174499

У порту відкрився перший в Україні "аграрний супермаркет"

Дистриб'юторська мережа "УкрАгро НПК" і термінал Ніка-Тера (обидві компанії входять до Group DF) спільно відкрили перший в Україні "аграрний супермаркет" на території терміналу.

Про це пише ЦТС з посиланням на інформацію Group DF.

Відзначається, що за форматом "аграрний супермаркет" є оптово-роздрібними складом-магазином. Цільова аудиторія торгової точки - клієнти терміналу та фермери Миколаївській та Одеській області.

"Відкриття цієї точки покликане задовольнити серед наших аграрних клієнтів попит. Якщо раніше аграрій або трейдер віз урожай в термінал для перевалки, вивозив його і назад їхав порожніми, то зараз їм буде вигідно по дорозі назад купити добрива або інші продукти, необхідні для ведення агробізнесу, і поїхати назад. Це скорочує логістичні витрати", - заявив начальник терміналу Алім Агакішиєв.

Повідомляється, що відкрита торговельна точка повністю обладнана для приймання, зберігання, фасування та відвантаження продукції.

"Наша стратегія - продавати товари за найбільш конкурентними в регіоні цінами. На старті асортимент продукції представлений різними видами азотних і комплексних добрив в різних видах упаковки. В наших планах поступове розширення асортименту: ми плануємо торгувати насінням, засобами захисту рослин, іншими хімікатами. В майбутньому ми зможемо продавати інші товари і послуги, необхідні фермерам, агровиробникам, трейдерам", - додав генеральний директор "УкрАгро НПК" Володимир Довбня.

Аграрії закликають владу пришвидшити розблокування держреєстрації пестицидів та агрохімікатів

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Уряду з проханням врегулювати питання роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і пришвидшити розблокування державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Як йдеться у зверненні, протягом року у зв’язку з політичними змінами з Міністерством, що здійснює державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів відбувалася низка важливих та кардинальних змін. Так, Кабінетом Міністрів України було ухвалено Постанову «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02 вересня 2019 р. № 829, якою Мінекології об’єднали з Міненергетики та в результаті було утворено Міністерство енергетики та захисту довкілля України (далі – Міністерство).

Таке об’єднання двох міністерств спричинило те, що процедура реєстрації пестицидів налагодилася лише 3 лютого 2020 року за активної комунікації створеного міністерства з профільними асоціаціями. Наступним кроком стало ухвалення КМУ Постанови «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 27 травня 2020 р. № 425, якою утворено Міністерство.

Проте через певні складнощі з налагодженням роботи новоствореного Міністерства, вже понад два місяці як процес державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів призупинений.

«Такі зупинки в роботі є неприпустимими, адже напряму впливають на роботу аграріїв, захист урожаю, продовольче забезпечення країни та експортний потенціал країни, адже аграрна галузь забезпечує 39% від загального обсягу експорту, 19% ВВП та 40% валютних надходжень. Так, понад 100 препаратів чекають на завершення процедури реєстрації, перереєстрації та завезення в Україну для використання аграріями з метою захисту урожаю, які в першу чергу страждають від таких затримок», - наголошується у зверненні.

Безумовно, такі затримки з реєстрацією сприяють також і збільшенню попиту на фальсифіковану продукцію та сірий імпорт, що в результаті може негативно вплинути на якість продукції, яка буде отримана в результаті, а також несе шкоду навколишньому природному середовищу.

Враховуючи важливість цього питання, УКАБ звернувся до влади з проханням пришвидшити внутрішні процеси роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та якнайшвидше розблокувати державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів.

Як недобросовісні виробники підробляють кисломолочний сир

Дуже часто виробники заради збільшення прибутку намагаються замінити дорогу сировину на більш дешеву, але не завжди якісну. Найпростіший спосіб фальсифікації — заміна молочного жиру більш дешевим пальмовим або кокосовим маслом, яке буквально «кишить» шкідливими трансжирами. Про це розповідає Володимир Величко, генеральний директор ДП «Харковстандартметрологія».

Експерт зауважує, що вимоги до якості сиру викладені в національному стандарті ДСТУ 4554:2006 «Сир. Технічні умови».

«Підприємства можуть виробляти продукцію відповідно до цього нормативного документа. Однак згідно з чинним законодавством суб'єкти господарювання мають право добровільного вибору нормативного документа, відповідно до якого будуть випускати продукцію, в тому числі можуть розробити власний нормативний документ — технічні умови», — каже фахівець.

Однак яка потреба розробляти свої нормативи, якщо є національний стандарт?, — запитаєте ви.

«Як правило, при наявності національного стандарту технічні умови розробляють, якщо необхідно уточнити, доповнити вимоги на конкретну продукцію, яку виробляє підприємство. Однак вимоги, встановлені в технічних умовах, не повинні суперечити вимогам законодавства та національних стандартів, що поширюються на цю продукцію», — пояснює Володимир Величко.

На сьогоднішній день асортимент сиру в торговій мережі надзвичайно широкий. Однак ми живемо в такий час, коли корисний далеко не кожен вид сиру. Молочний жир — досить дорогий компонент. Дуже часто виробники заради збільшення прибутку намагаються замінити дорогу сировину на більш дешеву, але не завжди якісну.

Найпростіший спосіб фальсифікації — виготовлення сиру з меншою часткою жиру під виглядом більш жирного, — каже Володимир Величко. — Також при виробництві сиру можуть замінювати молочний жир дешевшим рослинним. Найчастіше використовуються масла тропічного походження — пальмова, кокосова та інша, а також замінники сухих вершків на рослинній основі. Однак, якщо при виробництві сиру разом з молочними використовуються рослинні жири, то виходить не молочний, а молоковмісний продукт і називатися повинен відповідно — продукт молоковмісний сирний.

Згідно ДСТУ 7170: 2010 «Продукти молочні та молоковмісні» молокомісткий продукт — це продукт, що містить білки і (або) жири немолочного походження, але в якому молочні компоненти складають істотну частку в кінцевому продукті та визначають його властивості. Визначено, що в готовому молоковмісному продукті масова частка молочних компонентів повинна становити не менше 25%. Якщо ж менше, то такий продукт взагалі не має права на виробництво і продаж.

Джерело: milkua.info

В Україні стало помітно менше хліба

Виробництво в Україні хліба, що дорожачає, та хлібобулочних виробів в січні-червні склало 373 тис. тонн, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, виробництво пшеничного хліба скоротилося на 15,6% – до 150 тис. тонн. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

При цьому в червні цього року було вироблено 59 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що на на 16,4% менше, ніж в червні минулого року. З них пшеничного хліба – 23 тис. тонн, що менше на 21,4%. Обсяг виробництва пшеничного борошна за вказаний період склав 713 тис. тонн, що на 11,5% менше показника за січень-червень минулого року. При цьому в червні поточного року обсяг виробництва даної продукції склав 104 тис. тонн, що майже на 13% менше, ніж в червні 2019 року.

За шість місяців Україна скоротила виробництво більшості видів борошняних виробів: печива на 4,5% – до 73 тис. тонн, макаронних виробів на 1,2% – до 34 тис. тонн, тортів та кондитерських виробів на 13,3% – до близько 40 тис. тонн.

Джерело: Сегодня

Україна не повністю реалізовує свій потенціал з експорту зернових

Сезон-2019/20 став для України рекордним як за обсягом виробництва пшениці і кукурудзи, так і за обсягами експорту. Тим часом, слід зазначити, що Україна не повністю реалізувала свій потенціал з експорту, хоча використовує всі можливості, які надає світовий ринок. Таку думку висловив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов в інтерв’ю ІА «АПК-Інформ».

«Для нас стали відкриті нові ринки. Наприклад, в минулому маркетинговому році Україна експортувала вперше пшеницю в Еквадор. Зараз відбувається новий перерозподіл ринків в світі, трансформується робота таких міжнародних організацій, як СОТ, змінюється геополітична обстановка і відносини між країнами. І Україна намагається і повинна отримати з цього максимальну вигоду», – вважає він.

На думку керівника УЗА, те, що відбувалося в другій половині сезону в світі, лише підкреслило значущість України на глобальному ринку як надійного постачальника продовольства.

«На мій погляд, як б криза не торкнулась Україну та світ в цілому, поставки продовольства з боку України будуть тривати, і в подальшому будуть тільки збільшуватися, як і роль України як суб’єкта забезпечення світової продовольчої безпеки», – поділився своєю впевненістю М. Горбачьов.

Голова профільної організації підкреслив, що для України аграрний сектор в умовах світової економічної кризи через пандемію коронавірусу фактично перетворився в одного з драйверів економіки, який забезпечує стабільний приплив валюти від експорту.

Вертикальні ферми можуть підвищити врожайність пшениці в 600 разів — і прогодувати людство

Група дослідників із Флоридського й Пристонського університетів (США) за допомогою комп’ютерного моделювання виявили, що вирощування пшениці у вертикальних фермах може збільшити її врожайність у кількасот разів. Так людство зможе забезпечити себе продовольством за умов обмежених земельних ресурсів.
Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.

Значення пшениці для людства важко переоцінити: вона наразі складає близько 20% усіх калорій і білків, які ми споживаємо. Пшениця є найважливішим знаком у більшості країн світу. Її вирощують на мільйонах гектарів землі — але, як правило, врожайність її порівняно невелика і дуже залежить від природних умов.

Прогнози зростання населення Землі (до 11 мільярдів на кінець ХХ століття) вказують, що виробництво злаків, аби прогодувати людство, потрібно збільшити на понад 60%. В умовах, коли земельні ресурси скорочуються, необхідні нові способи забезпечення людей продовольством.

Пол Готьє з Принстона з колегами дослідили можливість вертикальних ферм — так називають агропромислові комплекси, де насадження розташовані в кілька ярусів одночасно. Такі ферми заточені на швидке вирощування й збирання культур, а тому мають технічні можливості підтримувати необхідні умови.

У дослідженні ефективність вертикальних ферм була прорахована за допомогою двох незалежних комп’ютерних моделей - DSSAT-NWheat та SIMPLE, які вже раніше застосовувалися для подібних прогнозів. За параметри було обрано 10-ярусну вертикальну ферму з постійним освітленням, достатньою концентрацією вуглекислого газу й поживних речовин.

Розрахунки показали, що така ферма забезпечує урожайність у 220-600 разів вищу, ніж у середньому у світі. Перевагами вертикальної ферми є те, що вона не залежить від погодних умов, не використовує хімікатів для боротьби зі шкідниками й не потребує великої кількості землі. Автори запевняють, що їхню модель можна масштабувати до 100 ярусів — тоді, відповідно, теоретичний максимум урожайності може зрости аж у 6000 разів.

Утім дослідження підкреслює: ці розрахунки є лише теоретичними й мають бути підтверджені експериментально. Крім того, вертикальні ферми — досить вартісні у виробництві й утриманні, а тому можуть застосовуватися, приміром, у безземельних регіонах, де іншого способу вирощувати пшеницю немає.

Джерело: hromadske.ua