178171

ТОП-3 імпортерів української кукурудзи

За п’ять місяців 2020 року українські трейдери відвантажили закордонним покупцям зерна кукурудзи на $2,861 млрд. Такі оперативні дані наводить державна митна служба України.

Трійка лідерів з імпорту кукурудзи з України протягом січня-травня не змінилась.

Китай – $512,5 (17,91%)
Єгипет – $329,7 (11,52%)
Іспанія – $307,7 (10,76%)

Традиційно найбільшим покупцем стала Китайська Народна Республіка, куди тільки протягом травня було продано української кукурудзи на $163 млн. Це цілком достойний показник за місяць торгівлі навіть для розпалу сезону, не кажучи вже про завершення маркетингового року.

Тут можна пригадати, що за прогнозом USDA Китай протягом року імпортує 7 млн тон зерна кукурудзи – влада КНР має намір накопичення перехідних запасів у розмірі 75% річного споживання.

Значно повільніше за попередні періоди імпортував кукурудзу Єгипет – у травні країна закупила цього виду українського зерна лише на $219 тис. Однак, великі партії, які були придбані раніше зберегли Єгипет на другому місці трійки найбільших імпортерів. Практично те саме можна сказати і про Іспанію, яка за травень придбала української кукурудзи на $35 млн.

Інші покупці протягом січня-травня 2020 року забезпечили майже 60% (на $1,711 млрд) «кукурудзяного» експорту України.

Джерело: Landlord

ТОП-5 “полуничних” регіонів України

З’явилася статистика, що стосується вирощування полуниці на відкритому грунті на території України. З’ясувалося, що лідирує в даній галузі сільського господарства Херсонська область.

В регіоні цю солодку ягоду вирощують аж на 250 га. Причому найбільші полуничні площі в області розташовані в Олешківському районі – 120 га.

Херсонщина також увійшла до п’ятірки областей країни за кількістю вирощеної полуниці, правда, на четвертій позиції – 3700 т.

Перше місце в цьому рейтингу займає Вінницька область з 18 тисячами тонн вирощеної полуниці, друге – Одеська (5000 т), третє – Волинська (4000 т).

Замикає “полуничний” топ-5 Львівська область з 3,5 тис. тонн полуниці.

 

Джерело: SEEDS.org.ua  

Ваш вибір 'Подобається'.

Топ-5 областей за посівними площами соняшнику

Посівна соняшнику в Україні добігає кінця. Станом на 14 травня культурою засіяно 91% прогнозованих площ. 

Найбільше гектарів засіяно у господарствах Кіровоградської, Харківської та Миколаївської областей.

У порівнянні з минулим роком прогнозні площі сівби культури зросли до 6,2 млн га (5,8 млн га у 2019 році). При цьому, станом на звітну дату соняшником фактично засіяно 5,62 млн га площ.

До числа ТОП-5 областей за площами, фактично засіяними соняшником увійшли:

Кіровоградська — 604,3 тис. га;
Харківська — 524,3 тис. га;
Миколаївська — 512,1 тис. га;
Дніпропетровська — 507,4 тис. га;
Запорізька — 425,5 тис. га.

Джерело: kurkul.com

ТОП-3 імпортерів української кукурудзи

Базуючись на оперативних даних Державної митної служби України, Landlord визначив ТОП-3 найбільших імпортерів української кукурудзи у світі за перші чотири місяці 2020 року.

Китай – $349,4 млн (14,3%)
Єгипет -$329,4 млн (13,4%)
Іспанія – $272,6 млн (11,1%)
Так, за січень-квітень 2020 р. Іспанія, що посіла третє місце рейтингу, купила в Україні кукурудзи на $272,6 млн. Це 11,1% від загального обсягу відвантажень культурі закордон.

На другому місці – Єгипет із показником у $329,4 млн. Сума склала 13,4% від обсягу експорту української кукурудзи у грошовому еквіваленті.

І, нарешті, лідером з закупівель кукурудзи в Україні за підсумками перших чотирьох місяців поточного року став Китай. Він імпортував кукурудзи на $349,4 млн або 14,3% від загальних показників експорту цієї культури.

До речі, згідно із новим звітом Міністерства сільського господарства США (USDA) у наступному маркетинговому році Китай імпортує 7 млн т. кукурудзи. Прогнозується, що країна накопичить перехідних запасів у розмірі 75% від річного споживання. Загалом, цю стратегію Піднебесна впроваджує вже не перший рік.

Зазначимо, що, в цілому, усі три країни вклали в купівлю української кукурудзи приблизно однакові суми.  Інші імпортери в січні-квітні поточного року забезпечили 61,2% імпорту культури з України. Загалом же, за цей період українські трейдери відвантажили кукурудзи на $2,451 млрд. грн.

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-3 найбільших імпортерів української пшениці

Користуючись новими даними Держмитслужби за перші чотири місяці поточного року, Landlord визначив ТОП-3 найбільших імпортерів української пшениці у світі.

Єгипет – $277,4 млн (33,5%)
Туреччина – $72,2 млн (8,7%)
Туніс – $69,5 млн (8,4%)

Так, у січні-квітні північно-африканський Туніс купив в Україні пшениці на $69,5 млн і посів третю сходинку. Це трохи більше, ніж 8,4% від загального обсягу експорту культури з України.

Друге місце обійняла Туреччина із показником у $72,2 млн. Це 8,7% від загальних відвантажень української пшениці за кордон.

Очолює рейтинг Єгипет. Ця країна у січні-квітні поточного року купила в українських експортерів пшениці на $277,4 млн. Це рівно третина обсягів експорту культури із України.

Зазначимо, що інші країни сумарно забезпечили експорт української пшениці на суму $409,3 млн або 49,4% обсягів відвантажень цього збіжжя за кордон.

Отже, загалом за перші чотири місяці цього року Україна відвантажила на світовий ринок пшениці на $828,4 млн.

Нагадаємо, що Єгипет є найбільшим імпортером пшениці у світі. В свою чергу, Російська Федерація – найбільший глобальній експортер цієї культури. В кінці березня Мінсільгосп РФ встановив тимчасову квоту на експорт зерна. Станом на 26 квітня цю квоту вже було вибрано.

При цьому імпортери збіжжя намагаються  збільшити обсяги закупок в передчутті можливих логістичних труднощів, пов’язаних із пандемією коронавірусу.

ТОП-10 імпортерів насіння

В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5 – 10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

У цьому контексті, вважає експерт, найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту.

Адже основні країни-експортери насіння є одночасно й найбільшими імпортерами, нагадав Олександр Захарчук.

За даними Міжнародної насіннєвої федерації (ISF), найбільший імпорт насіння у грошовому вираженні щорічно здійснюють Нідерланди (1017 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (1003 млн дол. США), Франція (769 млн дол. США) та Німеччина (693 млн дол. США).

До топ-10 імпортерів насіння також входять Італія (540 млн дол. США), Іспанія (531 млн дол. США), Мексика (455 млн дол. США), Російська Федерація (442 млн дол. США), Україна (439 млн дол. США) та Китай (366 млн дол. США).

Таким чином, Україна знаходиться на «почесному» 9 місці в компанії найпотужніших агровиробників світу. Втім, це не є перевагою з огляду на місце нашої держави у рейтингу експортерів насіннєвої продукції, констатував Олександр Захарчук.

Нідерланди, які очолюють рейтинг країн-імпортерів насіння, посідають лідируючу позицію й у топ-10 експортерів насіннєвого матеріалу. Щорічні закордонні поставки Нідерландів цього виду сільгосппродукції складають – 2040 млн дол. США, з них 1622 млн дол. США – насіння лише овочевих культур.

На другому місці знаходиться Франція з обсягами експорту насіння у 1801 млн дол. США, на третьому – Сполучені Штати Америки з результатом у 1712 млн дол. США.

Провідні місця у рейтингу посідає низка європейських країн: Німеччина (783 млн дол. США), Угорщина (480 млн дол. США), Італія (387 млн дол. США), Данія (312 млн дол. США) та Румунія (296 млн дол. США).

Замикають топ-10 експортерів насіння із майже з однаковими результатами – Чилі (285 млн дол. США) та Канада (282 млн дол. США).

На жаль, України немає ані у топ-10, ані у топ-20 країн – експортерів насіння. Наша держава посідає скромне місце у кінці цього списку з результатом у 13-15 млн дол. США на рік, зазначив Олександр Захарчук.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, позитивні надходження від експорту насіння порівняно з його імпортом мають лише Нідерланди (+1023 млн дол. США), Франція (+1032 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (+709 млн дол. США) та Німеччина (+90 млн дол. США).

Решта провідних країн – експортерів насіння мають негативне сальдо експортно-імпортних операцій з насінням, зокрема: Китай – (-161 млн дол США), Італія – (-173 млн дол. США), Іспанія та Мексика – по (-268 млн дол. США).

Україна, за розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння із показником у (-423 млн дол. США), поінформував Олександр Захарчук.

Гірший показник має лише Російська Федерація (-440 млн дол. США), зауважив експерт.

На його думку, нагальною потребою сьогодення є створення умов для переважного використання насіння вітчизняної селекції, забезпечення продовольчої безпеки держави, а також сприяння реалізації потенціалу України щодо нарощування експорту насіння до 1,5 млрд дол. США

Вкрай важливо, наголосив експерт, із залученням усіх зацікавлених сторін – держави, виробників насіння, селекціонерів, науковців, маркетологів та інших – визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.

Реалізація цих заходів сприятиме визнанню українського насіння іншими державами та отриманню дозволу на його продаж на території ЄС, що необхідно для диверсифікації виробничих потужностей по всій Європі, зменшення ризиків виробництва в одній кліматичній зоні та запровадження цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку з можливістю виходу на найкращі ринки Європи та світу, підсумував Олександр Захарчук.