ТОП-3 імпортерів української соняшникової олії

За січень-липень 2020 року Україна експортувала соняшникової олії більше ніж на $3,18 млрд. При цьому, тільки за липень за кордон було продано цього виду продукти переробки насіння майже на $447 млн. Про це повідомляють у державній митній службі України.

Загалом, за даними служби, експорт соняшникової олії за перші 7 місяців поточного року забезпечив 11,95% надходжень від усього експорту товарів з України. За січень-лютий 2020 року Україна продала за кордон товарів більше ніж на $26 млрд.
ТОП-3 імпортерів соняшникової олії виглядає наступним чином:

Індія – $798,4 млн (за липень – $11,9 млн)
Китай – $453,7 млн (за липень – $75 млн)
Нідерланди – $297,6 млн (за липень – $39,6 млн)
На першому місці традиційно залишається Індія, яка є найбільшим покупцем української олії протягом останніх років. Її частка у експорті становить більше 25%, а загалом три вказаних країни закупили майже половину всіє проданої за кордон української олії з соняшника – 48,68% у вартісному вимірі.

Джерело: Landlord 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-10 найбільших експортерів вина

Аналітичний портал Statista склав рейтинг провідних експортерів вина у світі, передає УНН.

Перше місце у списку належить Італії. У 2019 році країна поставила на зовнішні ринки 21,6 млн гектолітрів напою.

На другому місці, з невеликим відривом, розташувалася Іспанія - за рік країна експортувала 21,3 млн гектолітрів вина.

Далі йде Франція (14,2 млн гкл), КНР (8,7 млн ​​гкл), Австралія (7,4 млн гкл).

Замикає десятку світових експортерів напою Аргентина: за рік країна поставила на зовнішні ринки 2,7 млн ​​гектолітрів напою.

Відзначимо, що згідно з даними Держстату, Україна найбільше іноземного вина купує в Італії, а продає вітчизняне - переважно до Німеччини. 

Названі найбільші зернові термінали України

Компанія Stark Shipping підготувала щорічне дослідження «Зернові термінали України». Аналіз відображає період з 1 липня 2019 року по 30 червня 2020 року.

У дослідженні опубліковані дані по 55 найбільшим зерновим портовим терміналам, їх ринкова частка та динаміка експорту по місяцях.

Група терміналів TIS (Південний) продовжує лідирувати в рейтингу терміналів. TIS-Grain експортував 5.81 млн тонн, TIS-Fertilizers - 1.14 млн тонн, що в загальній сумі становить 6.95 млн тонн. Однак це на 482 тис. тонн менше, ніж у попередньому сезоні, коли загальний експорт двох терміналів склав 7,4 млн. тонн.

На терміналах TIS працюють кілька великих вантажовідправників, які відправили 84% від загального обсягу. Це Agroprosperis (2'158'019 тонн), Kernel (1'474'500 тонн), Sierentz (1'460'855 тонн) і Louis Dreyfus (707'526 тонн).

Через термінали "ТІС" на експорт пішло 11.6% зерна.

Transbulk terminal (TBT) компанії "Кернел" займає 2 місце в рейтингу терміналів. Всього на експорт було відправлено 6.33 млн тонн зерна (включаючи довантаження баржами на рейді), що на 2,2 мільйона тонн більше, ніж в минулому сезоні.

У цьому сезоні термінал почав активно завантажувати суда баржами на рейді Чорноморського порту, для того щоб занурити максимальну кількість без обмежень по осаді.

Таким чином, обсяг занурений ship-to-ship становить 180'141 тонн, тоді як у попередньому сезоні цей показник становив 8'991 тонн.

Термінал Nika-Tera займає 3-тє місце в рейтингу терміналів, з цифрою 5.25 млн тонн відправленого зерна (включаючи вантажі з терміналів Ascet і Lentax-Yug, склади яких знаходяться за межею порту). Цей показник більше минулорічного на 715'000 тонн. Також, 220'356 тонн зерна були догружены баржами на зовнішньому рейді порту – термінал banka Trutaeva.

4-те місце – Банк Трутаєва з 4.2 млн т

5-те місце – DSSC з 3.7 млн т

Автори дослідження звертають увагу на те, що за звітний період порт Бердянськ наростив обсяг експорту більш ніж у 2 рази.

"Бердянський торговельний порт (включаючи термінали Ascet і Agria) перевалив рекордний за останні сезони обсяг зерна – 1.98 млн тонн (270 суднозаходів, середній розмір партії - 7'000 тонн). У той час як у попередньому сезоні ми спостерігали зниження експорту, який становив лише 0.98 млн тонн. В цьому порту тепер 1.48 млн тонн, або 75% від загального обсягу становить пшениця, шипперы як завжди Cargill (354'348 тонн), Profit Export (320'007 тонн), BKW group (311'641 тонн)", - розповідають в Stark Shipping.

Маріупольський порт також збільшив вантажообіг майже в 2 рази. Кількість відправленого зерна становить 1.18 млн тонн. Це на 0.72 млн тонн більше попереднього сезону. Порт прийняв 162 судна, середній розмір партії 7'000 тонн.

У Маріуполі 1 млн тонн, або 85% всього відправленого вантажу, становить пшениця. Основні шипперы Falcon (209'248 тонн), Grainexpo (173'040 тонн), Millcorp (138'665 тонн) і Virtus (134'493 тонн).

У компанії Stark Shipping також відзначають, що продовжує зростати кількість суднозаходів в термінали на річці Дніпро: 36 судів вирушили з українським зерном в іноземні рейси прямо з річкових терміналів.

Шиппери, які активізували свою роботу на терміналах Дніпра: Bunge (25'574 тонн), Grainexpo (24'663 тонн), SB trading (18'151 тонн). Пік відправок припав на осінь 2019, було зафіксовано 22 судна.

Дебютантом серед терміналів у цьому сезоні став термінал MKHP у Миколаївському порту, що належить компаніям Posco і Орексим. Перше судно з пшеницею було опрацьовано терміналом у вересні 2019 року. З початку роботи, термінал вже встиг відвантажити 545'121 тонн зерна на експорт, використовуючи 10-й причал ММТП.

397.png

ТОП-5 найбільших імпортерів українського яблучного концентрату

За 11 місяців минулого сезону (липень-травень) Україна експортувала 83,9 тис. тонн яблучного концентрату. У порівнянні з показниками сезону 2018/2019, коли було експортовано рекордні 108,6 тис. тонн яблучного концентрату, поставки цієї продукції за кордон у натуральному виразі скоротилися на 23%, повідомляє прес-служба УПОА.

Незважаючи на суттєве зниження об’ємів закордонних поставок концентрату, експортний виторг від продажів цієї групи товарів не тільки не скоротився, але й зріс на 4%. Таким чином за 11 місяців минулого сезону експорт яблучного концентрату з України у вартісному виразі склав $93,6 млн. Для порівняння, роком раніше продажі концентрату принесли українським експортерам $89,6 млн.

Нагадаємо, що в сезоні 2018/2019 в Україні був зібраний рекордний врожай яблук, чим сповна змогли скористуватися місцеві переробні підприємства.

«В розпал яблучного сезону 2018/2019 через високу пропозицію на ринку, ціни на яблука досягли мінімального історичного рівня. Деякі виробники навіть припиняли збір яблук, вважаючи, що не зможуть реалізувати продукцію за прийнятною ціною. Відповідно, переробні підприємства сповна скористалися ситуацією і закуповували яблука менше ніж за 1 грн/кг. Навіть навесні 2019 року заводи по виробництву яблучного концентрату продовжували працювати, а виробники і надалі поспішали реалізувати свою продукцію на переробку, щоб згодом не прийшлося її викидати на смітник», – зазначає виконавчий директор УПОА Семен Крамаренко.

Основними країнами-імпортерами яблучного концентрату з України в минулому сезоні виступили Польща та США, які імпортували 23,7 тис. тонн та 23,6 тис. тонн цією продукції відповідно. Зауважимо, що США істотно збільшила обсяги поставок яблучного концентрату з України відносно недавно – у позаминулому сезоні. Зростання інтересу до української продукції зі сторони США обумовлене скороченням поставок концентрату з Китаю, через напружену економічну ситуацію між країнами. У п’ятірку найбільших покупців українського яблучного концентрату також увійшли Австрія, Німеччина та Білорусь.

Які області лідирують за площами посівів різних культур

Цього року в Україні сільгоспкультурами було засіяно 27,974 млн га, з яких 19,556 млн га – агропідприємствами, решта 8,418 млн га – господарствами населення. Зокрема, під зерновими та зернобобовими цього року – 15,365 млн га, що становить 55% від усіх посівних площ.

За даними Державної служби статистики, за площами посівів у розрізі культур лідирують такі області:

пшениця – Запорізька область (668,8 тис. га);
кукурудза – Полтавська область (666 тис. га);
ячмінь – Миколаївська область (301,3 тис. га);
жито – Чернігівська область (23,6 тис. га);
тритикале – Волинська область (3 тис. га);
овес – Волинська область (39,3 тис. га);
гречка – Житомирська область (14,8 тис. га);
сорго – Одеська область (13 тис. га);
просо – Одеська область (36,6 тис. га);
квасоля – Хмельницька область (6,4 тис. га);
горох – Запорізька область (68,9 тис. га);
соя – Хмельницька область (131,5 тис. га);
льон олійний – Одеська область (3,2 тис. га);
гірчиця – Хмельницька область (7,1 тис. га);
ріпак – Дніпропетровська область (120 тис. га);
соняшник – Дніпропетровська область (618,8 тис. га);
цукровий буряк – Вінницька область (48,5 тис. га).  

 

Джерело: AgroTimes

ТОП-3 імпортерів української кукурудзи

Експорт кукурудзи з України за підсумками першого півріччя 2020 року склав 18,54 млн тон, а у вартісному вимірі – трохи більше $3,13 млрд. Про це повідомила у оперативному звіті державна митна служба України.

Загалом, експорт цієї культури забезпечив у січні-червні поточного року майже 14% всієї валютної виручки країни від продажу товарів за кордон. Загальний експорт всіх товарів у вартісному вимірі за даними служби склав близько $22,92 млрд.

Головними покупцями української кукурудзи стали три країни, які забезпечили більше 40% всіх продажів:

КНР – $656,34 млн (20,95% від обсягу експорту культури);
Нідерланди – $344,18 (11%);
Єгипет – $329,66 (10,53%).

Лідером з імпорту українського зерна кукурудзи очікувано став Китай. Нагадаємо, що за попередніми прогнозами КНР у цьому році має намір імпортувати 7 млн тон для накопичення перехідних запасів у розмірі 75% річного споживання. Про це влада Китаю заявила ще на початку весни. Тільки протягом червня Піднебесна закупила в Україні кукурудзи більше ніж на $143 млн. Тож, можна очікувати, що саме КНР залишиться серед провідних покупців українського збіжжя і у поточному маркетинговому році.

Значно посилили у червні закупівельну активність Нідерланди, придбавши в Україні кукурудзи майже на $40 млн. В результаті, Єгипет опинився на третій позиції серед покупців (у червні закупівлі кукурудзи крана не проводила).

Джерело: landlord.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.