У заповіднику "Асканія-Нова" знову гинуть птахи: виявлено близько 190 трупів
Про це повідомляє прес-служба головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
“Держпродспоживслужба Херсонщини з’ясовує причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику „Асканія-Нова“. До Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 23 лютого надійшло повідомлення від директора біосферного заповідника „Асканія-Нова“ Віктора Гавриленка про нові випадки загибелі птахів”, — йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби на території дендропарку та озер на території зоопарку виявили 187 трупів птахів:
Крижень — 38;
Качка огар (червонокнижна) — 32;
Грачі — 75;
Галки — 42.
Зазначається, що за результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.
Нагадаємо, в січні в Асканії Новій один за одним гинули червонокнижні сірі журавлі.
Зaгибeль пpeдcтaвникiв фaуни пoв’язують з oбpoбiткoм пociвiв «xiмiєю» чи знeшкoджeнням мишeй нa пoляx.
Україна істотно збільшила імпорт пшениці
Україна в 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці. Даний факт відзначили аналітики ІА "АПК-Інформ".
Так, згідно з даними митної служби України, в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернової на суму 118,6 млн грн., що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2,1 тис. тонн) і в 6,6 рази - підсумок всього 2019/20 МР (2,2 тис. тонн).
Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні.
Із зазначеного обсягу близько 93% (13,4 тис. тонн в абсолютному вираженні) було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн у період з жовтня 2020 р. по січень 2021 р. Відповідно, середня розрахункова вартість 1 тонни зернової склала 5278,6 грн. У той же час, згідно з даними моніторингу цін, який проводять експерти агентства, середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3 класу на внутрішньому ринку України на базисі СРТ в зазначений період зросла з 6950 грн/т до 8900 грн/т .
Відзначимо також, що виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 25,2 млн тонн, що на 11% нижче за показник сезону-2019/20 (28,3 млн тонн).
Контроль за Держпродспоживслужбою відійшов до Мінекономіки
Поновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало у своє підпорядкування Держрибгосп, Держгеокадастр, а от контроль за Держпродспоживслужбою відійшов Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Про це пише AgroPolit.com.
Зазначається, що це випливає із аналізу урядової постанови №124 про положення функціонування Мінагрополітики, оприлюдненого на сайті уряду від 17 лютого 2021 року. Хоча раніше планувалося оприлюднити рішення про розподіл функцій між Мінагрополітики та МЕРТом не раніше 1 березня 2021 року.
Нагадаємо, що саме боротьба за контроль над Держпродспоживслужбою була ключовим бар’єром у поновленні роботи Мінагрополітики. Попри активний спротив аграрного ринку (заява шести аграрних до уряду з проханям поновити діяльність Мінагрополітики з тими функціями, які у нього були раніше) та нового аграрного міністра Романа Лещенко, діючий очільник МЕРТу Ігор Петрашко всіляко заважав процесу повноцінної передачі функції контролю за Держпродспоживслужбою у підпорядкування Мінагрополітики.
Читайте також: Ігор Петрашко «віджимає» у Мінагрополітики контроль за Держпродспоживслужбою
Водночас в основних і найрозвиненіших країнах світу компетентні органи з фітосанітарії, з ветеринарної медицини та з безпечності харчових продуктів контролює саме Міністерство аграрної політики. Дивіться далі досвід цих країн за посиланням.
Відсторонення глави Аграрного комітету зупинилось через політичні причини
Питання усунення глави аграрного комітету Сольського зупинилось у зв’язку з двома політичними причинами. Про це УНН розповів народний депутат фракції "Батьківщина" Вадим Івченко.
"Питання відсторонення голови аграрного комітету шляхом голосування недовіри "підвисло" на фоні двох політичних речей. Перше – це питання самого Разумкова, оскільки після того, як буде проголосовано у Раді по Сольському, то може полетіти ще щонайменше два голови комітетів, які так чи інакше співпрацюють з головою ВР, і є в його групі впливу. Другий аспект – це "слуги народу". На жаль, немає більше іншої фахової людини в аграрному комітеті від слуг народу, крім Сольського. Тому і постає питання у керівництва партії: а хто окрім нього може потягнути цю роботу", - пояснив Івченко.
Але, за словами нардепа, висловлення недовіри від аграрного комітету жодним чином не вплинуло на ефективність роботи Миколи Сольського.
"Робота так само ведеться. Він так само ставить порядок денний, ні з ким не радячись — ні з опозиційними фракціями, ні з опозиційними депутатами. Проводить засідання комітету тоді, коли йому зручно, тому спілкування не досить плідне з усіма членами комітету, особливо від опозиції", - розповів Івченко.
Також парламентар пояснив, що сам відмовився від посади глави аграрного комітету з причин незгоди з сільськогосподарською політикою, яку зараз провадить Президент Зеленський і "слуги народу", яких більшість у комітеті.
Нагадаємо, члени аграрного комітету Верховної Ради 27 січня проголосували за висловлення недовіри голові комітету нардепу Миколі Сольському. Мотивацією стала низька ефективність роботи комітету і лобізм окремих законів. Підтримали рішення більшість членів комітету. Тепер Микола Сольський повинен бути відсторонений від посади.
Питання про відкликання Миколи Сольского з посади керівника аграрного комітету парламенту “Слуги народу” мали розглянути на засіданні фракції 1 лютого.
Однак, питання все ще не вирішено, попри те, що експерти низько оцінюють ефективність роботи Сольського на посаді.
Фермери розповіли, як колишній глава Аграрного фонду їх у кабалу вганяв
На засіданні учасників Всеукраїнського конгресу фермерів, сільгоспвиробники поскаржилися міністру аграрної політики та продовольства Роману Лещенку на проблеми з фінансуванням посівної і складності співпраці з ДПЗКУ і Аграрним фондом, передає УНН.
Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, зазначив, що обидві державні компанії - ДПЗКУ і Аграрний фонд повинні максимально створювати умови для підготовки аграріїв до посівної, забезпечити їх паливом, посівним матеріалом і міндобривами у рамках своїх форвардних програм. При цьому представників держпідприємств на зустріч не запросили. Що дивно, оскільки місія ВКФ якраз в тому, щоб налагодити комунікацію фермерів, влади і підконтрольних їй підприємств.
Фермери в свою чергу розповіли міністру, що дійсно співпрацюють з держкомпаніями у рамках форвардних програм. Але в минулому році Аграрний фонд, який на той момент очолював Іван Баришев, пропонував міндобрива за необгрунтовано завищеними цінами, а в умовах форвардних контрактів були прописані непідйомні штрафи за порушення термінів поставки зернових. Аграрії скаржаться, що при мінімальних затримках отримують величезні штрафи "імені Баришева".
Роман Лещенко пообіцяв у ситуації розібратися і попросив Івана Баришева доповісти, про те, що ж за договори він підписував з фермерами.
Раніше ЗМІ повідомляли, що за півроку на чолі державного Аграрного фонду Іван Баришев незаконно провів уцінку міндобрив і завдав збитки підприємству. Крім того, ексглава держпідприємства відзначився "нововведеннями" з відміною обов'язкового страхування майбутнього врожаю за форвардними контрактами, у результаті чого фермери південної частини України, яка постраждала від посухи, понесли масштабні збитки. Сьогодні Іван Баришев "працює радником" аграрного міністра, але на цій посаді, судячи з усього, він більше нашкодить молодому міністру своєю одіозністю.
Українці все більше споживають білоруське вершкове масло
Україна продовжує експортувати масло, при цьому часто ціни зовнішніх продажів вище внутрішніх, що викликає у продавців бажання збільшити їх і для українців, пише ИНФАГРО.
На світовому ринку масло відчутно подорожчало, тобто вигідного варіанту імпорту на випадок виникнення дефіциту немає, хоча в Білорусі закуповувати цей товар зараз вигідно. Минулого місяця імпорт масла в Україну зріс до 450 т виключно за рахунок поставок з Білорусі. Завозити масло з Європи зараз не має сенсу. У січні 54% всього імпорту масла здійено з Білорусі, 18% з Нідерландів, 16% з Німеччини. Частки решти країн, звідки в країну завозиться масло, не перевищували 5%.
Експорт масла скорочується, хоча він все ще значний. За січень з країни вивезли товару близько 700 т.
Зростає собівартість виробництва спредів. Доводиться зменшувати випуск і експорт даного товару. У січні експортовано лише 1,4 тис. т різних рослинно-вершкових сумішей. У найближчі місяці на зростання зовнішніх продажів особливо розраховувати не варто.