178171

Україна істотно збільшила імпорт пшениці

Україна в 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці. Даний факт відзначили аналітики ІА "АПК-Інформ".

Так, згідно з даними митної служби України, в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернової на суму 118,6 млн грн., що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2,1 тис. тонн) і в 6,6 рази - підсумок всього 2019/20 МР (2,2 тис. тонн).

Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні.

Із зазначеного обсягу близько 93% (13,4 тис. тонн в абсолютному вираженні) було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн у період з жовтня 2020 р. по січень 2021 р. Відповідно, середня розрахункова вартість 1 тонни зернової склала 5278,6 грн. У той же час, згідно з даними моніторингу цін, який проводять експерти агентства, середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3 класу на внутрішньому ринку України на базисі СРТ в зазначений період зросла з 6950 грн/т до 8900 грн/т .


Відзначимо також, що виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 25,2 млн тонн, що на 11% нижче за показник сезону-2019/20 (28,3 млн тонн).

Відсторонення глави Аграрного комітету зупинилось через політичні причини

Питання усунення глави аграрного комітету Сольського зупинилось у зв’язку з двома політичними причинами. Про це УНН розповів народний депутат фракції "Батьківщина" Вадим Івченко.

"Питання відсторонення голови аграрного комітету шляхом голосування недовіри "підвисло" на фоні двох політичних речей. Перше – це питання самого Разумкова, оскільки після того, як буде проголосовано у Раді по Сольському, то може полетіти ще щонайменше два голови комітетів, які так чи інакше співпрацюють з головою ВР, і є в його групі впливу. Другий аспект – це "слуги народу". На жаль, немає більше іншої фахової людини в аграрному комітеті від слуг народу, крім Сольського. Тому і постає питання у керівництва партії: а хто окрім нього може потягнути цю роботу", - пояснив Івченко.

Але, за словами нардепа, висловлення недовіри від аграрного комітету жодним чином не вплинуло на ефективність роботи Миколи Сольського.

Читайте також: "Тихий переворот": що відбувається в аграрному комітеті ВРУ і чому Сольський не має шансів залишитись його головою

"Робота так само ведеться. Він так само ставить порядок денний, ні з ким не радячись — ні з опозиційними фракціями, ні з опозиційними депутатами. Проводить засідання комітету тоді, коли йому зручно, тому спілкування не досить плідне з усіма членами комітету, особливо від опозиції", - розповів Івченко.

Також парламентар пояснив, що сам відмовився від посади глави аграрного комітету з причин незгоди з сільськогосподарською політикою, яку зараз провадить Президент Зеленський і "слуги народу", яких більшість у комітеті. 

Нагадаємо, члени аграрного комітету Верховної Ради 27 січня проголосували за висловлення недовіри голові комітету нардепу Миколі Сольському. Мотивацією стала низька ефективність роботи комітету і лобізм окремих законів. Підтримали рішення більшість членів комітету. Тепер Микола Сольський повинен бути відсторонений від посади. 

Питання про відкликання Миколи Сольского з посади керівника аграрного комітету парламенту “Слуги народу” мали розглянути на засіданні фракції 1 лютого. 

Однак, питання все ще не вирішено, попри те, що експерти низько оцінюють ефективність роботи Сольського на посаді. 

Фермери розповіли, як колишній глава Аграрного фонду їх у кабалу вганяв

На засіданні учасників Всеукраїнського конгресу фермерів, сільгоспвиробники поскаржилися міністру аграрної політики та продовольства Роману Лещенку на проблеми з фінансуванням посівної і складності співпраці з ДПЗКУ і Аграрним фондом, передає УНН.

Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, зазначив, що обидві державні компанії - ДПЗКУ і Аграрний фонд повинні максимально створювати умови для підготовки аграріїв до посівної, забезпечити їх паливом, посівним матеріалом і міндобривами у рамках своїх форвардних програм. При цьому представників держпідприємств на зустріч не запросили. Що дивно, оскільки місія ВКФ якраз в тому, щоб налагодити комунікацію фермерів, влади і підконтрольних їй підприємств.

Фермери в свою чергу розповіли міністру, що дійсно співпрацюють з держкомпаніями у рамках форвардних програм. Але в минулому році Аграрний фонд, який на той момент очолював Іван Баришев, пропонував міндобрива за необгрунтовано завищеними цінами, а в умовах форвардних контрактів були прописані непідйомні штрафи за порушення термінів поставки зернових. Аграрії скаржаться, що при мінімальних затримках отримують величезні штрафи "імені Баришева".

Роман Лещенко пообіцяв у ситуації розібратися і попросив Івана Баришева доповісти, про те, що ж за договори він підписував з фермерами.

Раніше ЗМІ повідомляли, що за півроку на чолі державного Аграрного фонду Іван Баришев незаконно провів уцінку міндобрив і завдав збитки підприємству. Крім того, ексглава держпідприємства відзначився "нововведеннями" з відміною обов'язкового страхування майбутнього врожаю за форвардними контрактами, у результаті чого фермери південної частини України, яка постраждала від посухи, понесли масштабні збитки. Сьогодні Іван Баришев "працює радником" аграрного міністра, але на цій посаді, судячи з усього, він більше нашкодить молодому міністру своєю одіозністю.

Українці все більше споживають білоруське вершкове масло

Україна продовжує експортувати масло, при цьому часто ціни зовнішніх продажів вище внутрішніх, що викликає у продавців бажання збільшити їх і для українців, пише ИНФАГРО.

На світовому ринку масло відчутно подорожчало, тобто вигідного варіанту імпорту на випадок виникнення дефіциту немає, хоча в Білорусі закуповувати цей товар зараз вигідно.  Минулого місяця імпорт масла в Україну зріс до 450 т виключно за рахунок поставок з Білорусі.  Завозити масло з Європи зараз не має сенсу.  У січні 54% всього імпорту масла здійено з Білорусі, 18% з Нідерландів, 16% з Німеччини. Частки решти країн, звідки в країну завозиться масло, не перевищували 5%.

Експорт масла скорочується, хоча він все ще значний.  За січень з країни вивезли товару близько 700 т.

Зростає собівартість виробництва спредів.  Доводиться зменшувати випуск і експорт даного товару.  У січні експортовано лише 1,4 тис. т різних рослинно-вершкових сумішей.  У найближчі місяці на зростання зовнішніх продажів особливо розраховувати не варто.

Ваш вибір 'Подобається'.

Зеленський підписав закон про зниження ПДВ для аграріїв до 14%

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає зниження ставки податку на додану вартість з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Зокрема, мова йде про велику рогату худобу, свиней, молоко цілісне, пшеницю і жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, ріпак, соняшник та інші олійні культури.

"Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій в галузь і підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що реалізація норм закону знизить мотивацію платників податків до оптимізації податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, зменшить втрати бюджету і сприятиме детінізації в сфері аграрного виробництва.

Нагадуємо, Верховна Рада 17 грудня підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №3656, який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектору із 20% до 14%.

Експерти вважають, що ухвалений Радою законопроєкт суперечить принципам співпраці з МВФ та не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Також бізнес закликав Зеленського ветувати закон про зниження ПДВ для АПК.

Чому американський сценарій розвитку малого фермера найбільше підходить Україні

Європейський сценарій передбачає дотування фермера, але в Україні дуже великий відсоток задіяних у цій сфері, так що це фінансово неможливо. Американський сценарій розвитку передбачає підвищення ефективності виробництва, і він найбільш прийнятний для українського фермера і держави. Чому це саме так, у коментарі УНН детальніше розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

"Перша модель - це розвиток за рахунок дотацій, коли метою є не вирішення економічних проблем, а вирішення проблем соціальних. Найбільш яскравим прикладом такого розвитку є Європейський союз, де дійсно досить багато малих фермерів, але ця система існує за рахунок масованих державних дотацій. У принципі, такий рівень державних дотацій в Україні фізично неможливий, тому що у нас аграрний сектор важить багато, і відповідно ми просто не можемо дозволити собі таких дотацій", - пояснює він.

Тому оптимальним сценарієм розвитку сільського господарства є американська модель, у якій держава вкладається в розвиток фермера, надаючи йому доступ до технологій і всього необхідного, що може підвищити його продуктивність.

"Другий підхід, це коли сільське господарство розвивається за рахунок підвищення ефективності виробництва. Найбільш яскравий приклад - це Сполучені Штати Америки. І тоді ми приходимо до того, за рахунок чого можна конкурувати: за рахунок появи нових технологій, за рахунок ефекту економії масштабів. Це роботизація, це широкозахватна техніка, це управління комбайнами через супутники і так далі. Тобто це все капіталомісткі технології, які знижують частку ручної праці в сільському господарстві", - пояснив Соколов.

Саме цей сценарій, за його словами, дає захист маленькому фермеру і шанс "вирости" в середнього, а там - об'єднатися в кооперативи і надавати якісну продукцію на експорт.

"Наше завдання підтримкою маленького фермера перетворити його в середнього, який вже зможе конкурувати і об'єднуватися в кооперативи. Тому що якщо вони залишаться малими, то їх міжнародна конкуренція підіб'є. І ми не зможемо їм допомогти, тому що у нас в найближчі десятиліття не буде грошей для того, щоб надавати їм державну підтримку на рівні, порівнянному з ЄС", - підкреслив він.

Ваш вибір 'Подобається'.