178171

Топ-5 експортерів української продукції АПК

За даними Держстату у січні – листопаді 2020 року український експорт продукції АПК та харчової промисловості склав 20 млрд дол. США, що на 0,3% або на 62,3 млн дол. США менше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. При цьому позитивним моментом є тенденція до уповільнення темпів зниження експорту.

«Україна є важливим торговим партнером і одним з найбільших експортерів аграрної та харчової продукції на світові ринки. Українське продовольство користується попитом на кращих ринках ЄС, які висувають високі вимоги до якості продуктів. За звітний період Україна поставила в ЄС аграрної та харчової продукції на суму 5,8 млрд дол. США або 28,9% від загального експорту такої продукції», - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Топ-5 країн, до яких найбільше експортовано продукції АПК за 11 місяців 2020 року:

  • Країни ЄС – $5,8 млрд;

  • Китай – $3,1 млрд;

  • Індія – $1,3 млрд;

  • Єгипет – $1,3 млрд;

  • Туреччина – $902,9 млн.

Традиційно найбільше за звітний період було експортовано зернових культур, олії та м’ясної продукції. Крім того, збільшилось постачання олії соняшникової, ячменю, пшениці, меду, плодів та горіхів, хлібобулочних та кондитерських виробів тощо.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-10 виробників борошна в Україні

Про це свідчать дані асоціації «Борошномели України».

Як зазначається, на обсяги виробництва борошна в Україні вплинуло різке зниження експортних відвантажень.

«Зменшення обсягів виробництва практично не змінило ступінь присутності найбільших виробників на українському ринку. І гравці практично ті ж ... », - відзначають в асоціації.

Так, лідером виробництва борошна в першій половині сезону став «Вінницький КХП» (67,2 тис. т), другий - «Дніпромлин» (56,7 тис. т), третій «Столичний млин» (40,5 тис. т) .

В цілому десятка лідерів виглядає так:

«У грудні обсяги виробництва борошна в Україні почали дещо зростати, що вселяє оптимізм і дозволяє сподіватися на повернення борошномельної галузі до стану передпандемічного періоду», - додали в асоціації.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-10 покупців української соняшникової олії

У 2020 році експорт соняшникової олії зріс у порівнянні з попереднім роком на 12,2% і склав 6,86 млн тонн (у 2019 цей показник становив 6,11 млн тонн). А у грошовому вимірі продажі цього вітчизняного продукту за кордом у минулому році склали більше $5,31 млрд проти $4,27 млрд у 2019 році. Про це повідомляє державна митна служба України.

При цьому три країни – Індія, Китайська Народна Республіка та Нідерланди – забезпечили 55,1% усього зовнішнього торгівельного обігу продукту у грошовому вимірі.

Тож, ТОП-10 покупців української соняшникової олії у 2020 році виглядає наступним чином:

Індія – 1,92 млн тонн на $1,44 млрд (або 27% у гроновому вимірі);
КНР – 1,25 млн тонн на $971,2 млн (18,2%);
Нідерланди – 672,8 тис тонн на $526,5 млн (9,9%);
Іспанія – 443,2 тис тонн на $342,2 млн (6,4%);
Ірак – 455,5 тис тонн на $323,7 млн (6,1%);
Італія – ​​366,9 тис тонн на $287,3 млн (5,4%);
Франція – 149,3 тис тонн на $116,4 млн (2,2%);
Польща – 143,6 тис тонн на $109,6 млн (2,1%);
Єгипет – 135 тис тонн на $91 млн (1,8%);
Великобританія – 106 тис тонн на $91 млн (1,7%).

Таким чином вказані 10 країн закупили у 2020 році приблизно 81% української соняшникової олії, що була відвантажена за кордон.

Разом з тим, очікується, що у 2021 році показники експорту будуть значно меншими – у минулому сезоні українські аграрії зібрали трохи більше 13 млн тонн соняшника, а ціни на товарне насіння соняшника вже перевищили 21 тис грн за тонну. Це обумовить менші обсяги виробництва олії в Україні і зростання цін на продукт, що знизить його конкурентоздатність на світовому ринку у порівнянні з пальмовою, соєвою та ріпаковою оліями.

Джерело: Landlord 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-5 товарів українського експорту агропродукції до Китаю

У 2020 році загальних експорт всіх українських товарів до Китайської Народної Республіки перевищив позначку у $7,11 млрд. Це складає близько 14,5% від обсягів продажу товарів за кордон українськими постачальниками у вартісному вимірі. Такі дані оприлюднила державна митна служба України.

Спираючись на офіційну статистику зовнішньої торгівлі, Landlord підготував ТОП-5 аграрних товарів за якими Китай у минулому році став найбільшим покупцем серед усіх країн світу, куди Україна постачала свою сільськогосподарську продукцію.

Отже, КНР виявилась лідером імпорту у наступних позиціях:

кукурудза – $1,4 млрд (або 28,3% всього українського експорту цієї товарної позиції);
шрот соняшника – $481,7 млн (40,9%);
ячмінь – $469,7 (53,5%);
олія ріпакова – $67,8 (59%);
м’ясо ВРХ – $21,9 млн (27,9%).

Крім того, слід зауважити, що також Китай у минулому році став найбільшим покупцем української молочної сироватки – 59,5% її експорту ($13,26 млн у вартісному вимірі).

Також додамо, що до КНР було продано 18,25% усієї експортованої української соняшникової олії – на $971 млн. Таким чином, Китай став другим за розміром імпортером української олії (яка, до речі, є позицією №1 загального експорту агропродукції з України). На «другому почесному місці» опинилась Піднебесна і в імпорті української соєвої олії – її КНР закупила на $74 млн (або майже 33% українського експорту цієї продукції).

ТОП-5 трендових продуктів на світовому ринку

Найбільш трендовими продуктами на світовому ринку продовольства є малина та лохина.

За даними проєкту «Агроторгівля України», світовий імпорт цих культур протягом 2013-18 років зростав більш ніж на 15% щорічно, пише propozitsiya.com.

При цьому імпорт «старими» членами ЄС (ЄС-15) зріс іще більше, позаяк ці країни виступають локомотивом світового попиту на ягоди та нішеві культури. Так, щорічний приріст імпорту лохини цими країнами в зазначений період перевищував 20%, а приріст імпорту малини в 2017-18 роках досяг 25%.

Також спостерігається інтенсивне зростання світового імпорту батату: на 22,1% щорічно протягом 2013-16 р. р. і на 9,9% у 2017-18 роках. Імпорт до країн ЄС-15 зростав іще швидше — відповідно на більш ніж 30% і на 11,4%.

Протягом 2017-18 років прискорилося щорічне зростання імпорту кавунів: у світі — з менш ніж 5% у 2013-16 р. р. до 13%, в країнах ЄС-15 — з 5 до майже 25%.

П’ятим трендовим продуктом стало манго, світовий імпорт якого зростав на 5% у 2013-16 роках і більш ніж на 10% у 2017-18 р. р.

В країнах ЄС-15 спостерігалося щорічне зростання імпорту цієї культури майже на 10% протягом усього періоду 2013-18 років.

Також у 2017-18 роках зниження світового імпорту, що спостерігалось протягом 2013-16 р. р., змінилося зростанням в межах 5% у сегментах персиків, листкового салату та помідорів, прискорилося від незначних обсягів до 5% на рік зростання імпорту суниці.

Приблизно на цьому ж рівні спостерігалося зростання імпорту цих культур у країнах ЄС-15, де протягом 2013-16 років його обсяги знижувались.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Топ-5 імпортерів українського меду

За весь 2020 рік Україна експортувала понад 81 тис. тонн меду натурального, що на 44% більше, ніж у 2019-му, і є абсолютним рекордом. У грошовому вимірі експорт цієї продукції зріс на 36,88% – із $101,8 млн торік до $139,36 млн у 2020.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

До топ-5 імпортерів українського меду за 2020 рік увійшли:

Польща – 25,9%, на $36,16 млн (+69% до показника 2019 року);
Німеччина – 18,7%, на $26,1 млн (+13%);
Бельгія – 9,7%, на $13,61 млн (+18,6%);
США – 9,7%, на 13,59 млн (+91%);
Литва – 5,2%, на 7,2 млн (-15,4%).

За регіонами імпортери українського меду розподілилися так:

ЄС – 82,5%, на $115,23 млн;
Америка – 10,7%, на 14,91 млн;
Азія – 6,1%, на $8,5 млн.

Імпорт меду Україна наростила з $0,06 млн у 2019 році до $0,27 млн у 2020-му.

 

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Подобається'.