх учасників агроринку включно з харчовою та переробною промисловістю. На основі цієї позиції можна було б розробити відповідний законопроект. Ця позиція має бути обгрунтована розрахунками. Підсумовуючи, Дарина Марчак зазначила, що цим рішення держава дає хибний сигнал ринку про те, що лобізм може забезпечити ухвалення певного рішення, попри аналіз, аргументацію та позицію інших стейкхолдерів. 

Експерти висловили сподівання, що рішення про зниження ПДВ для певних видів аграрної продукції буде скориговане з метою вирівнювання конкурентного поля та забезпечення рівності та справедливості оподаткування, без вибіркового підходу. 

Джерело: voxukraine.org