178171
182818

Україна посіла перше місце за поставками ріпакової, соняшникової та соєвої олії до ЄС

 Україна за звітний період посіла перше місце серед  постачальників цієї продукції до ЄС.

Про це свідчать дані щотижневого звіту Єврокомісії.

Так, до країн ЄС наша держава експортувала  48,358 тис. тонн ріпакової олії (35,6% від всього імпорту цієї продукції). Друге місце серед країн-імпортерів посідає РФ з 38,343 тис. тонн (28,2%), на третьому Білорусь – 26,594 тис. тонн (19,6%), на четвертому Канада – 12,105 тис. тонн (8,9%), на п`ятому Сербія – 6,275 тис. тонн (4.6%).

Також Україна є основним постачальником соняшникової олії до країн Євросоюзу з початку сезону. За цей період вона відвантажила 662,396 тис. тонн соняшникової олії (88,6% від всього імпорту цієї продукції). На другому місці серед країн-постачальників Сербія – 41,750 тис. тонн (5,6%), на третьому Молдова – 24,740 тис. тонн (3,3%), на четвертому Росія – 4,432 тис. тонн (0,6%), на п`ятому Марокко – 3,980 тис тонн (0,5%).

Перше місце Україна посідає і серед імпортерів соєвої олії з обсягами поставок 91,187 тис. тонн (38,7%). РФ експортувала 37,430 тис. тонн (15,9%), Норвегія – 34,521 тис. тонн (14,6%), Парагвай – 34,181 тис. тонн (14,5%), Сербія – 29,720 тис. тонн (12,6%).

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Подобається'.


Що буде з цінами на продукти

Колишній міністр фінансів України та екс-радник голови Офісу президента Ігор Уманський б’є на сполох: через неврожай в країні можливі “голодні бунти”, пише INTV.

“Ціни на хліб з початку року зростали приблизно вдвічі швидше інфляції. Причини? Засуха, неврожай – і не тільки в Україні. А в умовах “замороження” соціальних стандартів, пандемічної та економічної криз попит на “прості” продукти харчування (хліб, макарони, молоко тощо) збільшиться “, – написав Уманський на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, незважаючи на неврожай, експорт зерна з України триває.

“Поки що (!) дефіциту на ринку немає. Але тенденція на найближчі місяці вже зрозуміла… За відсутності негайних дій з боку держави найближчим часом можемо чекати щонайменше “голодні бунти”, – заявив він.

Нинішній рік в Україні дійсно видався не найбільш урожайним. Особливо на тлі рекордного 2019-го, коли аграрії зібрали зернових та зернобобових понад 75 мільйонів тонн, з яких 28,3 мільйона тонн пшениці. У 2020 році цифри скромніші – 65 мільйонів тонн в цілому, з яких 25 мільйонів тонн – урожай пшениці.

За даними Держстату, ціни на хліб і хлібобулочні вироби в січні-жовтні 2020 року (даних за листопад поки немає) в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 8,5%. Цінове зростання за поточний рік найімовірніше буде на рівні 10%, а то і 11%, враховуючи труднощі з урожаєм.

Але що буде з цінами на хліб в 2021 році?

За словами Олега Пендзина, понад місяць тому пекарі написали колективний лист на адресу уряду, в якому заявили, що через зростання витрат вони будуть змушені підняти свої ціни на 25%.

“Але потім, зрозумівши, що люди тоді просто перестануть купувати хліб, сказали, що соціальні сорти подорожчають на 7-10%”, – підкреслив фахівець.

Що стосується сортів преміум-класу, то тут можна чекати істотного подорожчання, очевидно, в тих розмірах, про які йшлося в листі пекарів.

Експерт прогнозує, що в наступному році хліб здорожчає в середньому приблизно на 1% в місяць (за рік зростання може скласти 10-12%).

Тобто, якщо сьогодні буханець (або батон) хліба коштує 20 гривень, то через рік він буде продаватися за 22-22,5 гривні, якщо зараз ціна становить 25 гривень, то через рік вона буде на рівні 27,5-28 гривень.

Для тих же, хто сьогодні готовий платити за окремі сорти хліба 30 гривень/буханець, в наступному році доведеться збільшити бюджет до 40 гривень.

Не лише хліб
При цьому дорожчає не лише хліб.

Звернімося знову до офіційних даних статистики. Так, в січні-жовтні молоко подорожчало на 6,2%, сир – на 5,7%, масло – на 4,7%.

Однак, якщо порівняти динаміку цін в жовтні до вересня, то тут потрібно виділити колосальне подорожчання курячих яєць – відразу на 22,7% (більше 4 гривень на десятку). При цьому ціни росли і в попередні місяці.

Дійсно, багато українців напевно пам’ятають, що ще влітку десяток яєць можна було купити за 17, а то й 15 гривень, а зараз удачею буде знайти ціну 26 гривень.

Деякою втіхою для споживачів може стати те, що ціни на яйця пов’язані з сезонністю, а, значить, до літа можна очікувати їх зниження. До якого рівня – питання відкрите.

Ще один рекордсмен останнього місяця – цукор, він подорожчав майже на 23% (більше 3 гривень на кілограмі). Знову-таки, відносно недавно 1 кілограм цукру коштував 14-15 гривень, а зараз його навіть за 20 гривень не знайти. Ціна буде 25 гривень, а то й більше. І з цукром на сезонність розраховувати не варто – все залежить від врожаю цукрових буряків, який в нинішньому році – не найкращий.

Також до недавнього часу інтенсивно дорожчала гречка (на сьогодні її роздрібна ціна 40-45 гривень/кілограм). Однак, як розповів Олег Пендзин, в останній місяць її ціна вже не росла “і навіть починає відкочуватися”.

При цьому, за словами експерта, борщовий набір подешевшав на 15-20%.

Молочні ріки
У 2021 році ціни продовжать зростати. Про хліб уже було сказано вище. Також серед кандидатів на значне подорожчання – молочна продукція. За словами Володимира Лапи, в Україні ціни на молоко і молочні продукти схильні до цінових коливань, і саме зараз вони на піку, тому що взимку падає виробництво.

Крім того, за його словами, Україна все більше імпортує молочної продукції, а тому ціни безпосередньо залежать від курсу євро до гривні.

Ми, на жаль, уже досить великий обсяг молочної продукції імпортуємо, були навіть прецеденти, коли польське молоко з’являлося на полицях окремих супермаркетів (термін зберігання молока досить короткий, в зв’язку з чим його, як правило, не імпортують, – “Апостроф”), а по маслу і, насамперед, сиру, це вже реалії часу, коли йде великий імпорт”, – сказав Лапа.

Однак зростання цін на багато продуктів може виявитися не настільки вже стрімким. Правда, не факт, що причина цього порадує наших громадян.

“Через те, що у нас впали доходи, ціни по багатьох позиціях знизилися. Не тому, що у нас великий урожай, не тому, що раптом прорізалася соціальна свідомість торговців, а тому, що люди фізично не в змозі платити більше”, – пояснив Олег Пендзин.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


ОТГ вже передано 1,25 млн га державних земель

Про це у своєму Telegram каналі повідомив голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

"За три тижні Держгеокадастр передав територіальним громадам 1,246 млн га державних земель сільськогосподарського призначення. Впродовж останнього тижня громади по всій країні щодня отримували від головних управлінь Держгеокадастру в комунальну власність по 100 і більше тисяч гектарів земель державної власності, а загалом землю вже отримали 857 територіальних громад. 

У Держгеокадастру немає амбіцій тримати державні землі сільськогосподарського призначення у себе. В майбутньому до сфери нашого розпорядження будуть відноситись лише землі на акті постійного користування в обсязі 750 тис га. Решта земель будуть повністю передані територіальним громадам», – зазначив Роман Лещенко.

За його словами, загалом, з державної в комунальну власність громад буде передано понад 2 млн га сільськогосподарських земель. При цьому, ще тиждень тому, показник передачі земель був утричі менший – з 19-го листопада по 4-те грудня 314 громад отримали 332,4 тис га земель.  А протягом періоду з 27-го листопада по 4-те грудня ОТГ отримали 137 тис га. Наприклад,  громади Волинської області отримали у власність 34,7 тис га державних земель. При цьому, землю отримали чотири громади, що були створені на Волині ще у 2016-2017 роках.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Кіровоградщині чоловік змайстрував трактор, в якому «Фольксваген» і «Москвич» під одним капотом

В Україні інженерами-винахідниками люди стають за необхідністю. Так, житель села Топило Знам’янського району, що на Кіровоградщині, Микола Бойко  власноруч, не маючи серйозного матеріального ресурсу, дорогих верстатів, креслень і... технічної освіти, змоделював трактор для роботи на подвір’ї, на городі та в саду.

"Я купив мотор від «Фольксвагена», дизельний. Тракторець компактний, важить 700 кілограмів. Має дві коробки передач. Одна — від «Москвича», друга — ГАЗонівська. Скомбінував понижені й високі передачі. Шістнадцять(!) швидкостей — уперед, чотири — назад. Що хочеш до нього чіпляй — культиватора, косарку, плуга. Можна садити картоплю, можна вибирати. За потреби — повзе, як павучок, або розганяється до 90 кілометрів на годину. На трасі мчить так, що... працівники поліції дивуються",  — пишається кожним своїм рішенням на шляху поетапного конструювання Бойко, пише видання Голос України.

Як розповів винахідник,  така техніка не реєструється в МРЕВ: кабіни немає — значить не для перевезення пасажирів, значить малошвидкісна модель.  Під капотом зконструйованого трактора — дев’яносто кінських сил.

Джерело: greenpost.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Топ-5 областей, де зібрано найбільший врожай зернових

Станом на 10 грудня українські сільгоспвиробники зібрали основних культур на рівні 82,7 млн тонн з площі 24 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 64,3 млн тонн з площі 15,2 млн га (99%).

Завершується збирання кукурудзи якої намолочено майже 28,8 млн тонн з площі 5,3 млн га (98%);

Вже завершено збирання пшениці, ячменю, гороху, гречки, проса, соняшника, сої, цукрових буряків та ріпаку.

Топ-5 лідерів серед областей, де зібрано найбільший валовий збір основних сільськогосподарських культур:

  • Полтавська – 6,4 млн тонн;

  • Харківська – 6,2 млн тонн;

  • Чернігівська – 5,9 млн тонн;

  • Вінницька – 5,6 млн тонн;

  • Сумська – 5,5 млн тонн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Усі порти України хочуть передати в концесію або в приватну власність

Про це сказав міністр інфраструктури Владислав Криклій, передає Укрінформ.

"Наша ціль на наступні 4 роки - ми хочемо передати в концесію або у приватну власність усі порти", - зазначив Криклій.

За його словами, наразі відомство готує до концесії залізнично-поромний комплекс, перший і контейнерний термінали порту «Чорноморськ» та пасажирський комплекс у порту Одеси. Крім цього, в подальших планах міністерства концесія морських торговельних портів у Бердянську та Ізмаїлі.

Також Мінінфраструктури готує до приватизації порти в Білгород-Дністровському, Усть-Дунайську та Скадовську.

Криклій зазначив, що концесія або приватизація передбачають не лише розвиток конкретного порту, а й навколишньої інфраструктури, зокрема залізничної та дорожньої.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.