Ірландське зерно допомагає зменшити викиди в молочному виробництві
Ірландське зерно має значний потенціал для зниження викидів парникових газів у тваринницькому секторі, наголошують експерти з Teagasc. Незважаючи на те, що під зерновими культурами зайнято лише близько 7% сільськогосподарських земель країни, щорічний урожай становить 2–2,4 млн тонн зерна. Однак попит аграрної галузі значно перевищує ці обсяги, тому Ірландія змушена імпортувати близько 5 млн тонн кормових інгредієнтів, зокрема кукурудзу, соєвий шрот та інші компоненти, виробництво й транспортування яких часто супроводжується суттєвим вуглецевим слідом.
Про це розповідає AgroReview
Вуглецевий слід ірландського зерна та переваги використання місцевої продукції
Завдяки платформі AgNav, розробленій Teagasc, ICBF та Bord Bia, фермери отримали інструмент для точного розрахунку викидів від вирощування зернових культур. За інформацією цієї платформи, вуглецевий слід ірландського зерна є одним із найнижчих у світі — від 170 до 250 кг CO₂е на тонну. Внесення соломи сприяє накопиченню вуглецю в ґрунті, а такі культури, як овес і озима пшениця, інколи забезпечують майже нульовий баланс викидів. Ключовими факторами ефективності є врожайність і оптимальне внесення добрив.
Заміна імпортних кормів місцевим зерном: вплив на екологію та економіку
Перехід на місцеве зерно для виробництва кормів дозволяє суттєво скоротити вуглецевий слід тваринницької продукції, особливо якщо йдеться про заміну інгредієнтів, пов’язаних із вирубкою лісів у країнах-експортерах. В Ірландії середня молочна корова споживає приблизно 1,25 тонни концентратів на рік, більшу частину яких можна замінити місцевими культурами — ячменем, вівсом, пшеницею й бобовими — без втрати поживної цінності.
Розрахунки показують, що заміна 64% складників кормового раціону на місцеві дозволяє знизити вуглецеву інтенсивність кормів на 50% — з 0,83 до 0,42 кг CO₂е на кілограм. Для однієї молочної корови це означає скорочення річних викидів приблизно на 520 кг CO₂е або на 7,4% на кожен кілограм виробленого молока. Важливо, що таких результатів можна досягти без додаткових інвестицій чи змін у менеджменті поголів’я — достатньо просто змінити джерела сировини.
“Розрахунки показують, що заміна 64% інгредієнтів раціону на місцеві здатна знизити вуглецеву інтенсивність корму на 50% — з 0,83 до 0,42 кг CO₂е/кг. Для молочної корови це означає зменшення викидів приблизно на 520 кг CO₂е на рік або на 7,4% у розрахунку на кілограм молока.”
Хоча власного ірландського зерна недостатньо для повного забезпечення потреб тваринництва, його цілком вистачає для істотного збільшення частки в раціонах окремих господарств. Такий підхід підвищує продовольчу самостійність, зменшує залежність від імпорту та покращує екологічну репутацію ірландського молочного сектора, навіть якщо частина викидів із кормів не потрапляє до національної статистики.