Як птахоферма на Житомирщині знижує витрати завдяки власному комбікорму
У смт Попільня, що на Житомирщині, місцева птахоферма впровадила власну лінію виробництва комбікорму, що дозволило підприємству вдвічі скоротити витрати на виробництво яєць. Завдяки цьому рішенню господарство утримує під одним дахом 260 тисяч курей і демонструє ефективну модель економії для галузі.
Про це розповідає AgroReview
Власний комбікорм: шлях до фінансової стабільності
Основна частина витрат у птахівництві — це корми, які формують до 65% собівартості яйця або м’яса птиці. Традиційно господарства купують готовий комбікорм за ціною 7 000–9 000 грн за тонну, сплачуючи додаткову вартість посередникам. У Попільні вирішили змінити підхід: встановили власну виробничу лінію, яка дозволяє готувати комбікорм із власного та закупленого зерна. Вартість кукурудзи для виробництва становить 4 500–5 000 грн за тонну, що забезпечує економію до 4 000 грн на кожній тонні корму. При масштабах господарства це дозволяє зберігати десятки мільйонів гривень щосезону.
“Корми складають 60–65% собівартості яйця або курятини. Решта — електроенергія, ветпрепарати, праця, амортизація. Коли зерно дорожчає слідом за дизелем і добривами — готовий комбікорм дорожчає ще швидше, бо переробник закладає власну маржу”.
Господарства, які залежать від ринку комбікормів, першими відчувають ціновий тиск. У тих, хто має власну кормову базу або повноцінний комбікормовий завод, є захист від коливань цін. Попільнянська птахоферма також автоматизувала процес годівлі, мінімізувавши людський фактор та зменшивши витрати на персонал.
Вартість входу в птахівництво та можливості для розвитку
Для старту у птахівництві у 2026 році достатньо організувати міні-ферму на 1 000 курей-несучок. Витрати на пташник складуть від 500 000 грн, у залежності від стану приміщення та обладнання. Купівля добових курчат обійдеться в 120 грн за голову, а перша партія комбікорму — 50 000–80 000 грн. За умови грамотної організації, окупність інвестицій очікується протягом 16–24 місяців, а рентабельність несучок залишається на рівні 35–60%.
Самостійне виготовлення кормів дозволяє знизити собівартість одного яйця до 1,5–2,3 грн, тоді як роздрібна ціна сягає 8–9 грн за штуку, а оптові партії продаються по 45–55 грн за десяток. Таким чином, власна кормова база забезпечує стійку різницю між собівартістю та ціною реалізації.
Окремий напрям — органічне птахівництво. В Україні наразі працюють лише чотири сертифіковані органічні ферми, а органічне яйце продається у 2–3 рази дорожче за звичайне. Цей сегмент залишається вільним, а попит з боку ресторанів і торговельних мереж стабільно зростає.
Перед стартом фермеру важливо визначити основний напрям діяльності: несучки забезпечують стабільний грошовий потік, а бройлери — більший одноразовий прибуток, але з коротшим циклом та залежністю від ринкової ціни на курятину. Також необхідно прорахувати наявність власної кормової бази, адже без неї рентабельність знижується удвічі. Не менш важливо обрати канали збуту ще до початку роботи: це може бути місцевий ринок, ресторани, супермаркети або власна служба доставки. Кожен варіант має свої вимоги щодо упаковки та сертифікації, а також впливає на рівень маржі.