174499

У сподіванні правосудного рішення Феміди або як Сварог впливає на суддів Дніпра

Справа №201/3418/20  за ознаками ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) з фірмами-двійниками, за якою власники корпорації «Сварог Вест Груп» уникають сплати багатомільйонних боргів перед ТОВ «Агротек», днями вже встигла потрапити до Дніпровського апеляційного суду. Приводом для цього стало подання юристами корпорації «Сварог Вест Груп» апеляційної скарги на ухвалу від 13 квітня 2020 року щодо арешту корпоративних прав ТОВ «Хмельницьк-Агро»та часток у статутних фондах ТОВ «Лотівка Еліт» та ТОВ «Сварог-Дністер».  

Читайте також: Схеми з «двійниками»: до яких хитрощів вдався «Сварог», щоб не платити борг «Агротеку»

Цікаво, що спершу ця справа попала на суддю Іванову Аллу Пилипівну. Однак остання, явно не витримавши тиску з боку впливових осіб корпорації «Сварог Вест Груп» та «Епіцентр К», заявила самовідвід, хоча прямих підстав для цього не було.

Після повторного перерозподілу справа потрапила на суддю Іванченко Олексія Юлійовича. Можемо тільки уявити, який тиск чиниться на суддю Іванченко О.Ю. з боку корпорації «Сварог Вест Груп» та «Епіцентр К», які за будь-яку ціну будуть намагатися вплинути на прийняття рішення Дніпровським апеляційним судом на свою користь.

І це зрозуміло, адже корпорація «Сварог Вест Груп» продовжує вже звичну політику ухилення від сплати боргів, а компанії «Епіцентр К», яка нещодавно придбала компанії ТОВ «Лотівка Еліт» та ТОВ «Сварог-Дністер» у корпорації «Сварог Вест Груп», не потрібні зайві проблеми у своїх компаніях. 

Читайте також: «Агротек»: негативний досвід співпраці зі «Сварог»

Компанія Агротек продовжує правничу боротьбу з недобросовісним контрагентом в особі корпорації «Сварог Вест Груп» та сподівається, що судді Іванченко О.Ю. вистачить професійної гідності не піддатися на корупційні схеми, запропоновані Сварогом та Епіцентром, а Голова Дніпровського апеляційного суду Деркач Наталія Миколаївна, в свою чергу, не залишить цю резонансну справу поза своєю увагою та контролем.

Юридична служба компанії буде пильно стежити за розвитком справи №201/3418/20 у Дніпровському апеляційному суді та у випадку прийняття суддею Іванченко О.Ю. неправомірного рішення буде негайно звертатися зі скаргою до Вищої ради правосуддя та інших інстанцій.

 

Гарні перспективи майбутнього врожаю опускають біржові ціни на пшеницю

Зниження прогнозу виробництва пшениці в новому сезоні для США та ЄС уповільнює падіння цін, оскільки трейдери не вірять у суттєве зниження котирувань, що частково підтвердили підсумки алжирського тендеру.

У вівторок алжирська агенція OAIC придбала на тендері щонайменше 480 тис т європейської борошномельної пшениці з протеїном 11% з поставкою у липні-серпні за ціною 218-218,5 $/т C&F, яка на 7-10 $/т вища, ніж була рік тому.

Вчора французька пшениця подешевшала слідом за Чикаго, навіть попри перемогу на тендері в Алжирі, підсумки якого трейдери визнали ординарними.

Не підтримало котирування навіть збільшення прогнозу експорту французької пшениці до третіх країн до рекордних 13,3 млн т, що на 37,6% перевищить показник минулого сезону, та на 5,3% - попередній рекорд 2015/16 МР.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF впали на 2,5 €/т до 184 €/т або 198,96 $/т.

Тендери в Тунісі та Йорданії, що пройдуть цього тижня, нададуть ринку додаткові цінові орієнтири.

Липневі ф’ючерси на м’яку пшеницю в Чикаго під тиском звіту USDA впали до найнижчого з 18 березня рівня. Трейдерів турбує збільшення світових кінцевих запасів пшениці у 2020/21 МР до рекордних 310,12 млн т та зниження прогнозу експорту пшениці з США в порівнянні з поточним сезоном на 2,1%, внаслідок чого частка США у світовому експорті знизиться з 14,4% до 13,7%.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США впали:

на 4,68 $/т до 184,36 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 5,51 $/т до 166,90 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 4,68 $/т до 186,75 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

В Україні на тлі завершення трейдерами експортних програм ціни на пшеницю в порту опустилися на 200-300 грн/т до 6350-6400 грн/т або 200 $/т. Ціни попиту на поставки в порт в липні-серпні пшениці нового врожаю залишаються невисокими, на рівні 177-180 $/т. На ціни тисне прогнозований експертами USDA врожай на рівні 28 млн т, хоча тривала посуха на півдні країни може відкоригувати прогноз.

Ціни пропозицій чорноморської пшениці нового врожаю з протеїном 12,5% та поставкою у липні залишаються на рівні 195-196 $/т FOB, проте активних купівель немає.

Ярою пшеницею в Росії засіяно 42% із запланованих 5,1 млн га. Нещодавні опади покращили стан посівів озимини, проте на півдні Краснодарського та Ставропольського краю спостерігається дефіцит вологи.

Джерело: graintrade.com.ua

Сучасний суперфуд: як фермер в домашніх умовах вирощує мікрозелень

Наймодніша зелень мікрогрін – це маленькі паростки різних рослин, на яких є 2 – 3 листочки. Їх вживають до салатів та інших страв. Однак деяки люди не купляють мікрогрін, а вирощують одразу в себе в кімнаті. 

Фермер Дмитро Носов розповів 24tv.ua, як правильно обрати насіння для вирощування та чим корисний мікрогрін.

Чоловік зазначив, що мікрогрін цікавий для людей своєю незвичністю, адже більшість звикли вживати листя cалату, кріп, руколу чи іншу зелень, а мікрогрін – щось нове.

"Цікавий момент того, що такого ніколи у нашому житті не було. Більшість видів зелені, яку ми вживаємо – стало не цікавим і стереотипним,"– пояснив Носов.

Носов розповів, що зацікавився мікрогріном у ресторані, коли побачив страву, прикрашену ним. 

"Я запитав офіціанта, він сказав, що це мікрогрін. Далі – google в допомогу",– сказав чоловік.

Він прочитав безліч інформації в інтернеті та вирішив, що вирощуватиме зелень вдома – у власній кімнаті. "З того, що було під рукою, залишки від ремонту вдома, а також дещо докупив у будівельному магазині і зробив собі невелику полицю, яка й стала моїм городом", – розповів фермер.

Зараз він та його сім'я щодня вживають мікрозелень, адже вона росте просто у їхній квартирі. Це, за словами Носова, дало змогу й зменшити кількість хліба, який вони споживають. 

Носов зазначив, що мікрогрін проростає не від пучка, а від насіння, яке ми сіємо.

"Вирощувати можна будь-які, за винятком бобових. До прикладу, фасолю не рекомендують. Я вирощую редиску, соняшник, горох, гірчицю, льон. Можна ще багато чого, але я вибрав ці і через зручність у вирощуванні, і через смак", – запевнив Носов.

Чоловік сказав, що насіння, яке продається у пакеті в магазині – не зовсім підходить.

"Вони оброблені хімікатами від хвороб та шкідників, які є у ґрунті. Вся ця хімія потім потрапляє в росток",– зауважив фермер.

Однак є спеціальна серія, де на пакуванні так і пише "мікрогрін" або "мікрозелень". Її можна використовувати. А найкраще насіння, за словами Носова, є у людей, які займаються городом. У них є насіння, яке вони залишають на наступний рік. Саме воно чудово підходить.

За словами фермера, 3 – 4 дні вже зрізані паростки мікрогріну чудово зберігаються в холодильнику

"У звичайних скляних тарілочках з кришкою, які є в кожної господині",– сказав Носов.

 

Європейські сировари переживають «ринковий шок»

Французькі сировари повідомляють, що закриття ресторанів і спад міжнародної торгівлі спричинили зниження продажів сирів усіх сортів на 60 відсотків.

Це може призвести до того, що понад 5 тисяч тонн високоякісного сиру доведеться просто викинути на смітник.

Спалах коронавірусної пандемії COVID-19 збігся із сезонним піком виробництва молока в Європі. Скорочення попиту на дорогі сири змусило фермерів перероблювати молоко на молочні продукти, які можуть зберігатися довше, наприклад, масло та порошкове молоко. «Це створює перевиробництво певних видів молочної продукції і негативно впливає на загальний стан ринку», — констатують у Єврокомісії, де відзначають, що молочна промисловість ЄС наразі переживає «ринковий шок».

Після тиску з боку урядів країн-членів ЄС Єврокомісія погодилася заплатити французьким фермерам за тимчасове зберігання понад 18 тисяч тонн сиру, щоб ці запаси не потрапили на ринок у кризові часи. Але натомість деякі фермери хочуть, щоб ЄС компенсував їм скорочення виробництва сиру, стверджуючи, що зберігання цієї продукції на складах лише відтермінує проблему перепостачання. Адже коли всі запаси сирів потраплять у продаж, то це неминуче призведе до стрімкого зниження цін.

Голова Європейської ради з питань молочної промисловості Ервін Шепгес вважає політику ЄС щодо тимчасового зберігання сиру неправильною. Він заявив, що особисто координуватиме протести у восьми країнах ЄС, включаючи Францію та Бельгію. Під час протестів фермери розкидатимуть порошкове молоко своїми полями.

Джерело: infagro.com.ua

Понад 20 мільйонів гривень, десятки одиниць медтехніки та понад півмільйона засобів захисту, - аграрії об'єднались у боротьбі з коронавірусом

За ініціативою найбільшої української аграрної асоціації – Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) – ще наприкінці березня стартувала масштабна благодійна акція «Збережи життя українців». В її рамках понад 700 агропідприємств з усіх куточків України об’єднались, задля допомоги лікарям та медичним закладам своїх регіонів.

До акції доєднались аграрії зі 190 районів у 23 областях України. Сільгоспвиробники оперативно зконтактували із керівниками медзакладів щодо їхніх потреб. Чимало головних лікарів самі звертались до агровиробників по допомогу. За цей час медичні установи різних рівнів – обласні та районні лікарні, ФАПи та амбулаторії отримали лише у коштах понад 20 млн грн допомоги. 

Окрім того, сільгоспвиробники забезпечили лікарні, які того потребували, 30 одиницями медтехніки, серед якої 16 апаратів штучної вентиляції легень, кисневі концентратори та інше медичне обладнання.

Понад 0,5 млн засобів індивідуального захисту отримали лікарі, працівники поліції, рятувальники та прикордонники від аграріїв. Зокрема: понад 300 тис. захисних масок та екранів, 45 тис. захисних костюмів, понад 120 тис. рукавичок та інших засобів захисту, включно із сотнями літрів дезінфікуючого розчину. 

Допомагали аграрії і продуктами. Понад 60 тис. продуктових пайків отримали лікарні, малозабезпечені сім'ї та літні люди від учасників ВАР.

Однак, і це ще не все. ВАР «озброювала»  лікарів й інформацією,  організувавши для українських лікарів три онлайн-зустрічі із медиками Італії, Франції та Ізраїлю, під час яких відбувався обмін інформацією щодо лікування COVID-19. Закордонні лікарі ділились власним досвідом щодо лікування важко хворих пацієнтів та тих, у кого легкий перебіг хвороби, організації роботи в лікарні в період пандемії, особливостями захисту медперсоналу тощо.

 

«Малі та середні аграрії вкотре показали, що є соціально-відповідальним бізнесом і турбуються про ті громади, в яких працюють. Ми допомагаємо не вперше, у 2014 році, коли в Україну прийшла війна, аграрії, подібно до сотень інших активістів, підставили своє плече армії та волонтерам. Не могли вони залишитись осторонь в боротьбі за здоров’я українців і сьогодні», - наголошує голова ВАР Андрій Дикун.

Тіньовий обробіток землі, логістика та зрошення: основні проблеми агросектору

Про найбільш проблемні питання української аграрної галузі розповів голова ВАР Андрій Дикун під час онлайн-круглого столу на тему: "Земельна реформа в Україні: чи уряд Зеленського проводить її правильно?".

Одним із таких питань є тіньовий обробіток землі: 
"Сьогодні в Україні є три види фінансування обробітку землі: агрохолдинги, малі і середні аграрії та "чорні" фермери, які працюють в "тіні". На жаль, до 50% сільськогосподарської землі сьогодні обробляється без сплати податків, тобто незаконно. А той, хто працює легально, платить в середньому 120-150 євро податків за 1 гектар. Тому, наразі дуже важливо ухвалити законопроєкт №3131, бо він змушує всіх аграріїв в УКраїні сплачувати податки", - зазначив Андрій Дикун. 

Разом з тим, наголосив голова ВАР, якщо подивитись на рівень зайнятості у господарствах, то найбільший він саме у середніх агрокомпаній, які обробляють до 10 тис. га землі. 

"Український агарний сектор немає такого розміру субсидій, як фермер у Європі. Тому потрібна нова бізнес-модель, така яка передбачає більшу зайнятість населення та більше податків. Уже визначено, що найбільш ефективними можуть бути господарства із земельним банком 8-10 тисяч гектарів землі, тобто середні. Саме їх потрібно розвивати", - сказав голова ВАР. 

Також серед актуальних проблем агросектору - це логістичне питання та проблеми зі зберіганням зерна, які потребують вирішення. Окрема тема - зміна клімату в Україні, через що на більших площах тепер потрібно застосовувати зрошувальні системи.