Україна планує заборонити імпорт картоплі з Росії

Про це повідомив у Facebook заступник міністра економіки Тарас Висоцький за підсумками засідання робочої групи з розвитку картоплярства.

За його словами, серед інструментів, які будуть застосовані для підтримки вітчизняної переробки картоплі, - заборона імпорту картоплі з РФ, консультації фітосанітарної служби, запровадження державної підтримки переробки.

Також Висоцький провів щомісячний дзвінок з профільними асоціаціями та компетентними органами у сфері насінництва та взяв участь в дзвінку з представниками уряду та міжнародними партнерами щодо статусу реалізації земельної реформи.

"Прийняття законодавчих ініціатив "земельного пакету" та відповідних постанов КМУ на їх виконання, запровадження прозорого земельного моніторингу та національна інформаційна компанія - пріоритети на наступні декілька місяців", - написав заступник міністра.

Антибіотикорезистентність: у чому небезпека?

Сьогодні все частіше можна зустріти поняття «антибіотикорезистентність». Що це таке та в чому небезпека розбиралися у Асоціації «Свинарі України».

Передісторія

З 40-х років минулого століття у медицині активно використовують протимікробні препарати. Завдяки їм вдалося значно зменшити захворюваність та смертність від інфекційних хвороб. Проте, внаслідок цього виникли й побічні явища — антибіотикорезистентність — мутація мікроорганізмів, у наслідок якої протимікробні препарати стають менш ефективними або зовсім безпорадними. Вже у 60-х роках ХХ століття з’явилися перші повідомлення про резистентність бактерій до пеніциліну.

Упродовж останніх кількох десятиліть ситуація сягнула критичної точки. Антибіотикорезистентність посилюється через надмірне та недоцільне використання протимікробних препаратів як у галузі охорони здоров’я людини, так і в сільському господарстві. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) кількість людей, які щорічно помирають у європейському регіоні через інфекційні захворювання, викликані стійкими бактеріальними штамами становить близько 25 000 із 400 000. Близько 700 тис. людей щороку гине у світі через стійкі до антибіотиків інфекції.

У чому проблема?

Нині у тваринництві стало звичним використовувати протимікробні препарати з терапевтичною та профілактичною метою. Хоча все більше країн забороняють використовувати антибіотики як стимулятори росту, ця практика залишається поширеною у багатьох частинах світу.

За прогнозами науковців, використання антибіотиків у тваринництві та в галузі охорони здоров’я, швидше за все, зростатиме у найближчі десятиліття у наслідок економічного розвитку, зростаючого населення та більшого попиту на продукцію тваринництва. Очікують, що їх використання у різних галузях тваринництва зросте удвічі упродовж 20-х років.

Відповідно, чим більше протимікробними препаратами зловживають, тим менша їх ефективність як лікарських засобів як у ветеринарії, так і у охороні здоров’я людей.

Як діяти?

Наразі головна мета — зменшити використання протимікробних засобів. Зокрема, Асоціація «Свинарі України» долучилася до Проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)». Проєкт покликаний:

оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві;
покращити нормативно-правову базу та політику у країні щодо цієї проблеми;
покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;
дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Ваш вибір 'Подобається'.

Закупівельні ціни на соняшник продовжують стрімко зростати

Закупівельні ціни на соняшник в Україні та Росії продовжують стрімко зростати на даних про низьку врожайність, та на тлі подорожчання соняшникової олії, котирування якої вже перетнули психологічний рівень 1000 $/т FOB.

Експерти USDA у вересневому балансі зменшили у порівнянні з серпневою оцінкою прогноз світового виробництва соняшника на 1,8 млн т до 54,015 млн т у порівнянні з 55,05 млн т у 2019/20 МР, а прогноз виробництва соняшникової олії – на 0,35 млн т до 20,96 млн т у порівнянні з 21,15 млн т у 2019/20 МР.

Для України прогноз виробництва соняшника зменшили на 0,5 млн т до 17 млн т у порівнянні з торішніми 16,5 млн т, а для Росії – на 0,5 млн т до 13,5 млн т, тоді як минулого року воно склало 15,3 млн т.

Варто зазначити, що USDA надто оптимістично оцінює врожай соняшника в Україні, оскільки місцеві аналітики знизили свої прогнози до 13-14 млн т. А от прогноз для Росії відповідає даним Мінсільгоспу, який оцінює врожай у 13 млн т.

Станом на 14 вересня в Росії з 1,2 млн га або 14% площ намолочено 2 млн т соняшника з врожайністю 1,66 т/га, що відповідає попереднім прогнозам.

В Україні на вказану дату з 1,2 млн га або 19% площ намолочено 1,98 млн т соняшника з врожайністю 1,65 т/га. Навіть в разі збільшення середньої врожайності в інших регіонах країни до 2-2,5 т/га зібрати більше 13-14 млн т не вдасться.

На даних про низьку врожайність закупівельні ціни на соняшник в Україні за останні 3 дні виросли на 200-400 грн/т до 13000-13600 грн/т з доставкою на завод, що еквівалентно 465-485 $/т. Фермери на тлі високих цін активізували продажі, внаслідок чого на заводах утворилися черги. Але це не зупинить зростання закупівельних цін, які отримують підтримку від котирувань соняшникової олії, що стрімко дорожчає.

В Росії закупівельні ціни на соняшник, за оцінками місцевих операторів, виросли на 4-5 тис руб/т до рекордних 28-30 тис руб/т (360-400 $/т).

Повільніше зростання цін в Росії обумовлене тим, що навіть у Краснодарському краї, який постраждав від посухи, середня врожайність соняшнику складає 1,5 т/га, тоді як у південних регіонах України вона не перевищує 0,8-1,5 т/га. Це посилює паніку серед переробників, які підвищують ціни, щоб придбати якнайбільше сировини.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Мінекономрозвитку пропонує скасувати гарантійний фонд зі складських документів на зерно

Теґи: 

Про це йдеться в офіційному повідомленні, розміщеному на сайті міністерства.

«Проект закону скасовує гарантійний фонд виконання зобов'язань за складськими документами на зерно як структуру, яка не відповідає сучасним реаліям і очікуванням функціонування ринку зерна в Україні», - йдеться в повідомленні.
Крім того, законопроект врегулює питання виключення норми нереалізованого проекту, оскільки зазначений фонд, створений у 2013 р., так і не розпочав свою діяльність.

Також уточнюється, що даний законопроект підготовлений в рамках виконання Плану заходів з дерегуляції господарської діяльності та поліпшення бізнес-клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету міністрів України від 04 грудня 2019 року №1413.

"Проект закону, пояснювальна записка, порівняльна таблиця та аналіз регуляторного впливу до проекту закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку в розділі «Оголошення». Пропозиції та зауваження щодо документу приймаються в письмовій та електронній формі протягом місяця з моменту публікації», - уточнили в міністерстві.

Нагадаємо, що це вже не перша спроба скасування даної структури. Аналогічний законопроект був внесений урядом України на розгляд ВР у грудні 2015 р., однак у підсумку так і не був прийнятий.

Джерело: АПК-Інформ

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Австрійці запропонували створити в Україні школу для молодих фермерів

Генеральний директор австрійської компанії Austrian Agricultural Cluster Герман Візер відзначив важливість інвестицій у розвиток аграрного сектору України, а також запропонував створити в Україні технічну сільськогосподарську школу для молодих фермерів. 

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"В Україні є земля з прекрасними ресурсами. Йдеться про те, щоб ви могли переробляти сільськогосподарські продукти на високоякісну продукцію і мали можливість експортувати її у світі", - зазначив він у вівторок на українсько-австрійському бізнес-форумі у Відні за участю президента України Володимира Зеленського та президента Австрії Олександра Ван дер Беллена.

Візер закликав президента України долучитися до реалізації цього проекту.

Ваш вибір 'Подобається'.

Нові ринки: куди вітчизняні аграрії стали продавати більше пшениці

Про це повідомляє прес-служба Асоціації "Борошномели України".

Відзначається, що за підсумками двох місяців поточного сезону основними покупцями української пшениці були Індонезія, яка закупила 720,5 тисячі тонн (+2% до показника 2019/20 МР), Бангладеш - 519,2 тисячі тонн (+13%) І Єгипет - 507,9 тисячі тонн (-4%). На частку цих країн припадає близько 35% Всього відвантаженого з України обсягу пшениці. 

Також експерти зазначають істотний приріст поставок української пшениці до Марокко - в 5,2 раза в порівнянні з аналогічним періодом 2019/20 МР (452,3 тисячі тонн), Тунісу - на 87% (310,1 тисячі тонн), Південної Кореюї - в 4,4 раза (253,8 тисячі тонн) та Лівії - у 2,7 раза (169,9 тисячі тонн). Водночас Філіппіни в липні-серпні скоротили закупівлі українського зерна на 32% щодо попереднього сезону – до 328,7 тисячі тонн, а Таїланд – на 24%, до 192,8 тисячі тонн.

Джерело: УНІАН