ТОП-10 імпортерів насіння

В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5 – 10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

У цьому контексті, вважає експерт, найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту.

Адже основні країни-експортери насіння є одночасно й найбільшими імпортерами, нагадав Олександр Захарчук.

За даними Міжнародної насіннєвої федерації (ISF), найбільший імпорт насіння у грошовому вираженні щорічно здійснюють Нідерланди (1017 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (1003 млн дол. США), Франція (769 млн дол. США) та Німеччина (693 млн дол. США).

До топ-10 імпортерів насіння також входять Італія (540 млн дол. США), Іспанія (531 млн дол. США), Мексика (455 млн дол. США), Російська Федерація (442 млн дол. США), Україна (439 млн дол. США) та Китай (366 млн дол. США).

Таким чином, Україна знаходиться на «почесному» 9 місці в компанії найпотужніших агровиробників світу. Втім, це не є перевагою з огляду на місце нашої держави у рейтингу експортерів насіннєвої продукції, констатував Олександр Захарчук.

Нідерланди, які очолюють рейтинг країн-імпортерів насіння, посідають лідируючу позицію й у топ-10 експортерів насіннєвого матеріалу. Щорічні закордонні поставки Нідерландів цього виду сільгосппродукції складають – 2040 млн дол. США, з них 1622 млн дол. США – насіння лише овочевих культур.

На другому місці знаходиться Франція з обсягами експорту насіння у 1801 млн дол. США, на третьому – Сполучені Штати Америки з результатом у 1712 млн дол. США.

Провідні місця у рейтингу посідає низка європейських країн: Німеччина (783 млн дол. США), Угорщина (480 млн дол. США), Італія (387 млн дол. США), Данія (312 млн дол. США) та Румунія (296 млн дол. США).

Замикають топ-10 експортерів насіння із майже з однаковими результатами – Чилі (285 млн дол. США) та Канада (282 млн дол. США).

На жаль, України немає ані у топ-10, ані у топ-20 країн – експортерів насіння. Наша держава посідає скромне місце у кінці цього списку з результатом у 13-15 млн дол. США на рік, зазначив Олександр Захарчук.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, позитивні надходження від експорту насіння порівняно з його імпортом мають лише Нідерланди (+1023 млн дол. США), Франція (+1032 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (+709 млн дол. США) та Німеччина (+90 млн дол. США).

Решта провідних країн – експортерів насіння мають негативне сальдо експортно-імпортних операцій з насінням, зокрема: Китай – (-161 млн дол США), Італія – (-173 млн дол. США), Іспанія та Мексика – по (-268 млн дол. США).

Україна, за розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння із показником у (-423 млн дол. США), поінформував Олександр Захарчук.

Гірший показник має лише Російська Федерація (-440 млн дол. США), зауважив експерт.

На його думку, нагальною потребою сьогодення є створення умов для переважного використання насіння вітчизняної селекції, забезпечення продовольчої безпеки держави, а також сприяння реалізації потенціалу України щодо нарощування експорту насіння до 1,5 млрд дол. США

Вкрай важливо, наголосив експерт, із залученням усіх зацікавлених сторін – держави, виробників насіння, селекціонерів, науковців, маркетологів та інших – визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.

Реалізація цих заходів сприятиме визнанню українського насіння іншими державами та отриманню дозволу на його продаж на території ЄС, що необхідно для диверсифікації виробничих потужностей по всій Європі, зменшення ризиків виробництва в одній кліматичній зоні та запровадження цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку з можливістю виходу на найкращі ринки Європи та світу, підсумував Олександр Захарчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна займає високі позиції у світовому рейтингу провідних експортерів сільгосппродукції

Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. т олії, вона наростила обсяги експорту у 3,7 разу. Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. т, зазначив експерт.

Крім того, Україна стала другою серед країн – експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції по більшості з цих видів продукції, зауважив Богдан Духницький.

Якщо 2018 року з обсягами поставок у 4471 тис. т Україна посіла третє – після Індонезії та Канади – місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги їх поставок майже на 11 % – до 4957 тис. т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії.

Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. т (+15 %), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу – Франція  з показником у 7171 тис. т.

Зарубіжні продажі проса збільшилися торік більш ніж удвічі – до 52 тис. т. Це дозволило нашій країні переміститися з п’ятого на друге місце, потіснивши Францію, Росію та Індію. Лідирує в рейтингу – США з показником у 97 тис. т.

Хоча експорт ріпаку збільшився майже на третину (+29,4 %) – з 2441 тис. т у 2018 році до 3159 тис. т торік, Україна залишилася у рейтингу на другому після Канади місці.

Обсяги експорту гороху свіжого або охолодженого склали минулого року лише 49 тис. т проти 176 тис. т у 2018 році. Внаслідок цього Україна перемістилася з першого на друге місце, поступившись Франції.

Треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32 %), сушеного гороху (461 тис. т; -26 %) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 разу – до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє.

Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. т цієї культури, у півтора разу перевищивши показник 2018 року.

У рейтингах експортерів пшениці (20023 тис. т; +22 %) і меду (56 тис. т; +14 %)  Україна посилила свої позиції, піднявшись з п’ятої на четверту сходинку.

П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна (365 тис. т; +20 %) та волоських горіхів у шкаралупі (27 тис. т; +170 %), піднявшись з сьомого місця, яке посіла у 2018 році.

З четвертого на п’яте місце опустилася Україна у рейтингу експортерів казеїну, зменшивши обсяги зарубіжних поставок з 8 тис. т у 2018 році до 6 тис. т торік.

У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, зазначив Богдан Духницький.

За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій по більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції.

Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши поставки на суму 7,4 млрд євро, нагадав експерт.

Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольством, вважає Богдан Духницький.

Багато наших країн-партнерів, у тому числі Китай і Європейський Союз, також запровадили обмеження, які вплинули на міжнародну торгівлю. Деякі країни змушені були знизити імпорт продовольства через девальвацію національних валют.

Нині на світовому ринку найбільш критичним питанням є відновлення стабільного функціонування напрацьованих логістичних ланцюгів. Тому конкуренція за ринки збуту, яка й раніше була сильною, в нинішньому році лише загостриться, спрогнозував науковець.

Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки, підсумував Богдан Духницький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-8 виробників рафінованої соняшникової олії

Про це йдеться в повідомленні асоціації «Укроліяпром».

Лідером в сегменті рафінованої олії стало ТОВ «Дельта-Вілмар СНД», яке зайняло 17,1% ринку, друге — ПРАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський ОЕЗ» (Bunge) з 15,4%, третє — ЗАТ «Полтавський ОЕЗ» («Кернел») з часткою 10,1%.

Джерело: agroportal.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 виробників рослинних олій в Україні

Про це свідчать дані асоціації «Укроліяпром».

Лідером стало ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» («Бунге») з 6,4% ринку, друге місце посіло ТОВ «Оптимусагротрейд» («Агрокосм», Запорізький МЖК) з 5,7% ринку, третє — ЗАТ «Вінницький ОЖК» (Vioil) з часткою ринку в 6,2%.

Джерело: agroportal.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-7 експортерів сільгосптехніки в Україну

Українські землі за останні 15-20 років стали своєрідним полігоном, на якому демонструють свої якості кращі сільськогосподарські машини з усієї планети. Зношеність техніки вітчизняних аграрних підприємств становить, за різними підрахунками, від 50 % до 80 %, що робить Україну дуже привабливим ринком для зарубіжних виробників сільгосптехніки, зауважив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Рекордний обсяг імпорту сільгосптехніки – 1 млрд 342 млн дол. США – був зафіксований ще у 2008 році, коли в Україні стабільно розвивалася економіка та були більш доступні позичкові кошти. Другий за обсягами результат – 1 млрд 144 млн дол. США – був досягнутий у 2017 році за умов певної стабілізації економіки після тимчасової втрати частини територій та військових дій на Сході України, нагадав експерт.

Обсяги імпорту агротехніки у 2019 році на суму 769,2 млн дол. США значно менші за досягнуті рекордні показники, що є свідченням низької купівельної спроможності сільгосптоваровиробників, особливо малих та середніх розмірів, вважає Олександр Захарчук.

Разом з тим, за його словами, в Україну все впевненіше приходять країни – провідні виробники тракторів та іншої сільськогосподарської техніки: США, Китай, Велика Британія, а також країни Євросоюзу – Німеччина, Франція та Нідерланди. Також помітне місце у забезпеченості технікою займають Польща та Білорусь.

Найбільше сільськогосподарської техніки Україна ввозить з Німеччини. Обсяги поставок з цієї країни нової та вживаної техніки склали 2019 року 243,4 млн дол. США. Це забезпечило Німеччині частку у 31,6 % у вітчизняному імпорті агротехніки.

Друге місце у топ-7 експортерів техніки для сільського господарства в Україну посідають США – 159 млн дол. США (20,6 %).

На третьому місці у рейтингу основних постачальників цього виду продукції Польща. Торік вітчизняні аграрії закупили у цій країні сільгосптехніки на суму у 80,3 млн дол. США (10,4 %).

Однакові частки – по 9 % – у вітчизняному імпорті агротехніки мають Нідерланди (69,7 млн дол. США) та Китай (69,1 млн дол. США). Поставки сільгоспмашин та обладнання з Франції склали у 2019 році 58,1 млн дол. США (7,5 %), з Білорусі – 49,8 млн дол. США (6,5 %).

Загалом у вітчизняному імпорті переважає сільськогосподарська техніка північноамериканського походження – John Deere, Case, New Holland, Massey Ferguson, Challenger, Versatіle.

Чималих зусиль для того, щоб закріпитися на українському ринку, докладають і європейські виробники – Claas, Deutz-Fahr. Вони побудували та будують нові заводи у Європі й навіть готові виготовляти трактори та іншу техніку в Україні.

Наполегливу політику щодо входження на український ринок проводить і Китай. Ціна китайської техніки на 15-20% нижча навіть за ціни на вітчизняну техніку. Оскільки вони виробляють, в першу чергу, трактори малої потужності, тобто міні-трактори, їх продукція є надзвичайно привабливою для вітчизняних господарств населення, фермерських господарств та інших форм господарювання малих та середніх розмірів.

Посилення позицій зарубіжних країн на вітчизняному ринку техніки для сільського господарства несе в собі загрозу національній економіці. Адже, в останні роки залежність українських аграріїв від імпортованої техніки сягала від 80 до 90%.

Критична імпортозалежність України у цій сфері сприяє значному відтоку валюти з країни, втраті позицій продукції вітчизняних машинобудівників на іноземних ринках, міграції кваліфікованої робочої сили за кордон та підриву економіки в цілому, констатував науковець. У разі припинення імпорту техніки або його обмеження, вірогідність якого підтвердила практика боротьби з короновірусом COVID-19, зарубіжна техніка не зможе задовольнити потреби вітчизняного агросектору, що призведе до скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва, підсумував Олександр Захарчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-3 імпортери українських круп

Протягом січня-лютого 2020 року Україна експортувала 3,789 тис. тонн круп із зерна зернових культур на суму $1,301 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Найбільше вітчизняних круп за вказаний період купували:

Коста-Ріка – 19,7% (на суму $256 тис.);
Молдова – 19,7% (на суму $256 тис.);
Ізраїль – 18,9% (на суму $246 тис.).
Імпорт цієї продукції за вказаний період склав 484 тонни на суму $238 тис. Серед лідерів за обсягами поставок круп в Україну Туреччина (43,7%), Угорщина (23,5%), Італія (21%).

Нагадаємо, у 2019 році вітчизняний експорт круп скоротився на 10%, а найбільшими їх імпортерами за вказаний період були Молдова, Єгипет і Білорусь.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview