178171

У заповіднику "Асканія-Нова" знову гинуть птахи: виявлено близько 190 трупів

Про це повідомляє прес-служба головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

“Держпродспоживслужба Херсонщини з’ясовує причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику „Асканія-Нова“. До Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 23 лютого надійшло повідомлення від директора біосферного заповідника „Асканія-Нова“ Віктора Гавриленка про нові випадки загибелі птахів”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби на території дендропарку та озер на території зоопарку виявили 187 трупів птахів:

Крижень — 38;
Качка огар (червонокнижна) — 32;
Грачі — 75;
Галки — 42.

Зазначається, що за результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.

Нагадаємо, в січні в Асканії Новій один за одним гинули червонокнижні сірі журавлі.

Зaгибeль пpeдcтaвникiв фaуни пoв’язують з oбpoбiткoм пociвiв «xiмiєю» чи знeшкoджeнням мишeй нa пoляx.

Україна істотно збільшила імпорт пшениці

Україна в 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці. Даний факт відзначили аналітики ІА "АПК-Інформ".

Так, згідно з даними митної служби України, в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернової на суму 118,6 млн грн., що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2,1 тис. тонн) і в 6,6 рази - підсумок всього 2019/20 МР (2,2 тис. тонн).

Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні.

Із зазначеного обсягу близько 93% (13,4 тис. тонн в абсолютному вираженні) було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн у період з жовтня 2020 р. по січень 2021 р. Відповідно, середня розрахункова вартість 1 тонни зернової склала 5278,6 грн. У той же час, згідно з даними моніторингу цін, який проводять експерти агентства, середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3 класу на внутрішньому ринку України на базисі СРТ в зазначений період зросла з 6950 грн/т до 8900 грн/т .


Відзначимо також, що виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 25,2 млн тонн, що на 11% нижче за показник сезону-2019/20 (28,3 млн тонн).

Контроль за Держпродспоживслужбою відійшов до Мінекономіки

Поновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало у своє підпорядкування Держрибгосп, Держгеокадастр, а от контроль за Держпродспоживслужбою відійшов Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Про це пише AgroPolit.com.

Зазначається, що це випливає із аналізу урядової постанови №124 про положення функціонування Мінагрополітики, оприлюдненого на сайті уряду від 17 лютого 2021 року. Хоча раніше планувалося оприлюднити рішення про розподіл функцій між Мінагрополітики та МЕРТом не раніше 1 березня 2021 року.

Нагадаємо, що саме боротьба за контроль над Держпродспоживслужбою була ключовим бар’єром у поновленні роботи Мінагрополітики. Попри активний спротив аграрного ринку (заява шести аграрних  до уряду з проханям поновити діяльність Мінагрополітики з тими функціями, які у нього були раніше) та нового аграрного міністра Романа Лещенко, діючий очільник МЕРТу Ігор Петрашко всіляко заважав процесу повноцінної передачі функції контролю за Держпродспоживслужбою   у підпорядкування Мінагрополітики. 

Читайте також: Ігор Петрашко «віджимає» у Мінагрополітики контроль за Держпродспоживслужбою

Водночас в основних і найрозвиненіших країнах світу компетентні органи з фітосанітарії, з ветеринарної медицини та з безпечності харчових продуктів контролює саме Міністерство аграрної політики. Дивіться далі досвід цих країн за посиланням.

Відсторонення глави Аграрного комітету зупинилось через політичні причини

Питання усунення глави аграрного комітету Сольського зупинилось у зв’язку з двома політичними причинами. Про це УНН розповів народний депутат фракції "Батьківщина" Вадим Івченко.

"Питання відсторонення голови аграрного комітету шляхом голосування недовіри "підвисло" на фоні двох політичних речей. Перше – це питання самого Разумкова, оскільки після того, як буде проголосовано у Раді по Сольському, то може полетіти ще щонайменше два голови комітетів, які так чи інакше співпрацюють з головою ВР, і є в його групі впливу. Другий аспект – це "слуги народу". На жаль, немає більше іншої фахової людини в аграрному комітеті від слуг народу, крім Сольського. Тому і постає питання у керівництва партії: а хто окрім нього може потягнути цю роботу", - пояснив Івченко.

Але, за словами нардепа, висловлення недовіри від аграрного комітету жодним чином не вплинуло на ефективність роботи Миколи Сольського.

Читайте також: "Тихий переворот": що відбувається в аграрному комітеті ВРУ і чому Сольський не має шансів залишитись його головою

"Робота так само ведеться. Він так само ставить порядок денний, ні з ким не радячись — ні з опозиційними фракціями, ні з опозиційними депутатами. Проводить засідання комітету тоді, коли йому зручно, тому спілкування не досить плідне з усіма членами комітету, особливо від опозиції", - розповів Івченко.

Також парламентар пояснив, що сам відмовився від посади глави аграрного комітету з причин незгоди з сільськогосподарською політикою, яку зараз провадить Президент Зеленський і "слуги народу", яких більшість у комітеті. 

Нагадаємо, члени аграрного комітету Верховної Ради 27 січня проголосували за висловлення недовіри голові комітету нардепу Миколі Сольському. Мотивацією стала низька ефективність роботи комітету і лобізм окремих законів. Підтримали рішення більшість членів комітету. Тепер Микола Сольський повинен бути відсторонений від посади. 

Питання про відкликання Миколи Сольского з посади керівника аграрного комітету парламенту “Слуги народу” мали розглянути на засіданні фракції 1 лютого. 

Однак, питання все ще не вирішено, попри те, що експерти низько оцінюють ефективність роботи Сольського на посаді. 

Фермери розповіли, як колишній глава Аграрного фонду їх у кабалу вганяв

На засіданні учасників Всеукраїнського конгресу фермерів, сільгоспвиробники поскаржилися міністру аграрної політики та продовольства Роману Лещенку на проблеми з фінансуванням посівної і складності співпраці з ДПЗКУ і Аграрним фондом, передає УНН.

Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, зазначив, що обидві державні компанії - ДПЗКУ і Аграрний фонд повинні максимально створювати умови для підготовки аграріїв до посівної, забезпечити їх паливом, посівним матеріалом і міндобривами у рамках своїх форвардних програм. При цьому представників держпідприємств на зустріч не запросили. Що дивно, оскільки місія ВКФ якраз в тому, щоб налагодити комунікацію фермерів, влади і підконтрольних їй підприємств.

Фермери в свою чергу розповіли міністру, що дійсно співпрацюють з держкомпаніями у рамках форвардних програм. Але в минулому році Аграрний фонд, який на той момент очолював Іван Баришев, пропонував міндобрива за необгрунтовано завищеними цінами, а в умовах форвардних контрактів були прописані непідйомні штрафи за порушення термінів поставки зернових. Аграрії скаржаться, що при мінімальних затримках отримують величезні штрафи "імені Баришева".

Роман Лещенко пообіцяв у ситуації розібратися і попросив Івана Баришева доповісти, про те, що ж за договори він підписував з фермерами.

Раніше ЗМІ повідомляли, що за півроку на чолі державного Аграрного фонду Іван Баришев незаконно провів уцінку міндобрив і завдав збитки підприємству. Крім того, ексглава держпідприємства відзначився "нововведеннями" з відміною обов'язкового страхування майбутнього врожаю за форвардними контрактами, у результаті чого фермери південної частини України, яка постраждала від посухи, понесли масштабні збитки. Сьогодні Іван Баришев "працює радником" аграрного міністра, але на цій посаді, судячи з усього, він більше нашкодить молодому міністру своєю одіозністю.

Українці все більше споживають білоруське вершкове масло

Україна продовжує експортувати масло, при цьому часто ціни зовнішніх продажів вище внутрішніх, що викликає у продавців бажання збільшити їх і для українців, пише ИНФАГРО.

На світовому ринку масло відчутно подорожчало, тобто вигідного варіанту імпорту на випадок виникнення дефіциту немає, хоча в Білорусі закуповувати цей товар зараз вигідно.  Минулого місяця імпорт масла в Україну зріс до 450 т виключно за рахунок поставок з Білорусі.  Завозити масло з Європи зараз не має сенсу.  У січні 54% всього імпорту масла здійено з Білорусі, 18% з Нідерландів, 16% з Німеччини. Частки решти країн, звідки в країну завозиться масло, не перевищували 5%.

Експорт масла скорочується, хоча він все ще значний.  За січень з країни вивезли товару близько 700 т.

Зростає собівартість виробництва спредів.  Доводиться зменшувати випуск і експорт даного товару.  У січні експортовано лише 1,4 тис. т різних рослинно-вершкових сумішей.  У найближчі місяці на зростання зовнішніх продажів особливо розраховувати не варто.

Ваш вибір 'Подобається'.