Українська молочна галузь втрачає позиції через повернення квот ЄС: що чекає на ринок
Після припинення «торговельного безвізу» з Європейським Союзом українська молочна галузь стикається з відчутними втратами. Від 5 червня 2025 року автономні торговельні преференції, які дозволяли безмитний експорт української продукції до країн ЄС, втратили чинність. Це стало серйозним викликом для вітчизняних виробників, котрі за останні три роки значно розширили свою присутність на європейському ринку.
Про це розповідає AgroReview
Зниження обсягів експорту та нові виклики для виробників
За підсумками першої половини червня обсяги зовнішньої торгівлі молочними продуктами скоротилися до $19,5 млн, що на 29% менше порівняно з аналогічним періодом травня. Особливо суттєвим стало падіння експорту — на 44%, тоді як імпорт зменшився лише на 4%. Найбільше зниження спостерігається в сегментах незгущених молока і вершків (–47%), згущених молока і вершків (–58%), молочної сироватки (–50%), вершкового масла та жирів (–51%). За прогнозами Спілки молочних підприємств України, червень стане місяцем із найнижчими експортними показниками з початку року.
“Експорт скоротився. Спочатку була невизначеність і це вплинуло на перші п’ять днів в червні. Далі було не зрозуміло, чи запроваджуватиме європейська сторона ліцензування, чи діятиме принцип ‘хто перший встиг – того й квота’. Сьогодні вже знаємо, що ліцензування з боку Європейського Союзу щодо розподілу квот немає. Загальний облік вестиме митна служба Європейського Союзу по окремих країнах. Тобто буде загальна база. І вже на кордоні митники бачитимуть, коли приїхав товар, чи потрапляє він у квоту. Це сприятиме конкуренції між нашими переробниками, щоб швидше поставити товар. Адже, якщо квоти вже вичерпаються, то доведеться або розвертати товар або сплачувати мито, яке сягає до 300%”.
Наразі урядова команда веде переговори з ЄС щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію, яка регулює квоти на експорт. Кінцевий строк домовленостей — 1 серпня. Водночас експортери готують альтернативні плани, орієнтуючись на інші ринки, зокрема Північну Африку та Південну Азію. Проте ці ринки мають суттєво нижчі цінові пропозиції та вимагають додаткових витрат на логістику.
Внутрішній ринок: проблеми та потенціал зростання
В умовах скорочення експорту особливої ваги набуває боротьба за внутрішній ринок. Структура молокопереробки в Україні орієнтована на експорт, адже внутрішнє споживання не покриває всіх обсягів виробництва. Наприклад, на внутрішньому ринку споживається до 80% виробленого масла, але лише близько 20% сухого молока.
Водночас імпорт сиру вже досяг 50% від загального обсягу внутрішнього споживання, а близько 20% цієї продукції надходить нелегально — через контрабанду або без сплати податків. Це створює нерівні умови для національного виробника. Додатковим фактором тиску є тіньовий обіг молочної сировини, яку виробляє населення. З 4 млн тонн молока, вироблених домогосподарствами, лише 400 тис. тонн офіційно надходить на промислову переробку, решта — потрапляє на ринок неофіційно, часто у вигляді фальсифікованої продукції.
Для захисту легального бізнесу та збільшення частки внутрішніх продажів експерти галузі пропонують посилити контроль за обігом молочної сировини, провести інвентаризацію офіційних дозволів та забезпечити максимальну простежуваність походження продукції. Водночас наголошується на необхідності вдосконалення державних програм підтримки, таких як національний кешбек, аби вона була більш адресною і спрямованою на стратегічно важливі категорії товарів — зокрема сири.
Українські молочні виробники сподіваються, що урядова команда зможе захистити інтереси галузі під час перемовин з ЄС і досягти збільшення експортних квот хоча б до рівня 2024 року. Водночас галузь готується до боротьби за внутрішній ринок, посилення контролю та реальної підтримки легального виробництва, адже від цього залежить подальше виживання всієї молочної індустрії України.