Україна має протидіяти нелегальному імпорту добрив з рф
Російські добрива можуть безперешкодно продаватися в Україні під виглядом імпорту з інших країн і Україна має цьому протидіяти.
Про це заявив народний депутат України, голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, пишуть Українські новини.
“Відбувається звичайний обхід санкцій, існуючих обмежень. І в цій парадигмі російська федерація зараз існує і виживає. Мінеральне добриво походженням рф може постачатися в будь-яку країну, там по підробним документам може змінюватися сертифікат країни походження товару, а потім ми (Україна) отримуємо ці мінеральні добрива, вже як добрива з якоїсь іншої країни. На жаль, бізнес в різних країнах по-різному ставиться до співвідношення ризиків співпраці з агресором і моральної сторони, та своєї вигоди. І в цьому співвідношенні, він іноді обирає вигоду”, – наголосив Данило Гетманцев.
Гетманцев не назвав точний обсяг російських добрив, які завозяться в Україну, але переконаний в прямій загрозі нелегального імпорту для вітчизняних виробників. “Точних обрахунків поки нема, але я переконаний, що загроза дійсно є”, – сказав він.
“Ситуаціям, коли російське добриво завозитись на митну територію Україну з іншої країни за підробними сертифікатами походження треба жорстко протидіяти. Адже будь-який експорт з рф в Україну заборонений”, – наголосив народний депутат.
За даними Держзовнішінформу, за 5 місяців 2023 року Узбекистан, Грузія, Туркменістан, Азербайджан та Казахстан імпортували в Україну 267,4 тис тонн мінеральних добрив. По чотирьох ключовим добривам, які споживають аграрії (аміачна селітра, карбамід, КАС і NP/суперфосфат) ці країни країн СНД завезли на митну територію України 53,83% від загального імпорту. Зокрема вони завезли 70,6% всього імпортного карбаміду (247 тис. тонн), 21,3% імпортного КАС (48,6 тис тонн) та майже 10% усієї імпортованої селітри (33,2 тис. тонн). За даними Держстату, за 4 місяці 2023 року в Україну було ввезено добрив на близько 0,5 млрд грн.
На сьогодні на території України працюють 4 з 7 найбільших хімічних заводи – “Сумихімпром” , “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, ДЗМУ.
Після початку війни було вимушено зупинено державний “Одеський припортовий завод” (Одеська область опинилась під обстрілами). Також не працюють горлівський “Стірол” та “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, які опинились на окупованих територіях. Під час війни ключові цехи “Сєвєродонецького об’єднання “Азот” суттєво постраждали від обстрілів.
Данило Гетманцев наголосив, що українська хімічна галузь в період війни суттєво постраждала та потребує підтримки під час відбудови.
“Ми бачимо, що українська хімічна галузь дійсно переорієнтувалася на внутрішній ринок. Внутрішні товаровиробники повністю переключилися на внутрішній ринок – 80% їхнього виробництва в війну – це виробництво для внутрішнього ринку. Але водночас ми бачимо, що галузь потерпає і вважаємо, що її всіляко треба підтримувати, в тому числі через припинення нелегального імпорту. Ми маємо для цього всі необхідні підстави. Згадайте 2019-2021 роки, для хімії ми бачили плюс 17% збільшення виробництва. Хімія – це значна частина промислового експорту, ми вважаємо її ключовою галуззю. Саме в цій галузі ми бачимо дуже великі перспективи на етапі відбудови”, – підкреслив Гетманцев.
На початку червня президент України Володимир Зеленський наголосив, що завдяки можливості обходу санкцій росія може нарощувати виробництво ракет. “Поки одні країни намагаються наростити виробництво ракет ППО для України, інші фактично допомагають РФ створювати ракети для обстрілу”, – наголосив президент. Він пообіцяв розпочати публічну боротьбу з країнами, завдяки яким рф обходить санкції.
“Обхід санкцій, чесно кажучи, я навіть трішки втомився в цій саме боротьбі. Думаю, я почну публічно боротися з тими, хто дає можливість обходити ці санкції”, – зазначив Зеленський.