Біодинамічна козина ферма на Івано-Франківщині виготовляє 30 видів крафтового сиру
Мирослава Волощук із села Трійця, що на Івано-Франківщині, розвиває сімейну біодинамічну козину ферму, де виготовляє близько 30 різновидів крафтових сирів. Досвід у цій справі вона отримувала не лише в Україні, а й переймала технології на італійських ремісничих сироварнях. Саме там замовила мідний 100-літровий чан, у якому зараз готує сири.
Про це розповідає AgroReview
Особливості біодинамічного підходу та догляд за тваринами
П’ять років тому Мирослава заснувала власну ферму, де мінімізує втручання у життя тварин, забезпечуючи їм комфорт і природні умови утримання. Свою діяльність вона починала з чотирьох кіз, а зараз стадо налічує вже 34 тварини. Усі процеси, від випасу та доїння до приготування сиру й догляду за ним під час визрівання, виконуються членами родини власноруч.
«Це — наш сімейний проєкт з чоловіком і дітьми. Ми вивчаємо потреби тварини, яку тримаємо на фермі. Козам, наприклад, потрібен простір і воля, щоб вони мали де рухатися. Це — дуже рухливі тварини, дуже допитливі, цікаві, розумні та вдячні. Наші кізочки на фермі мають щасливе життя, і результатом є дуже якісне смачне молоко, з якого робимо сир. Люди, які смакують його, отримують, окрім поживних якостей, ще й емоційну насолоду», — розповідає Мирослава Волощук.
Кожна коза на фермі має власне ім’я, характер та приватну територію. Щодоби одна тварина дає від 2 до 5 літрів молока. Дій проводять тричі на день, отримуючи загалом 70-80 літрів молока на добу. Коли народжуються козенята, їх мамам одягають спеціальні бюстгальтери, щоб малята вчилися їсти траву вдень і лише вночі пили молоко.
Сезонність виробництва та різноманіття сирів
Ферма займає 3 гектари, де розташовані козине подвір’я, пасовища з електропастухами та сироварня, спроєктована за зразком італійських майстрів. Сир готують із сирого молока, дотримуючись технології «Raw milk». В асортименті — тверді, напівтверді, кислоферментні сири, витримані та з пліснявою. Для твердих сирів використовують мідний чан ручної роботи, а фасують продукцію на столітньому сімейному столі. З 10 літрів молока отримують приблизно 800 грамів зрілого сиру. За сезон із молока однієї кози можна виготовити до 40 кілограмів продукції.
Виготовлення сирів має сезонний характер: навесні та восени переважають сири з пліснявою та м’які, а влітку — тверді й напівтверді. Взимку на фермі сир не варять близько трьох місяців. Особливу увагу приділяють і культивації пряних трав, які вирощують на фермі та використовують у сироварінні. Ділянка також засаджена деревами, квітами, хвойними рослинами, що створюють особливу атмосферу й впливають на аромат і смак сирів.
Ферма також є місцем для навчання сталому біодинамічному фермерству. Тут проводять майстер-класи й діляться досвідом із охочими розпочати власну справу в цій сфері. Сім’я Волощуків активно бере участь у русі Slow Food, популяризуючи культуру споживання козячого сиру та розвіюючи стереотипи щодо його смаку й користі.
Мирослава Волощук підкреслює, що коза в Україні залишається недооціненою твариною, а якісний козиний сир має стати частиною національної гастрономічної культури.