Топ-5 областей за посівними площами соняшнику

Посівна соняшнику в Україні добігає кінця. Станом на 14 травня культурою засіяно 91% прогнозованих площ. 

Найбільше гектарів засіяно у господарствах Кіровоградської, Харківської та Миколаївської областей.

У порівнянні з минулим роком прогнозні площі сівби культури зросли до 6,2 млн га (5,8 млн га у 2019 році). При цьому, станом на звітну дату соняшником фактично засіяно 5,62 млн га площ.

До числа ТОП-5 областей за площами, фактично засіяними соняшником увійшли:

Кіровоградська — 604,3 тис. га;
Харківська — 524,3 тис. га;
Миколаївська — 512,1 тис. га;
Дніпропетровська — 507,4 тис. га;
Запорізька — 425,5 тис. га.

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 найбільших імпортерів української пшениці

Користуючись новими даними Держмитслужби за перші чотири місяці поточного року, Landlord визначив ТОП-3 найбільших імпортерів української пшениці у світі.

Єгипет – $277,4 млн (33,5%)
Туреччина – $72,2 млн (8,7%)
Туніс – $69,5 млн (8,4%)

Так, у січні-квітні північно-африканський Туніс купив в Україні пшениці на $69,5 млн і посів третю сходинку. Це трохи більше, ніж 8,4% від загального обсягу експорту культури з України.

Друге місце обійняла Туреччина із показником у $72,2 млн. Це 8,7% від загальних відвантажень української пшениці за кордон.

Очолює рейтинг Єгипет. Ця країна у січні-квітні поточного року купила в українських експортерів пшениці на $277,4 млн. Це рівно третина обсягів експорту культури із України.

Зазначимо, що інші країни сумарно забезпечили експорт української пшениці на суму $409,3 млн або 49,4% обсягів відвантажень цього збіжжя за кордон.

Отже, загалом за перші чотири місяці цього року Україна відвантажила на світовий ринок пшениці на $828,4 млн.

Нагадаємо, що Єгипет є найбільшим імпортером пшениці у світі. В свою чергу, Російська Федерація – найбільший глобальній експортер цієї культури. В кінці березня Мінсільгосп РФ встановив тимчасову квоту на експорт зерна. Станом на 26 квітня цю квоту вже було вибрано.

При цьому імпортери збіжжя намагаються  збільшити обсяги закупок в передчутті можливих логістичних труднощів, пов’язаних із пандемією коронавірусу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 імпортерів насіння

В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5 – 10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

У цьому контексті, вважає експерт, найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту.

Адже основні країни-експортери насіння є одночасно й найбільшими імпортерами, нагадав Олександр Захарчук.

За даними Міжнародної насіннєвої федерації (ISF), найбільший імпорт насіння у грошовому вираженні щорічно здійснюють Нідерланди (1017 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (1003 млн дол. США), Франція (769 млн дол. США) та Німеччина (693 млн дол. США).

До топ-10 імпортерів насіння також входять Італія (540 млн дол. США), Іспанія (531 млн дол. США), Мексика (455 млн дол. США), Російська Федерація (442 млн дол. США), Україна (439 млн дол. США) та Китай (366 млн дол. США).

Таким чином, Україна знаходиться на «почесному» 9 місці в компанії найпотужніших агровиробників світу. Втім, це не є перевагою з огляду на місце нашої держави у рейтингу експортерів насіннєвої продукції, констатував Олександр Захарчук.

Нідерланди, які очолюють рейтинг країн-імпортерів насіння, посідають лідируючу позицію й у топ-10 експортерів насіннєвого матеріалу. Щорічні закордонні поставки Нідерландів цього виду сільгосппродукції складають – 2040 млн дол. США, з них 1622 млн дол. США – насіння лише овочевих культур.

На другому місці знаходиться Франція з обсягами експорту насіння у 1801 млн дол. США, на третьому – Сполучені Штати Америки з результатом у 1712 млн дол. США.

Провідні місця у рейтингу посідає низка європейських країн: Німеччина (783 млн дол. США), Угорщина (480 млн дол. США), Італія (387 млн дол. США), Данія (312 млн дол. США) та Румунія (296 млн дол. США).

Замикають топ-10 експортерів насіння із майже з однаковими результатами – Чилі (285 млн дол. США) та Канада (282 млн дол. США).

На жаль, України немає ані у топ-10, ані у топ-20 країн – експортерів насіння. Наша держава посідає скромне місце у кінці цього списку з результатом у 13-15 млн дол. США на рік, зазначив Олександр Захарчук.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, позитивні надходження від експорту насіння порівняно з його імпортом мають лише Нідерланди (+1023 млн дол. США), Франція (+1032 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (+709 млн дол. США) та Німеччина (+90 млн дол. США).

Решта провідних країн – експортерів насіння мають негативне сальдо експортно-імпортних операцій з насінням, зокрема: Китай – (-161 млн дол США), Італія – (-173 млн дол. США), Іспанія та Мексика – по (-268 млн дол. США).

Україна, за розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння із показником у (-423 млн дол. США), поінформував Олександр Захарчук.

Гірший показник має лише Російська Федерація (-440 млн дол. США), зауважив експерт.

На його думку, нагальною потребою сьогодення є створення умов для переважного використання насіння вітчизняної селекції, забезпечення продовольчої безпеки держави, а також сприяння реалізації потенціалу України щодо нарощування експорту насіння до 1,5 млрд дол. США

Вкрай важливо, наголосив експерт, із залученням усіх зацікавлених сторін – держави, виробників насіння, селекціонерів, науковців, маркетологів та інших – визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.

Реалізація цих заходів сприятиме визнанню українського насіння іншими державами та отриманню дозволу на його продаж на території ЄС, що необхідно для диверсифікації виробничих потужностей по всій Європі, зменшення ризиків виробництва в одній кліматичній зоні та запровадження цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку з можливістю виходу на найкращі ринки Європи та світу, підсумував Олександр Захарчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-55 найпотужніших свиногосподарств України

Асоціація «Свинарі України» спільно з сайтом pigua.info та журналом «Прибуткове свинарство» щороку складають рейтинг найпотужніших промислових свиногосподарств в Україні. Хто увійшов до числа найбільших гравців на ринку свинини на початку 2020-го?

Незважаючи на тенденції скорочення числа промислових свиногосподарств в останні кілька років, сукупна кількість сільськогосподарських підприємств, що утримують свинопоголів’я складає близько 1,7 тисячі. Проте основний стрижень та, водночас, рушійну силу промислового свинарства представляє відносно невелике число свиногосподарств. Цьогорічний рейтинг повною мірою підтверджує цю тезу: сумарне маточне поголів’я підприємств, що увійшли до складу ТОП-55 складає понад 3/4 чисельності промислових свиноматок в Україні (майже 161 тис. голів), а сукупні обсяги річної реалізації свиней на забій — 68% пропозиції живця (351 тис. т), вирощеного в сільськогосподарських підприємствах.

Хоча лише 40% свиногосподарств, що увійшли до тридцятки найбільших операторів ринку свинини, змогли наростити поголів’я, у 2019-му абсолютна більшість з них (25 з 30-и підприємств) змогли частково чи в повній мірі втілити плани розвитку: покращити умови утримання тварин та їх виробничі показники, розвинути інфраструктуру підприємства, розширити виробничі потужності за рахунок будівництва чи реконструкції. А незважаючи на непростий 2019-й та досить турбулентний початок 2020-го, майже всі учасники цьогорічного ТОП-у мають плани подальшого розвитку підприємств. Серед них — і реконструкція та/чи модернізація майданчиків, і будівництво нових, і закупівля маточного поголів’я, і нарощування його за рахунок власновирощених тварин. Тож, попри усі складнощі роботи у галузі та численні фактори невизначеності, промислове свинарство в Україні «не збавляє обертів».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна займає високі позиції у світовому рейтингу провідних експортерів сільгосппродукції

Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. т олії, вона наростила обсяги експорту у 3,7 разу. Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. т, зазначив експерт.

Крім того, Україна стала другою серед країн – експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції по більшості з цих видів продукції, зауважив Богдан Духницький.

Якщо 2018 року з обсягами поставок у 4471 тис. т Україна посіла третє – після Індонезії та Канади – місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги їх поставок майже на 11 % – до 4957 тис. т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії.

Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. т (+15 %), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу – Франція  з показником у 7171 тис. т.

Зарубіжні продажі проса збільшилися торік більш ніж удвічі – до 52 тис. т. Це дозволило нашій країні переміститися з п’ятого на друге місце, потіснивши Францію, Росію та Індію. Лідирує в рейтингу – США з показником у 97 тис. т.

Хоча експорт ріпаку збільшився майже на третину (+29,4 %) – з 2441 тис. т у 2018 році до 3159 тис. т торік, Україна залишилася у рейтингу на другому після Канади місці.

Обсяги експорту гороху свіжого або охолодженого склали минулого року лише 49 тис. т проти 176 тис. т у 2018 році. Внаслідок цього Україна перемістилася з першого на друге місце, поступившись Франції.

Треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32 %), сушеного гороху (461 тис. т; -26 %) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 разу – до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє.

Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. т цієї культури, у півтора разу перевищивши показник 2018 року.

У рейтингах експортерів пшениці (20023 тис. т; +22 %) і меду (56 тис. т; +14 %)  Україна посилила свої позиції, піднявшись з п’ятої на четверту сходинку.

П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна (365 тис. т; +20 %) та волоських горіхів у шкаралупі (27 тис. т; +170 %), піднявшись з сьомого місця, яке посіла у 2018 році.

З четвертого на п’яте місце опустилася Україна у рейтингу експортерів казеїну, зменшивши обсяги зарубіжних поставок з 8 тис. т у 2018 році до 6 тис. т торік.

У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, зазначив Богдан Духницький.

За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій по більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції.

Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши поставки на суму 7,4 млрд євро, нагадав експерт.

Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольством, вважає Богдан Духницький.

Багато наших країн-партнерів, у тому числі Китай і Європейський Союз, також запровадили обмеження, які вплинули на міжнародну торгівлю. Деякі країни змушені були знизити імпорт продовольства через девальвацію національних валют.

Нині на світовому ринку найбільш критичним питанням є відновлення стабільного функціонування напрацьованих логістичних ланцюгів. Тому конкуренція за ринки збуту, яка й раніше була сильною, в нинішньому році лише загостриться, спрогнозував науковець.

Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки, підсумував Богдан Духницький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-8 виробників рафінованої соняшникової олії

Про це йдеться в повідомленні асоціації «Укроліяпром».

Лідером в сегменті рафінованої олії стало ТОВ «Дельта-Вілмар СНД», яке зайняло 17,1% ринку, друге — ПРАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський ОЕЗ» (Bunge) з 15,4%, третє — ЗАТ «Полтавський ОЕЗ» («Кернел») з часткою 10,1%.

Джерело: agroportal.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview