Наймолодша бджолярка Тернопільщини Оксана Пастущин веде сімейну пасіку з батьком і сином

34-річна Оксана Пастущин стала наймолодшою бджоляркою Тернопільщини. Її пасіка налічує понад 50 бджолосімей, а сама вона займається бджільництвом уже вісім років, продовжуючи родинну справу, започатковану батьком. Тепер пасіка об’єднує три покоління: Оксану, її батька Степана Деку та десятирічного сина Павла.

Про це розповідає AgroReview

Секрети догляду за бджолами та збору меду

Щоденна робота на пасіці для Оксани включає огляд бджолиних сімей і підготовку рамок до відкачування меду з різнотрав’я. Для цього вона використовує спеціальний інвентар – стамеску та дим. Оксана пояснює, що зрілість меду визначають за запечатаними комірками, а окрім меду, бджоли приносять пилок, який після ферментації у вулику перетворюється на цінну для людини та молодих бджіл пергу.

“Запечатані комірки медові означають що мед зрілий і готовий для відкачування. Бджолина сім’я приносить не тільки мед, а й бджолиний пилок. Потім вони його заносять в комірочку, додають свої ферменти, проходить процес ферментації в самому вулику. І це вже називається бджолина перга, бджолиний хліб. Цією бджолиною пергою вигодовуються молоді бджоли, а для людського організму вона має величезну цінність, через те, що вона збагачена великою кількістю мікроелементів, амінокислот”.

Завдяки багаторічній роботі Оксана досконало вивчила звички комах. Вона проводить паралелі між структурою бджолиної сім’ї та людською родиною, відзначаючи ієрархію та функції бджіл-захисниць, які охороняють вулик, і бджіл-розвідниць, що шукають медоноси. Окрему увагу Оксана приділяє унікальній «мові» бджіл – танцю, яким комахи повідомляють одна одній про джерела нектару та відстань до них.

Сімейна підтримка та виклики галузі

Пасічницькі традиції у родині підтримує син Павло. Він допомагає мамі у догляді за вуликами й ділиться власними спостереженнями, наприклад, про те, що бджоли розрізняють лише синій та жовтий кольори, а рамки у вуликах будують під кутом 90 градусів, щоб мед не витікав. Окрім того, Павло активно вивчає особливості бджолиного життя.

Контроль якості меду залишається за батьком Оксани – Степаном Декою, який має понад 40 років досвіду у бджільництві. Виробництво меду у сім’ї Пастущиних останнім часом ускладнилося через загальну ситуацію в країні: зросли витрати на інвентар, вощину та вулики, а ціни на продукцію довгий час залишалися незмінними. Лише цьогоріч через дефіцит весняного меду спостерігається незначне подорожчання – вартість літра становить від 150 до 300 гривень.

Оксана ділиться порадами, як зібрати більше меду: важливо слідкувати, щоб у вулику завжди були білкові та медові корми, адже це впливає на яйцекладку матки та кількість бджіл у сім’ї. Важливим є також підтримання стабільної температури у вулику – близько 36–40°C.

Щодо вибору якісного меду, Оксана рекомендує звертати увагу на консистенцію: мед не повинен текти як вода, а має стікати тонкою неперервною цівкою та складатися «гіркою». Важлива і дегустація – різні сорти мають свій особливий смак і відчуття в горлі. Звертає увагу і на процес кристалізації: застиглий мед – це ознака натуральності, виняток становить лише мед з акації. Зберігати мед потрібно у темному місці при температурі 18–20°C, уникаючи сонячного світла та батарей.