178171

ТОП-8 рентабельних нішевих напрямків в агросфері

Про те, наскільки витратними та прибутковими можуть бути такі аграрні бізнеси йдеться у дайджесті на Kurkul.com.

Зокрема зазначено такі основні прибуткові нішеві напрямки:

- вирощування мікрогріну — при вирощуванні у промислових масштабах можна заробляти мільйони гривень;
- розведення равликів — попри те, що цей бізнес потребує великих вкладень, інвестиції можуть дуже швидко окупитися;
- вирощування спаржі — прибуток може складати від €20-25 тис./рік;
- вирощування павлонії — при наявності плантації в 5 га чистий прибуток від продажу може становити €186 тис.;
- вирощування амаранту — все більше розглядається фермерами у якості харчової і кормової культури, завдяки стійкості до дефіциту вологи, простій технології вирощування та цінності;
- закладка горіхового саду — хоча ця справа не зовсім дешева, а приносити прибуток він почне лише років через 5, проте через 10-15 років обсяг прибутку зросте в 10 разів;
- бізнес на пасіці з 50 вуликів — принесе не лише прибуток від продажу меду та різної продукції з нього, а й збільшить врожайність основних квітоносних культур на своїх полях, завдяки запиленню бджолами;
- вирощування качок — рентабельність вирощування качок у промислових масштабах складає більше 30%.

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-10 покупців українського борошна

Про це йдеться в повідомленні асоціації «Борошномели України», пише agroportal.ua.

«Перші дзвіночки» різкого падіння експорту борошна з України прозвучали ще в березні-червні минулого МР, коли обсяги скоротилися на 50%. За часом це співпало з першою хвилею протидії коронавируса - локдаун, закриття ресторанів і кафе, згортання туризму тощо. З початку нинішнього МР відвантаження на місяць скотилися з 19 тис. т до 8,0 тис. т., І тільки в грудні намітився незначний ріст», - відзначають аналітики.

Подібна ситуація складалася у всіх світових експортерів, але не так катастрофічно. У основних гравців поруч знаходяться їх найбільші покупці. І якщо закладу громадського харчування різко скоротили споживання борошна, то домогосподарства і хлібозаводи споживання збільшили.

Відзначається, що Молдова, яка займає перше місце по імпорту борошна з України, особливо не зменшила імпорт українського борошна.

«Ізраїль і Палестина, зменшили закупівлі дуже незначно. Крім того, навіть в далеку Венесуелу велися традиційні відвантаження. Але ці обсяги не зрівняються з близькосхідним і африканським напрямками, куди практично перестали відвантажувати борошно. А про північнокорейські обсяги і говорити не доводиться», - відзначають в асоціації.

В цілому ТОП-10 основних імпортерів борошна з України виглядають так:

ТОП-10 виробників борошна в Україні

Про це свідчать дані асоціації «Борошномели України».

Як зазначається, на обсяги виробництва борошна в Україні вплинуло різке зниження експортних відвантажень.

«Зменшення обсягів виробництва практично не змінило ступінь присутності найбільших виробників на українському ринку. І гравці практично ті ж ... », - відзначають в асоціації.

Так, лідером виробництва борошна в першій половині сезону став «Вінницький КХП» (67,2 тис. т), другий - «Дніпромлин» (56,7 тис. т), третій «Столичний млин» (40,5 тис. т) .

В цілому десятка лідерів виглядає так:

«У грудні обсяги виробництва борошна в Україні почали дещо зростати, що вселяє оптимізм і дозволяє сподіватися на повернення борошномельної галузі до стану передпандемічного періоду», - додали в асоціації.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-10 покупців української соняшникової олії

У 2020 році експорт соняшникової олії зріс у порівнянні з попереднім роком на 12,2% і склав 6,86 млн тонн (у 2019 цей показник становив 6,11 млн тонн). А у грошовому вимірі продажі цього вітчизняного продукту за кордом у минулому році склали більше $5,31 млрд проти $4,27 млрд у 2019 році. Про це повідомляє державна митна служба України.

При цьому три країни – Індія, Китайська Народна Республіка та Нідерланди – забезпечили 55,1% усього зовнішнього торгівельного обігу продукту у грошовому вимірі.

Тож, ТОП-10 покупців української соняшникової олії у 2020 році виглядає наступним чином:

Індія – 1,92 млн тонн на $1,44 млрд (або 27% у гроновому вимірі);
КНР – 1,25 млн тонн на $971,2 млн (18,2%);
Нідерланди – 672,8 тис тонн на $526,5 млн (9,9%);
Іспанія – 443,2 тис тонн на $342,2 млн (6,4%);
Ірак – 455,5 тис тонн на $323,7 млн (6,1%);
Італія – ​​366,9 тис тонн на $287,3 млн (5,4%);
Франція – 149,3 тис тонн на $116,4 млн (2,2%);
Польща – 143,6 тис тонн на $109,6 млн (2,1%);
Єгипет – 135 тис тонн на $91 млн (1,8%);
Великобританія – 106 тис тонн на $91 млн (1,7%).

Таким чином вказані 10 країн закупили у 2020 році приблизно 81% української соняшникової олії, що була відвантажена за кордон.

Разом з тим, очікується, що у 2021 році показники експорту будуть значно меншими – у минулому сезоні українські аграрії зібрали трохи більше 13 млн тонн соняшника, а ціни на товарне насіння соняшника вже перевищили 21 тис грн за тонну. Це обумовить менші обсяги виробництва олії в Україні і зростання цін на продукт, що знизить його конкурентоздатність на світовому ринку у порівнянні з пальмовою, соєвою та ріпаковою оліями.

Джерело: Landlord 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-5 товарів українського експорту агропродукції до Китаю

У 2020 році загальних експорт всіх українських товарів до Китайської Народної Республіки перевищив позначку у $7,11 млрд. Це складає близько 14,5% від обсягів продажу товарів за кордон українськими постачальниками у вартісному вимірі. Такі дані оприлюднила державна митна служба України.

Спираючись на офіційну статистику зовнішньої торгівлі, Landlord підготував ТОП-5 аграрних товарів за якими Китай у минулому році став найбільшим покупцем серед усіх країн світу, куди Україна постачала свою сільськогосподарську продукцію.

Отже, КНР виявилась лідером імпорту у наступних позиціях:

кукурудза – $1,4 млрд (або 28,3% всього українського експорту цієї товарної позиції);
шрот соняшника – $481,7 млн (40,9%);
ячмінь – $469,7 (53,5%);
олія ріпакова – $67,8 (59%);
м’ясо ВРХ – $21,9 млн (27,9%).

Крім того, слід зауважити, що також Китай у минулому році став найбільшим покупцем української молочної сироватки – 59,5% її експорту ($13,26 млн у вартісному вимірі).

Також додамо, що до КНР було продано 18,25% усієї експортованої української соняшникової олії – на $971 млн. Таким чином, Китай став другим за розміром імпортером української олії (яка, до речі, є позицією №1 загального експорту агропродукції з України). На «другому почесному місці» опинилась Піднебесна і в імпорті української соєвої олії – її КНР закупила на $74 млн (або майже 33% українського експорту цієї продукції).

ТОП-5 трендових продуктів на світовому ринку

Найбільш трендовими продуктами на світовому ринку продовольства є малина та лохина.

За даними проєкту «Агроторгівля України», світовий імпорт цих культур протягом 2013-18 років зростав більш ніж на 15% щорічно, пише propozitsiya.com.

При цьому імпорт «старими» членами ЄС (ЄС-15) зріс іще більше, позаяк ці країни виступають локомотивом світового попиту на ягоди та нішеві культури. Так, щорічний приріст імпорту лохини цими країнами в зазначений період перевищував 20%, а приріст імпорту малини в 2017-18 роках досяг 25%.

Також спостерігається інтенсивне зростання світового імпорту батату: на 22,1% щорічно протягом 2013-16 р. р. і на 9,9% у 2017-18 роках. Імпорт до країн ЄС-15 зростав іще швидше — відповідно на більш ніж 30% і на 11,4%.

Протягом 2017-18 років прискорилося щорічне зростання імпорту кавунів: у світі — з менш ніж 5% у 2013-16 р. р. до 13%, в країнах ЄС-15 — з 5 до майже 25%.

П’ятим трендовим продуктом стало манго, світовий імпорт якого зростав на 5% у 2013-16 роках і більш ніж на 10% у 2017-18 р. р.

В країнах ЄС-15 спостерігалося щорічне зростання імпорту цієї культури майже на 10% протягом усього періоду 2013-18 років.

Також у 2017-18 роках зниження світового імпорту, що спостерігалось протягом 2013-16 р. р., змінилося зростанням в межах 5% у сегментах персиків, листкового салату та помідорів, прискорилося від незначних обсягів до 5% на рік зростання імпорту суниці.

Приблизно на цьому ж рівні спостерігалося зростання імпорту цих культур у країнах ЄС-15, де протягом 2013-16 років його обсяги знижувались.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.