В Україні знижуються закупівельні ціни на молоко через профіцит і зміни квот
В Україні триває зниження закупівельних цін на молоко, що пов’язано з профіцитом сировини, надлишком готової продукції на ринку, збільшенням імпорту сирів та відновленням торговельних бар’єрів з боку Європейського Союзу.
Про це розповідає AgroReview
Динаміка закупівельних цін на молоко різних ґатунків
Станом на 6 червня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку складала 16,00 грн/кг без ПДВ, що на 12 копійок менше порівняно з попереднім місяцем. Діапазон цін на цей вид молока в господарствах залишився стабільним: від 15,50 до 16,50 грн/кг. Молоко вищого ґатунку коштує в середньому 15,75 грн/кг без ПДВ, знизившись на 18 копійок, з діапазоном цін від 15,30 до 16,20 грн/кг. Для молока першого ґатунку середня ціна становить 15,45 грн/кг без ПДВ, що на 15 копійок менше, ніж у першій половині минулого місяця. Мінімальна ціна збереглася на рівні 15,00 грн/кг, а максимальна знизилася до 15,60 грн/кг.
Середньозважена ціна для трьох ґатунків наразі складає 15,75 грн/кг без ПДВ, що на 5 копійок нижче показників попереднього моніторингу.
“На початку червня зниження цін відбулося в середині цінового діапазону, при цьому верхні та нижні межі для екстра та вищого ґатунків залишилися стабільними”, – зазначає Георгій Кухалейшвілі, аналітик Асоціації виробників молока.
Вплив торговельних обмежень та ринкової кон’юнктури
Ймовірно, у другій половині червня молокопереробні підприємства можуть скоригувати закупівельні ціни, незалежно від типу продукції. Основною причиною зниження, окрім профіциту сировини, є також надлишок готової молочної продукції. Якщо у травні на ринку спостерігався баланс, то зараз пропозиція перевищує попит.
Зростання цін на молоко в Україні обмежує рішення Єврокомісії від 5 червня щодо відновлення квот і мит на українську сільгосппродукцію та скасування автономних торговельних заходів для молока і молочних виробів з України. Це ускладнює експорт продукції до ЄС, оскільки з 2022 року українські переробники могли постачати молочні товари до Європи без мит та квот.
Європейські трейдери закуповують в Україні сухе молоко та вершкове масло, які коштують менше за європейські біржові аналоги, та перепродають ці товари у треті країни. Молокопереробники Румунії і Болгарії, які стикаються з дефіцитом сировини, імпортують українське сухе молоко для виробництва кисломолочного сиру та м’яких сирів, задовольняючи внутрішній попит.
У менших обсягах українська молочна продукція присутня на полицях супермаркетів під private label або в етнічних магазинах Німеччини, Польщі, Румунії та Литви.
Відновлення мит на українську продукцію може призвести до зменшення експорту до ЄС. До кінця 2025 року Україна зможе експортувати до Європи лише 5 тис. тонн сухого молока за квотами, з яких наразі залишилося 2,9 тис. тонн. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2025 року Україна вже експортувала 8 тис. тонн сухого молока до ЄС, а за весь 2024 рік — 15 тис. тонн.
Переорієнтація експорту сухого молока на ринки Близького Сходу та Північної Африки не забезпечить тієї ж виручки, що й європейський ринок. Українським виробникам доведеться демпінгувати, щоб конкурувати з постачальниками з Нової Зеландії та Південної Америки, що призведе до зниження цін для місцевих виробників молока.
Відновлення експорту сирів та іншої молочної продукції на довоєнний рівень до країн колишнього СРСР, зокрема Казахстану, залишається проблематичним через порушення логістики та конкуренцію з російськими й білоруськими виробниками. Збільшення експорту до ЄС відбувалося на тлі зменшення частки України на традиційних ринках збуту.
Зростання імпорту сирів до України також чинить тиск на закупівельні ціни, ускладнюючи реалізацію для вітчизняних сироварів. У таких умовах молочнотоварні ферми змушені скорочувати витрати, а приріст виробництва молока наразі не є вигідним і посилює зниження цін.
Ситуація може змінитися, якщо уряд України та Єврокомісія домовляться про збільшення квот або їх скасування для української молочної продукції.
Водночас, скорочення виробництва молока та поголів’я корів у країнах ЄС через спалахи блутангу та зростання цін на вершкове масло створює додатковий попит з боку європейських трейдерів на українські біржові товари, але відновлення квот суперечить їхнім інтересам.