Проблеми та перспективи розвитку козівництва в Україні

Козівництво в Україні демонструє зростання популярності, проте галузь стикається із суттєвими викликами, що гальмують її повноцінний розвиток. Незважаючи на підвищений інтерес, рівень розвитку козівництва залишається недостатнім для задоволення сучасних ринкових потреб.

Про це розповідає AgroReview

Ключові труднощі галузі

За словами Неоніли Кудрик, виконувачки обов’язків директора Інституту тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова», серед основних проблем козівництва в Україні виділяють:

• невелику чисельність племінного поголів’я кіз;
• низький генетичний потенціал продуктивності тварин;
• недостатній рівень технологічного оснащення ферм;
• дрібнотоварне виробництво та відсутність інфраструктури для заготівлі й переробки продукції у багатьох регіонах, що не дозволяє формувати необхідні для ринку партії товару, а також забезпечити їхню підготовку та сертифікацію.

Окремо експертка підкреслює, що для молочного козівництва характерною є сезонність виробництва та дрібномасштабність, що негативно впливає на економічну ефективність переробки молока та обмежує розширення асортименту молочної продукції.

«Невелику кількість молока переробляти економічно невигідно, а асортимент молочної продукції розширити майже неможливо», ‒ пояснює Неоніла Кудрик.

Ще складнішою є ситуація з переробкою м’яса кіз, оскільки у країні майже немає великих господарств, здатних забезпечити масові поставки сировини для промислової переробки. Відповідно, асортимент продуктів із козлятини на вітчизняних підприємствах залишається майже нерозробленим.

Обмеження для розвитку та перспективи

Неоніла Кудрик наголошує, що розвиток козівництва стримує й сприйняття цієї галузі як складової вівчарства, а не окремого напряму тваринництва, що ускладнює впровадження спеціалізованих підходів та інвестицій.

Додатково проблемою є дефіцит сільськогосподарських угідь, зокрема пасовищ і сіножатей. Через масове розпаювання земель, ділянки, які раніше використовувалися під випас, перетворюються на ріллю, що призводить до понад 90% розораності сільськогосподарських площ.

«Внаслідок розпаювання землі, призначені для пасовищ, ділянки власники й орендатори перетворюють на ріллю (понад 90% розораності земель)», ‒ зазначає вона.

Попри наявні труднощі, в Україні виробляють широкий асортимент продукції з козиного молока, зокрема різні види м’яких і твердих сирів. Ринок козлятини залишається майже незаповненим, і це відкриває перспективи для розвитку м’ясного та комбінованого напрямів у козівництві.

Учасники ринку також відзначають, що однією з найбільших проблем є відсутність спеціалізованої школи козівництва, яка б сприяла підвищенню професійного рівня фахівців та розвитку галузі загалом.