Причини низької прибутковості козівництва в Україні: проблеми та виклики галузі
Козівництво в Україні залишається малоприбутковим напрямом тваринництва, оскільки до кіз часто ставляться як до другорядних тварин, які не потребують особливого догляду або інвестицій. Галузь стикається з низкою труднощів, які заважають її розвитку та прибутковості.
Про це розповідає AgroReview
Відсутність державної підтримки та ветеринарні проблеми
Власниця фермерського господарства «Садочок+» Тетяна Карпенко наголошує на недостатній увазі з боку держави. Дотація за утримання кози складає лише 2 тисячі гривень на рік, що не покриває навіть базових витрат на корм. Наприклад, один тюк сіна коштує близько 100 гривень. Крім того, для фермерів важко залучити ветеринарів навіть за високі гонорари, адже кози вважаються складними у лікуванні та чутливими до антибіотиків. Ветеринари остерігаються втратити репутацію через можливі ускладнення, а також існують суттєві проблеми з осіменінням.
«Бо коза ‒ складна тварина щодо лікування, специфічно реагує на антибіотики ‒ дуже чутлива тварина. Тож ветеринари бояться втратити репутацію, ‒ пояснила вона. ‒ Проблеми з осіменінням. Спробували штучне ‒ не вийшло. Закупили спермодозу преміальних цапів, але в нас не можуть її правильно ввести, щоб відбулося запліднення. Викликати фахівця від компанії ‒ дуже дорого, і він поїде до мінімум 100 кіз. Тобто для нас це не рентабельно».
Дефіцит фахівців і складнощі з імпортом племінних тварин
В Україні практично відсутня система підготовки ветеринарів та зоотехніків, які спеціалізуються на козах. Випускники аграрних університетів вперше стикаються з цими тваринами вже на виробництві. Крім того, бракує спеціалізованих ветеринарних препаратів для кіз, навіть для боротьби з дерматитами, спричиненими укусами комах.
Доставка племінних цапів з-за кордону є дороговартісною та проблематичною. Господарства змушені кооперуватися для закупівлі тварин, оскільки вітчизняні цапи часто не мають підтвердженого походження, що впливає на здоров’я стада та продуктивність. У європейських країнах проводяться конкурси для визначення найкращих племінних цапів і кіз, і вартість спермодози від переможця є досить високою. Водночас, найкращі тварини залишаються у місцевих господарствах, а на експорт потрапляють лише ті, які залишилися поза конкурсом.